7 Лютого | 2018 | 15:49

«Мама» вінницького черлідингу

Вінниця стала для Яни Вихованець рідним оплотом понад 10 років тому. Дівчина родом із Сум, де вона й проживала до 16-річного віку. Саме там вона розпочала свою спортивну кар’єру, але по-справжньому розкрити свій потенціал та впевнитись у тому, що гідна та має всі шанси бути першою в улюбленому спорті, змогла лише на Вінниччині.

 

Свій нелегкий шлях у житті Яна обрала самостійно. Коли до їхньої школи прийшли тренери набирати діток до секції зі спортивної акробатики, вона була першою, хто зголосився відвідувати заняття, й донині всім серцем віддана спорту. Мати дівчинки спочатку вороже сприйняла ініціативу доньки. Адже сама була майстром спорту з художньої гімнастики, та не з чуток знала про ті навантаження та випробування, які траплятимуться професійній спортсменці на шляху до омріяної мети. Згодом жінка змирилася, адже на заняттях очі доньки світилися пристрастю і нагадували про власні минулі перемоги та жагу до беззаперечної першості.

Побачивши талановиту юну спортсменку на черговому чемпіонаті зі спортивної акробатики, тренери, зацікавлені в нових самородках, запропонували Яні місце у збірній та тренування на одній з найкращих спортивних баз України, яка дислокувалася у Вінниці. Заради чемпіонства, дівчинка на останньому році навчання змінила школу, звичне середовище та з затишної батьківської квартири перебралася до готельного номера «Поділля», де на той час проживали й інші приїжджі спортсмени збірної.

- Ми тренувалися по 6 годин щодня, - пригадує той період Яна Вихованець. – Я жила тільки спортом, і так продовжувалося ще багато років. Тренування, виїзди, змагання, перемога або поразка і знову безперервна робота над собою. Тоді ж захистила звання майстра спорту міжнародного класу зі спортивної акробатики. Згодом через часті недоліковані травми та скажену конкуренцію, якою погрожувала підростаюча молодь, довелося все ж полишити великий спорт.

На чемпіонаті Європи у Греції, коли ще акробатка була по руках і ногах зв’язана контрактом в українській збірній, їй надійшла пропозиція від роботодавців всесвітньо відомого цирку Дю Солей. Тріо юних акробаток, з Яною у складі, рекрути зваблювали хорошими заробітками та престижністю майбутньої роботи. Коли ж спортсменки дістали таки свободу від контрактних зобовязань, зявилися інші непереборні обставини, через які зірка Яни Вихованець так і не засяяла під куполом легендарного цирку.

Все ж плюси й мінуси заробітчанства за кордоном жінка таки відчула сповна. Декілька років поспіль вона відпрацювала в мальовничій Італії, беручи участь в акробатично-танцювальному шоу, яке представляли на Сицилії, в Римі та Мілані. Авантюрний дух спортсменки не давав їй довго засиджуватися на одному місці. Яна-мандрівниця знову повертається до вже рідної Вінниці, вступає до педагогічного університету, на студентському концерті знайомиться зі своїм майбутнім чоловіком та остаточно визначається з подальшим планом реалізації себе у професії.

- З коханим Олександром мене познайомив педагог-організатор чергового університетського свята. Хлопчина мав бути моїм партнером для виконання танго. Пристрасний танець ми виконали на «ура», і всі помітили, що й між нами теж спалахнула іскра. Від нашої першої зустрічі до вирішальної пропозиції руки і серця минуло сім років. Олександр спортсмен-каратист, і він, як ніхто інший, розумів і підтримував мене протягом усіх цих років. Вінцем нашого кохання стало народження доньки Ніколь, якій сьогодні вже три роки, - привідкрила завісу особистого життя Яна.

З акробатикою в життя спортсменки прийшли й інші захоплення: зацікавленість сучасною хореографією, аеробікою та спортивним черлідингом, що включає в себе частково усі вищеперераховані напрямки. Подорожуючи Європою та знаючи масштаби популярності черлідингу в Америці, Яні Вихованець припав до душі цей запальний та експресивний вид спорту. Засмучувало те, що в Україні він фактично знаходився у зародковому стані, що й стало для амбітної спортсменки своєрідною вершиною для подолання. Так з’явилася трюкова студія «Кульбіт», яка вже шостий рік працює на базі двох вінницьких шкіл. Тренерка навчає малюків вже з трирічного віку, працює як з дівчатками, так і з хлопчиками. В перервах між підготовкою дітей до змагань Яна ще й встигає викладати уроки фітнесу для мам майбутніх чемпіонів.

Спортсменка стверджує, що черлідинг, на противагу художній гімнастиці, доступний кожній, навіть незаможній родині. Тут не вимагається дороговартісний реквізит для виступів (лише помпони на руках), не потрібно багатооздобленого вбрання чи спеціального взуття. Головне – злагоджена робота команди на естетично-артистичному фоні.

- Моя мета на сьогодні - популяризація цього нового та дещо незвичного для нашої культури виду спорту на Вінниччині та в Україні загалом, - каже мама вінницького черлідингу. – До речі, наприкінці минулого року спортсменки «Кульбіта» привезли з Дніпровського чемпіонату аж шість золотих нагород. Тоді в змаганнях взяли участь близько 900 учасників з усієї країни. Наша вінницька команда була представлена в номінаціях: черденс та черхіпхоп (діти 5-8 років), черденс та черджаз (юніори), а також двома дуетами у різних вікових групах. У кожній з номінацій змагалося не менше ніж по 10 конкурсантів, а в деяких конкурували й до 20-ти. Змагання судили 20 арбітрів, серед них і я. Безумовно вінницька команда змaгaлaся достойно, та все ж ми не очікували, що під чaс оголошення переможців судді чемпіонaту зa одностaйним рішенням визнaють нaші комaнди та дуети найкращими. Це дуже підняло спортивний дух моїм дівчаткам та додало мені сил на подальшу роботу й розростання руху черліденгу на теренах Вінниччини.

Автор: Вікторія Мельник
Розповісти друзям: