26 Січня | 2016 | 11:13

У Вінниці перейменували 135 вулиць

Ваша нова адреса
З 1 січня у Вінниці 135 вулиць, провулків, проїздів, тупиків і площ мають нові назви. Таке рішення прийняла міська рада у рамках декомунізації. Назви уже затверджені, тепер головне завдання міської влади – виготовити нові адресні таблички.

- Виготовлення адресних табличок фінансується виключно з міського бюджету, - розповідає заступник міського голови, голова робочої групи з питань заборони використання комуністичної та нацистської символіки на території міста Вінниці Андрій Рева. – На ці потреби виділено 1 млн. грн. Що ж стосується адресних довідок, то людям не потрібно цим перейматися, поки вони не укладають цивільно-правові угоди. Тобто, якщо людина планує продати, купити чи обміняти нерухомість, їй потрібна адресна довідка. Місце прописки у паспорті громадянина змінювати не потрібно.

Поки вінничани вивчають свої нові адреси, продовжується робота над зміною назв вулиць і провулків Іванова, Карла Маркса і Стаханівської. Їх відправили на доопрацювання.

У переліку назв є багато прізвищ історичних постатей, які мало відомі вінничанам. Щоб уникнути запитань і непорозумінь, робоча група підготувала тлумачення кожної нової назви. Заступник голови робочої групи, історик Олександр Федоришен поділився цими тлумаченнями і з нашою газетою.

На її сторінках ви зможете познайомитися з історичними постатями, на честь яких у Вінниці названо вулиці.

Ігор Костецький

Колишня вулиця 12 Грудня, а також перший і другий провулок тепер носять ім’я письменника, який деякий час проживав у Вінниці.

Костецький Ігор В’ячеславович (справжнє прізвище – Мерзляков, 1913 – 1983) – письменник, драматург, перекладач, мистецтвознавець, один із фундаторів української модерністської літератури. Його дитячі та юнацькі роки пройшли у Вінниці, родина проживала на Старому Місті. Під час окупації був редактором газети «Вінницькі вісті», публікував матеріали творчого та мистецького характеру.

Костянтин Василенко

Іменем цього діяча назвали вулицю, добре відому вінничанам як 30-річчя Перемоги.

Василенко Костянтин Прокопович (1877 – 1941) – журналіст, громадський та політичний діяч. Член Центральної ради, Генеральний секретар (міністр) праці УНР в 1917 р. Жертва сталінських репресій, розстріляний у Вінниці в липні 1941 р.

Ґрохольські

Колишня вулиця Волочаївська і провулок з такою ж назвою тепер будуть відомі під прізвищем польського шляхетського роду.

Ґрохольські – польський шляхетський рід, з якого походила низка громадсько-політичних діячів Поділля у XVIII – початку XX ст. Серед них – фундатор оборонного замку в П’ятничанах, земський суддя Брацлавського воєводства Міхал Ґрохольський (1705 – 1768), відомі господарські й громадські діячі Вінниці та Вінницького повіту Тадеуш Ґрохольський (1839 – 1913) і Здзіслав Ґрохольський (1881 – 1968).

Дмитро Маркович

Іменем цього письменника тепер названа колишня вулиця і провулок Димитрова.

Маркович Дмитро Васильович (1848 – 1920) – громадсько-політичний діяч, юрист, письменник, один із фундаторів кооперативного руху. Головний прокурор (1917), член Сенату (1918), міністр юстиції УНР (1919). З 1915 р. жив у Вінниці, тут і похований.

Вулиця Дубовецька

Так тепер називається всім відома вулиця Енгельса.

Топонім «Дубовецька слобідка» відомий з кінця XVIII ст. як район компактного проживання росіян-старообрядців. Історичні відомості про місцеву слободу фіксуються у першій чверті XVII ст.

Генерал Дерев’янко

Колишня вулиця і провулок Жукова скоро стануть відомими як вулиця і провулок Генерала Дерев’янка.

Дерев’янко Кузьма Миколайович (1904 – 1954) – радянський військовий діяч, дипломат, генерал-лейтенант, Герой України (2007). 2 вересня 1945 р. від імені СРСР підписав Акт про капітуляцію Японії, тим самим завершивши Другу світову війну.

Омелян Грабець

Іменем цього діяча названа колишня вулиця Зорге.

Грабець Омелян (псевдонім «Батько», 1911 – 1944) – військовий діяч, член ОУН, полковник Української Повстанської Армії (УПА), організатор та командир партизанської групи УПА-Південь у Вінницькій та Хмельницькій областях у 1943-1944 рр., яка успішно протистояла нацистам. Загинув у бою із загоном НКВС 10 червня 1944 р. поблизу села Микулинці Літинського району Вінницької області.

Генерал Безручко

Колишня вулиця Зубриліна з 1 січня 2016 року стала вулицею Генерала Безручка.

Безручко Марко Данилович (1883 – 1944) – військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. В 1920 р. – командир 6-ї Січової дивізії Армії УНР. Один із творців «Дива над Віслою»: з 28 серпня по 2 вересня 1920 р. очолював героїчну оборону міста Замостя союзними польсько-українськими військами проти армії Будьонного. Військовий міністр уряду УНР (1921). Восени 1920 р. брав участь у бойових діях на Поділлі (лінія Бар – Шаргород – Літин).


Продовження читайте у наступних номерах газети "Вінниччина".

Автор: Підготувала Тетяна ГЛУШАК
Розповісти друзям: