6 Червня | 2017 | 10:38

Просто люби…

- Ви чули?! - на сусідці не було обличчя. - Юрка повертається! Той самий! - Який той самий? Куди повертається? - Та в порожню квартиру, в 94-у! Це ж його, приватизована! А, - тітка Рая махнула рукою, - ви ж тоді не жили в нашому будинку, Юрку не знаєте!.. Це той, що жінку свою вбив. Чи то задушив, чи то зарізав… Років десять тому було. Двох дітей осиротив, душогубець клятий! А тепер він житиме в нашому під’їзді! Якщо ми допустимо, звісно. Пропоную негайно писати листа. - Кому? Про що? - Та усім! Мерові, в міліцію, нашим депутатам! Ми не повинні допустити, щоб убивця жив поряд із нами! Я особисто боюся! От у тебе, Жанко, двоє дітей, хіба ти за них не боїшся? Ти знаєш, які ті зеки на волю приходять? Звірі! Будинок гудів, як розбурханий вулик. Що ж тепер буде? Юрка повертається!..

/Продовження історії читайте в паперовій версії газети

Автор: Інна Медведєва
Розповісти друзям: