25 Січня | 2018 | 11:14

«Молочного апокаліпсису не буде»

запевняють фахівці, коментуючи нові стандарти щодо молока, які увійдуть у дію з другого півріччя
Мова про ДСТУ 3662:2015 («Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови»), документ, який спрямований на підвищення якості молочної продукції та обмежує використання молока другого сорту. А другий сорт - це, щоб ви розуміли, саме той товар, який постачає заводам населення. То що означають нові технічні умови? Що переробні підприємства купуватимуть сировину тільки в господарствах, а пересічні селяни, власники Квіток і Ягідок, залишаться без ринку збуту і, відтак, зовсім без доходів?

Орієнтир - на мільйон

Нові ДСТУ, можна сказати, в усіх на вустах, бо ж 70 відсотків усього молока, яке поступає на заводи України, «витікає» з приватних обійсть. Особливо актуальна новина для мешканців нашої області, оскільки Вінниччина - беззаперечний лідер виробництва молока в Україні. Торік наш регіон виробив 851 тисячу тонн молока, що на 2 відсотки більше, ніж року попереднього. 

Ми, вінничани, продукуємо 35,8% усього українського молока, 27% вершків і 19,8 відсотків усього українського масла. Причому, запевняє керівництво Департаменту агропромислового розвитку, це не межа, Вінницька область націлена на те, щоб виробляти мільйон тонн молока щороку.

Дві молочні «річки»

На території нашої області діє 15 крупних молокопереробних підприємств і зо два десятки цехів. Їх, в основному, забезпечує сировиною понад 57 тисяч офіційних здавачів молока - мова лише про осіб, які вказують реалізацію молока джерелом доходу у своїх деклараціях. 

Образно кажучи, є два потоки сировини на заводи: найпотужніший (77%) з приватних господарств і решта з колективних, фермерських.

З 851 тисячі тонни, яку переробили торік вінницькі заводи й цехи, 653 тисячі - частка населення. Бо якщо в господарствах наразі 32,4 тисячі голів дійних корів, то в приватному секторі їх 124,7 тисяч - бачите різницю?

Власне, тільки «Люсдорф» працює виключно на фермерській сировині, яка повністю відповідає жорстким міжнародним вимогам. Ще кілька підприємств, наприклад, Вінницький і Літинський заводи, можуть похвалитися, що більшість молока, яке вони переробляють, це якісний продукт із колективних господарств. 

Селянське - значить гірше?

Чим же відрізняється приватне молоко від фермерського й чому ця різниця важлива?

Відповідає знов статистика. 63% молока, яке продають агропромислові й фермерські господарства, це товар вищого ґатунку. 53 відсотки - продукт другого сорту. З молоком від населення з точністю до навпаки: 94% цього продукту - другий сорт. А він суттєво «брудніший» і значно дешевший.

В домашньому, селянському молоці набагато більше мікробів та соматичних клітин. З цим можна було миритися 50 чи 30 років тому, але не сьогодні, коли людство стало набагато вибагливішим, а цивілізовані країни «божеволіють» на екологічних та гігієнічних показниках.

Стандарт… якого не існує

Що ж станеться з приватним сектором, з родинами, які утримують по 3-5 корів і живуть «з молока»? Невже заводи змушені будуть припинити в них закупівлю?..

 

/Повністю текст - в паперовій версії газети

Автор: Інна Медведєва
Розповісти друзям: