27 Липня | 2017 | 10:51

«Я погане робити не вмію»

каже про себе відома вінницька ворожка

Про тонкощі свого незвичного фаху Віра Володимирівна (втім, більшість її знає, як ворожку Варвару) розповідає відверто, без туману та прикрас. 

- Звідки у мене ці здібності? Бабуся циганкою була, а це така нація, що хочеш, не хочеш, а ворожитимеш. Воно в крові.

Бабуся жила на Черкащині. Люди до неї ходили і вдень, і вночі. Молоді, літні… Ворожила вона по долоні, по картах, але найчастіше по книзі. Бабуся казала, що у церковних книгах є роки народження усіх людей, тільки не всі це бачать. 

Я ворожу інакше. Книгу мені зробили на замовлення. Та й карти у мене Таро. Все це, хто на ньому розуміється, дуже важливі речі, але не головне… Ви думаєте, ворожіння - це містика? Ні, в більшій мірі психологія. В людини багато чого, а інколи усе написано на обличчі. В очах, у тонких зморшках, формі брів, у міміці… Саме тому найточніше ворожіння, це коли добре бачиш обличчя людини, хоч я умію робити прогнози й по телефону...

/Текст повністю - у паперовій версії газети

 
Автор: Інна Медведєва
Розповісти друзям: