7 Серпня | 2018 | 14:40

Іспанська Каталонія: автономія бульбашкової кави, духмяної паельї, пишної «коки» та вітального «ОЛА»

Літня пора – час відпусток як для душі, так і для тіла. Можливість набратися позитивного заряду на весь наступний рік і, за наявності незначних накопичень, «позаглядати за край світу». В нашому конкретному випадку краєм світу стане Каталонія – іспанський автономний регіон зі своєю мовою, культурою та красномовною історією. Відвідати цю частину старої Європи пощастило вінничанці Вікторії Мандриченко, яка вже два роки подумки подорожувала вузенькими каталонськими вуличками, віддаючи сонцю своє «не займане» засмагою тіло.

 

«ОЛА» Льорет де Мар. Одного дня в цій країні буде достатньо, аби вам захотілося заговорили каталонською. Всюдисуще привітання «ОЛА» міцно чіпляється за тебе, і ти, полишаючи комплекси, першим роздаєш його усім зустрічним, підкріплюючи ефект щирою усмішкою.

Пані Вікторія відпочивала в невеличкому курортному містечку Льорет де Мар, одному з найбільш відомих курортів іспанського узбережжя Коста Брава з ненав’язливим сервісом, тихими вулицями та повною відсутністю жебраків.

Вже за кілька днів туристу стає зрозумілим, що каталонська мова безроздільно панує у регіоні, без її знання життя тут складатиметься з постійних непорозумінь. В той же час, серед самих каталонців поширений так званий білінгвізм - знання і активне використання в побуті трьох мов: іспанської, каталонської та французької. Каталонці сповідують переважно католицизм (без маніакальних відвідувань храму та набожності). Втім, серед молодого міського населення все більше поширюються атеїстичні настрої.

Місцева кухня належить до середземноморської, де переважають салати із застосуванням оливкової олії, риби, морепродуктів та перетертих овочевих супів. На сніданок - хліб з помідорами по-каталонськи, на обід - плов з морепродуктами (паелья), на вечерю - місцева піца, яка може бути не лише овочевою, але і солодкою, зі шматочками фруктів, її тут називають «кока». Для підняття тонусу - сухі ігристі вина і шампанське, яке каталонською звучатиме як «кава». Дане меню на день перевірено, затверджено та рекомендовано нашою героїнею.

- Цікаво, що останнім часом в Іспанії поширилися шлюби з іноземцями за домовленістю. Тому нині перед реєстрацією шлюбу тут проводять окремі опитування для наречених, а в разі неправдивих відповідей для пари може настати кримінальна відповідальність, - розповіла почуте від місцевих пані Вікторія. - Серед молодих іспанців понад 50% безробітних, що живуть на соціальну допомогу від держави. Вони кажуть: «Нам простіше не працювати, ніж працювати. Сидячи вдома, отримувати 800 євро, ніж «вкалувати» за 1000».

Барселонська мозаїка. Знайомство Вікторії з Барселоною почалося з готичного кварталу. Старе місто досить специфічне. Після того, як міська влада значно розширила давно спроектовану інфраструктуру і розвернула місто до моря, воно суттєво видозмінилося, і сьогодні з будь-якого кварталу, вулиці або ж закутка кожен може споглядати свій «клаптик» моря.

Після транспортного колапсу в країні, що стався понад п’ять років тому, на державному рівні прийняли масу соціальних програм, що стосувалися розвантаження доріг, введення платних автобанів, стимулювання власників авто відмовлятися від них на користь малогабаритних мопедів, мотоциклів і екологічних велосипедів. Цікаво, що вулиці тут неймовірно вузенькі, а місця для паркування авто - платні. За порушення правил поводження та паркування на дорозі можуть «впаяти»  відчутний штраф (до 300 євро).

В Барселоні повно злодіїв. Принаймні, про це попереджають на соціальних плакатах, які закликають туристів бути обачнішими. Хоч у місті всього-на-всього проживає мільйон двісті населення, але, як розповідають місцеві жителі, на вихідні прибуває до 5 мільйонів туристів.

Чи бути сієсті?

- Цікаво, що вже понад 70 років іспанці живуть у неправильному часовому поясі. Вечеряють тут дуже пізно о 9-10 вечора. Кухні в іспанських ресторанах працюють на повну силу в той час, коли в інших країнах кухарі вже давно повісили на гачок свої фартухи та подалися на заслужений після роботи відпочинок, - каже пані Вікторія. – Аби хоч якось давати раду своєму життю та не страждати від хронічних недосипань, в країні вигадали двогодинну (буває й більше) обідню перерву - сієсту - одну з найвідоміших традицій Іспанії.

Та сьогодення диктує свої правила, і нещодавнє соціологічне дослідження виявило, що лише 18% іспанців регулярно відпочивають під час сієсти, а майже 60% населення взагалі не користуються наданою перевагою. Тоді ж посадовці задумалися над потрібністю такої тривалої перерви та скороченням робочого дня з 20:00 до 18:00. Дебати тривають, тож скоро стане відомо, що ж візьме гору - реальний прагматизм чи данина традиціям.

Є в іспанців цікава «національна розвага», страйк називається. Страйкують в основному працівники громадського транспорту, вимагаючи то підвищення заробітної плати, то покращення умов соціального пакета. Історично всі страйки збігалися за часом з масштабними подіями на зразок мобільного форуму або початку туристичного сезону. Триває це неподобство по 3-4 дні, вимоги мітингувальників сяк-так задовольняються до наступних «зустрічей».

- Навчання в Каталонії та складання іспитів - взагалі окрема тема. Тут можна чекати оцінку цілий квартал, а потім сильно здивуватися необхідності перескладати екзамен заново. Дітей навчанням «не мордують», відштовхуються від їхніх бажань та схильностей, - ділиться отриманою інформацією про іспанців співрозмовниця. - Очікування - це частина іспанської культури, тому під час чекання ніхто не дивиться на годинник або до календаря. Люди просто продовжують займатися своїми справами. В очікуванні роблять те, що можуть, з тим, що у них є на даний момент (телефони, книжки, записники, настільні ігри).

Напевно, жодна країна Європи не відзначає стільки свят, як Іспанія. Святковий календар Каталонії насичений вдосталь. В ніч з 23 на24 червня тут відзначають свято Сан Жуана, що дуже нагадує наше українське Івана Купала. На площах містечок і сіл запалюють величезні вогнища, запускають феєрверки та стріляють хлопавками. Святкуючи літнє сонцестояння, народ веселиться аж до ранку. Одним з головних церковних свят в Іспанії вважається День тіла і крові Христової. Тоді головні вулиці міст вистилаються квітковими килимками, що вимагає від їх створювачів таланту, майстерності та недужий запас терпіння.

- Каталонія дивує і вражає, - підсумовує наша героїня. - Її не пізнаєш за 10 днів, і навіть місяця буде замало, аби з впевненістю стверджувати: «Я зрозуміла Іспанію». Всьому хорошому колись приходить кінець, а повернення до України лише оновлює показники часоміра та стає каталізатором для нових мрій та планів.

Автор: Вікторія Мельник
Розповісти друзям: