27 Березня | 2017 | 12:50

Мріє про відродження рідного села

 

Яна Шкуропат головує в рідній Юрківці, що в Тульчинському районі, менше року. Активна 31-річна жінка сповнена ідей та планів із відродження села, мешканці якого довірились її хоч і невеликому, а все ж багатому на вирішення конфліктних та кризових ситуацій життєвому досвіду. Яна Олександрівна здобула дві вищі освіти: юридичну та філологічну. Довгий час жила та працювала юрисконсультом у Вінниці. У село жінку повернули особисті мотиви та бажання вчителювати.

- Для себе остаточно вирішила: Юрківка - мій дім, робота, турбота і біль. Життєві перипетії змусили мене змінити звичний уклад життя, але про повернення не шкодувала жодного дня. Люди повірили в мене, хоч я й була наймолодшою серед претендентів на посаду, - каже Яна Олександрівна.

«Яблуневий рай».

Пані голова поспішає розповісти про нову об'їзну польову дорогу, яку зробили з метою курсування вантажних автомобілів під час збирання плодово-овочевих культур. Подяку за фінансову підтримку цього починання гаряче висловлює Володимиру Бияку.

- Наше село в області вже давно має славу «яблуневого раю». Підприємці вирощують, збирають та реалізовують фрукти на Вінницю, в Одеську і Львівську області. Окрім того, сіємо пшеницю, ячмінь, кукурудзу та соняшник. У нас працюють 14 сільськогосподарських підприємств, з якими маю на меті підписати соціальні угоди (з деякими вже укладені). Плата 50грн. з кожного обробленого гектара невелика сума, але для сільського бюджету це вагома підтримка, - розповідає Яна Олександрівна.

Під час розмови торкнулися популярної та хвилюючої для місцевого населення теми децентралізації на селі. Голова Юрківки переконана, що з існуючими стартовими умовами (якість доріг, медична служба, інфраструктура) та ймовірною можливістю лобіювання певних рішень більшими територіальними громадами менші групи не матимуть права голосу та залишатимуться у тіні впливовіших сусідів. За словами Яни Олександрівни, якщо держава дійсно надаватиме субвенції та дотації на розвиток місцевого самоврядування та налагодження благоустрою громад - ніхто з приєднаних не шкодуватиме і не нарікатиме на зміну становища. Бажаючі об'єднатися з Юрківкою вже визначені. Шпиківська сільська рада надіслала пропозицію щодо спільного господарювання. З цією метою влаштовувалися громадські обговорення та слухання, підраховувалися доходи та видатки, визначалися сильні сторони та недоліки майбутньої децентралізації в селах.

- На даний час наша громада з острахом ставляться до цього явища. Ніхто не знає, як розгортатимуться події. Поки знаходимося в процесі роздумів, - підсумовує голова сільської ради.

Значить, ми комусь потрібні

Після розмови у сільраді Яна Шкуропат вирішує показати перший завершений під її керівництвом масштабний ремонт - новий перекритий дах дитячого садочка.

Альбіна Коваленко, директор зазначеного ДНЗ, не може нарадуватися позитивним змінам, які розпочалися з приходом на посаду молодого керівника села.

- Багато талантів у нашої Яні Олександрівни.Їй би у «Голосі країни» співати, а вона - керує, та ще й як. От за садочок взялася, випрохала кошти на ремонт у районі та в спонсорів. Розуміє: якщо будуть діти і молодь, то й село житиме, - розповідає Альбіна Коваленко. - Цей садочок - не моя робота, це - моє життя. У своїй трудовій книжці маю лише один запис про місце трудової діяльності. Деякий час була вихователем і вже багато років працюю завідуючою ДНЗ. У нас - 6 працівників та ще троє в опалювальний сезон.

Жінка розповіла, що складні погодні умови (затяжні дощі у травні) змусили керівництво закрити садок на невизначений термін. Протікала стеля, заливало ігрові кімнати - такі умови виявилися несумісними  з подальшим перебуванням малечі в садку.

Сільський голова оперативно відреагувала на нашу проблему. Почала «оббивати пороги» та просити допомоги у районного керівництва. Я не особливо сподівалась на підтримку, але минуло зовсім мало часу, і все закрутилось, завертілось. Значить ми комусь потрібні, - радіє Альбіна Коваленко.

В найближчих планах по садочку: внутрішній ремонт будівлі, утеплення приміщення, заміна дверей, зовнішня облицьовка фасаду, ремонт деяких елементів ігрового майданчика, облаштування захисних альтанок. Всього робіт на півмільйона, але й цих коштів може бути замало, - розповідає Яна Шкуропат.

Приїздіть через 3 роки

Плани в голови села наполеонівські: завершити газифікацію села, дооблаштувати палату денного стаціонару амбулаторії, зайнятися ремонтом школи, відновити освітлення місцевості, облагородити територію новозбудованої церкви та інше. І не лише за масштабні проекти береться молода керівниця. До неї йдуть за допомогою і порадою юні багатодітні матері (деякі навіть звітують про витрачені соціальні кошти на дітей), старенькі бабусі із запитаннями на зразок: «Де подівся батьків молот?». Яна Олександрівна допоможе безкоштовно влаштувати юрківських дітей до «Подільського Артека», знає кожне сухе дерево в околиці села, і ведучи розмову з журналістом встигає роздавати «наряди по роботі», справлятись про здоров'я людей, та відповідати на телефонні дзвінки.

Приїздіть через 3 роки.

Думаю, буде чим похвалитися. Я завжди відкрита для пропозицій і допомоги. Коли проходять загальні сільські збори, завжди прошу громаду вносити свої побажання щодо моєї роботи або висловлювати власне бачення тієї чи іншої ситуації. Та якщо вже висловився, то й надалі допомагай у розв'язанні озвученої проблеми. Тільки разом і тільки доклавши максимум зусиль ми здатні самі створити своє успішне майбутнє, - додає наостанок пані Яна.

P.S. Яна Шкуропат висловлює подяку за фінансову підтримку проектів села Тульчинському районному керівництву, а саме: голові районної державної адміністрації Миколі Підболячному, голові районної ради Олексію Авраменку, депутатам районної ради Юрію Коняєву та Михайлу Митрицану.

Вікторія Мельник

Фото автора

Автор: Вікторія Мельник
Розповісти друзям: