14 Серпня | 2018 | 10:11

Свобода слова чи лихослів’я?

Якщо ви хочете послухати класичну музику, вам потрібно до консерваторії, якщо вам подобається шансон, сідайте в маршрутку, а якщо вас цікавить ненормативна, нецензурна лексика, - підіть на перший-ліпший дитячий майданчик. Чи шкільний стадіон. Коротше кажучи, туди, де діти й підлітки. Почуєте такі добірні матюки, яких не чував навіть Лесь Подерв’янський.

Кілька років тому ми жили в будинку, навпроти якого фукціонував клуб дозвілля для обдарованих підлітків. Щодня по обіді звідти долинали воістину чарівні, піднесені звуки – музика скрипки, фортепіано, ямби й хореї. А надвечір діти виходили на ганок… І ділилися враженнями, пересипаючи кожне друге-третє слово матюками. Робили це вони так само віртуозно, як щойно грали на музичних інструментах...

 

/Текст повністю - в газеті "Вінниччина"

Автор: Інна Медведєва
Розповісти друзям: