«Бушанською Толокою» збудують особливий дім

Спільнота однодумців, які згуртувались у славнозвісному селі Буша Ямпільської громади, прагне розвивати «культ українського села в екостилі», заохочує людей переїжджати з міст у села, створюючи необхідну інфраструктуру для фізичного і духовного розвитку.

«Ми об’єднані більше на духовних засадах, а матеріальне потихеньку починаємо підтягувати: створили дитячий клуб, встановили дитячий майданчик, завезли комп’ютери і планшети для навчання та коворкінгу, створили спільний простір, встановивши геокупол з опаленням для зимового використання, готуємо до відкриття кінотеатр та будуємо великий комунальний будинок на 440 м²», – розповідає на фейсбук-сторінці «Бушанська Толока» Світояра Качуренко.

Подібні люди, втративши через війну своє житло в містах, не здалися, не емігрували, а поїхали в села, привезли туди свої таланти і готові створювати гідні умови життя не лише для своїх дітей, а й для всіх. Стараннями таких активістів створюються робочі місця, започатковуються невеличкі виробництва, надходять європейські гранти і пожертви. Потенціал примножується спільними зусиллями працелюбних людей, а мальовнича природа дає наснагу і зцілює рани…

Отже, «Бушанська Толока» втілює великий проєкт – зимовий будинок для спільноти та внутрішньо переміщених осіб. Адже з початком повномасштабної війни екопоселення в Буші почало надавати прихисток людям, які цього потребували. Тут уже живуть понад 250 осіб з усієї України, які втратили житло чи не можуть повернутися додому через військові дії. Прихисток вони знайшли в літніх будинках зеленого туризму та в домівках місцевих жителів. Більшіть залишається і на зиму. Саме тому команда однодумців вирішила будувати спільний дім з опаленням та водопостачанням. А після війни він буде використовуватися як спільний простір для різних заходів. Відкритий простір, куди люди зможуть приходити, проводити час і залишатись у разі потреби.

«Коли люди їхали від війни, вони затримувалися в деяких місцях на кілька днів – перевести подих і зрозуміти, куди рухатися. А повернення – це дещо інший процес, особливо для тих, кому нема куди повертатися, в кого втрачене житло. Перше – це повернутися на рідну землю і зрозуміти, що робити далі. Це трохи триваліший процес. Може, їм треба буде зупинитися на кілька місяців чи на пів року. І наш проєкт спрямований на те, що цим людям буде надана така змога, – розповідає представниця ГО «Бушанська Толока» Олена Купіна, переселенка з Харкова. – Ми дивимося в майбутнє і турбуємося не лише про нагальні потреби, не лише про видачу гуманітарної допомоги, а й намагаємося змоделювати подальшу ситуацію. Також хочемо донести до місцевої та регіональної влади, що люди (переселенці) тут є, їх треба помічати, вникати в їхні проблеми, не лишати їх на самоті. Тобто підтримка не тільки речами, а створенням місця, де вони можуть залишитися, видихнути і зрозуміти, що робити далі».

Звісно, зведення великої та комфортної будівлі з екологічних матеріалів (спеціальних солом’яних панелей) потребує значних зусиль і коштів. Цю ідею представили на з’їзді «Global Ecovillage Network» у Данії, здобули підтримку та розпочали збір коштів спільно з іноземними партнерами. Потім були візити європейських делегацій та журналістів до Буші, обговорення, після яких було вирішено розділити проєкт на дві частини. Перший етап включає в себе забезпечення простору для зборів спільноти взимку, також допомогу переселенцям з облаштуванням уже наявних будиночків опаленням і санвузлами. Другий етап – збір коштів на основний великий будинок до травня 2023 року. А далі – будівництво усім миром, толокою.

– Хоча він будується в селі, це проєкт регіонального, обласного масштабу, і це європейські інвестиції, пряма співпраця з європейськими донорами. Тобто, ми зараз будуємо в Буші своєрідні ворота в Європу, і ці ворота будуть проходити через Вінницьку область, – каже координаторка проєкту Світояра Качуренко. – І від європейців ми завжди чуємо питання: «А що робить українська сторона? Чи допомагає вам ваш уряд, ваша місцева адміністрація, ваші місцеві бізнеси? Чи це тільки європейські внески?». Але наразі, на жаль, це тільки європейські внески… Ми виживаємо, як вміємо, і робимо багато, але підтримка від України також наразі дуже необхідна.

Про втілення цієї доброї справи та про збір коштів можна дізнатись не лише на фейсбук-сторінці ГО «Бушанська Толока», а й на сайті (bushatoloka.com), де вказано також реквізити для благодійних пожертв.

Юрій СЕГЕДА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені