12 Липня | 2018 | 09:57

Мислити критично, відкидати стереотипи

А також брати участь у виборах та вчити іноземні мови закликав реальних жителів уявного містечка Янгтауна голова Вінницької ОДА Валерій Коровій
Вже вчетверте у «Подільському Артеці», таборі, який розкинувся на схилах Південного Бугу між Ладижином та селом Заозерне Тульчинського району, відбувається форум для студентів і старшокласників «Вінниччина молодіжна – ініціюй та дій».

З учасниками форуму працюють фахівці і тренери, в тому числі з Києва, які навчають їх риториці, ораторському мистецтву, азам самопіару, іншим лідерським якостям.

Цього разу учасники форуму, розповідає Наталя Заболотна, директор Департаменту соціальної та молодіжної політики, піклуються про уявне містечко Янгтаун. У віртуальному населеному пункті є чимало проблем у сферах економіки, охорони здоров’я, екології, освіти й культури, які форумчани розв’язують спільно.

В перервах між практичними заняттями з розбудови уявного міста юні лідери займаються спортом, співають біля вогнища та провадять бесіди з гостями. Серед останніх, приміром, був міністр молоді та спорту Олександр Ярема. А днями поспілкуватися з представниками нової генерації вирішив Валерій Коровій, голова облдержадміністрації. Оскільки ж учасників форуму, судячи з їх запитань, цікавили усі аспекти політичного і соціального життя, від майбутніх виборів до змін в охороні здоров’я, митних правил і проблем Пенсійного фонду, то розповідати голові довелося багато й докладно. Зокрема, Валерій Коровій сказав…

Про медичну реформу. Там, де цю ідею сприйняли одразу, зрозуміли її суть, безперечно виграли. Наприклад, у Жмеринській лікарні, де активно, раніше за інших почали підписувати декларації з клієнтами, сімейні лікарі вийшли на заробітну плату в 16 тисяч гривень. А в Шаргороді, де проти реформи протестували, зарплата сімейного лікаря залишилася на рівні 4 тисяч. Як мовиться, відчуйте різницю.

***

Про освіту. На жаль, найвища форма популізму, до якого вдаються місцеві політики, це тема освіти, закриття неперспективних шкіл. На цій темі спекулюють усі, кому не ліньки. Звичайно, вчителі, які працюють у маленькій школі, де майже не залишилося учнів, проти закриття. Але давайте усвідомимо: не діти заради вчителів. А вчителі заради учнів. Сьогодні опорна школа в Оратові зайняла 3 місце в області із ЗНО з української мови. Хіба це не доказ на користь реформи? Батьки мають розуміти, що діти повинні отримати не просто базові знання, а конкурентну освіту, рівень якої дасть усі шанси вступити до вузу.

***

Про патріотизм. Носити шаровари, махати шаблею… Все це – не ознака патріотизму. Я мав розмову з одним молодим чоловіком, який вважає себе патріотом. Запитав, якою він бачить Україну через 30 років. Це непоганий тест, якщо хочете з’ясувати сутність людини. Хлопець почав говорити… І я зрозумів, що ми з ним мріємо про дві, геть різні України. Я не хочу, щоб Україна знову стала ізольована, змінила одну тоталітарну ідеологію на іншу. Я бачу Україну в Європі, повністю вільною, з широким спектром особистих громадянських свобод…

***

Про військову службу. Цього весняного призову військкомати області розіслали 15 тисяч повісток. Знаєте, скільки за повістками прийшло до військкоматів? Півтори тисячі. А здатними до служби визнали 500… Іноді можна почути «я не хочу служити, бо в Україні олігархи, чиновники…». Ми свого часу так само ставилися до Брежнєва, партократів… Але йшли до війська, бо розуміли, що служимо не державному апаратові, а передовсім народові. 

***

Про толерантність. Ми повинні виховувати в собі цю рису. Світ змінюється, Європа, Азія, Захід і Схід стають ближчими, змішуються. Треба бути готовими, що і в нас з часом з’являться мігранти, переселенці здалеку. 

***

Про фейки. Коли під Калинівкою почалися вибухи, я був шокований кількістю фейків, які з’явилися у соціальних мережах. Писали, що вибухають бензозаправки, злітають якісь підприємства, гинуть люди… І це в той час, коли не було зафіксовано навіть жодного випадку мародерства.

Мисліть критично, відрізняйте правду від брехні, бо сучасні інформаційні технології – не ігри, а зброя.

Про сепаратизм. Це вірус, який формувався протягом тривалого часу. Я думаю, історія дасть оцінку усім причетним до цього політикам. Але те, що ми пережили, зробило нас більш прагматичними. Я лише хочу, щоб ви, молоді, стали активніші. Беріть участь в усіх суспільних процесах, ходіть на вибори, бо дуже прикро бачити, що серед людей, які тягнуться на виборчі дільниці, в основному літні громадяни…

***

Про безвіз. Нам дорікають, що надто багато заробітчан виїжджає до Європи. Але безвіз – це набагато більше, ніж спосіб працевлаштуватися. Це відкритість, це можливість пізнати світ, стати частиною європейської цивілізації. Я дуже хочу, щоб Вінниччину припинили сприймати як бурякове королівство, цукровий Донбас. Хіба в нас мало інших чеснот? Ми ставили знак на кордоні з Київською областю. Й попросили конкурсантів створити щось гідне. Дивимося ескізи – як не буряк, то колос, то соняшник… А чому не щось таке, приміром, що викликало б асоціації з Леонтовичем?..

***

Про мови. От ви, напевне, добре знаєте англійську. Тоді вчіть іще одну іноземну, скажімо, китайську. Розповім вам реальну бувальщину, яка сталася колись із Януковичем. Мала відбутися дуже важлива подія, зустріч президентів України й США. Януковича тренували перед цим, втокмачували: побачите Обаму, підійдете й скажете «how are you» («як ся маєте?», зазвичай так вітаються в Америці). Обама відповість стандартною фразою: «I am fine, and you?» («я в порядку, а ви?»). Й отоді вам слід сказати: «me too» (я теж»). Після цього в розмову мали би вступити перекладачі.

Так от, Янукович замість «how are you» запитав «who are you?» («хто ви?»). Обаму це, звісно, збентежило. Але він спромігся відповісти з гумором: «well, I'm Michelle's husband («ну, я чоловік Мішель»). На що наш президент відповів, як його і вчили: «я теж»…

Голова ОДА «почастував» молодь не тільки цікавою розмовою. А подарував ділову настільну гру-тренінг «Світ громад» (між іншим, досить дорога забавка). Це український продукт, перша вітчизняна стратегія, яка навчає інструментам розвитку громади (усього їх 32). Навички, здобуті у грі, котра моделює дійсність, знадобляться «артеківцям» незалежно від того, яку дорогу вони оберуть – стануть педагогами, лікарями, інженерами, політиками чи підприємцями.

 
Автор: Інна Медведєва
Розповісти друзям: