29 Березня | 2018 | 09:30

Пороблено й задавнено

Лялька - експерт з уроків, ворожінь та іншої містики. В підлітковому віці хто не вірив у відьом, привидів і перевертнів? Хто не ворожив собі та подружкам? Напевне, всі. Але у Ляльки, з якою Іра спочатку ходила до однієї групи у дитячому садку, а потім 10 років просиділа за однією партою, дитячі пустощі розвинулись у справжнє хобі.

Лялька купувала й жадібно читала усі газети та журнали, де йшлося про магічні ритуали, пророчі сни, гороскопи, чаклунів, ясновидців та іншу чортівню. Вона завела знайомство з такими, як сама «знавцями потойбічного», й запевняла, що також має «дар» - мовляв, від бабусі передалися у спадок якісь там таємничі вміння, хоч усі родичі Ляльки, як добре пам’ятає Іра, були звичайними людьми.

Головне ж, Лялька щовихідних їздила до ворожок і знахарок - «чистити карму» та «виправляти біополе». Особливо подруга нахвалювала якусь бабу Ніну, котра начебто «бачить людину наскрізь».

Кілька разів Лялька пропонувала Ірі поїхати разом із нею. «Баба Ніна тебе продіагностує, викачає яйцем, зніме весь негатив»… Однак в Іри то часу не було, то зайвих грошей. Та й приводу - життя пливло нормальним, звичним плином, у магічній допомозі потреби не виникало.

Ну й Денис… Він не любив подругу дружини та відверто глузував з її захоплень.

- Заміж треба твоїй Ляльці. Чоловіка, дітей… Бо 28 років - а вона все ще «лялька», тьху. Вірить в казочки, возить гроші по ворожках і знахарках, дурепа дурепою…

Іра погоджувалася з Денисом, що ворожкам і знахаркам вірити не можна… Але коли зустрічалася з Лялькою, то мимоволі переймалася її цікавістю усім таємничим і надприродним. Все-таки Лялька на відмінно вчилася у школі, закінчила універ, а значить, знає більше, ніж вона, думала Іра. Значить, є сенс у тому, про що Лялька з таким захватом  розказує.

- Тобі обов’язково треба до баби Ніни, - торохтіла Лялька. – Поглянь на себе, яка ти втомлена, млява… Не інакше, хтось зурочив.

- Я втомлена, бо малий всю ніч не спав, крутився, - пояснювала Іра.

- Ой, - хмурила брови подруга. - Весь час у тебе відмовки. Слухай, а може, цей… Може, Денис завів коханку? А що ти так дивишся? Знаєш, які до баби Ніни черги, й кожна друга краля просить приворожити чужого чоловіка. Це тепер на кожному кроці. Мужиків приворожують, а законні дружини сохнуть від цього і в’януть. Наче й здорова людина, але геть без біополя… Давай поїдемо до баби Ніни?..

Іра довго не зважала на ці заклики: ну що з Ляльки взяти, її не переробиш. Та восени із подивом для себе зрозуміла: а подруга права. З дзеркала на Іру дивилося утомлене, змарніле обличчя. Ні, не боліло нічого, ніщо не непокоїло… Та слабість, яка почалася ще влітку, наростала...

 

/Продовження - у паперовій версії газети

Автор: Інна Медведєва
Розповісти друзям: