19 Жовтня | 2018 | 12:56

Зозову - половина тисячоліття

Це одне з найбільших та історично найцікавіших сіл Липовецького району. Колишнє містечко, волосний центр, місце ще дореволюційних найвитонченіших промислів, а в наші дні - професійної освіти. В різні часи з документів випливали все давніші дати заснування Зозова, завдяки чому й підійшов він днями до свого 500-річчя.

До свята в селі сумлінно готувалися, як і земляки за його  межами. Тому воно вдалося на славу. А започаткувала дійство дітвора хореографічною композицією «Ми не хочемо війни». Щиро вітали присутніх сільський голова Олександр Мельничук, перший заступник голови райдержадміністрації Ольга Дмитрів, заступник голови районної ради Руслан Танасюк. Керівники району разом з представницею райвійськкомату Лесею Шиманською вручили відзнаки Президента України учасникам бойових дій на Сході України «За участь в антитерористичній операції».

Зворушливим був виступ односельчанки, головного спеціаліста обласного центру народної творчості Ніни Джус,  яка привезла подарунки сільським закладам  культури і виконала кілька пісень. Одну з них - «Моє рідне село» - заспівала із шкільною подругою Оксаною Друзь.

Як і завжди, односельці з нетерпінням чекали й виступу ще одного земляка - вінницького поета, прозаїка, сценарита й літературознавця Володимира Рабенчука. Цього разу він прибув не сам, а з другом, відомим херсонським поетом, лауреатом Шевченківської премії Анатолієм Кичинським. На гостя тут теж чекав сюрприз. Свого часу він, здавалося б, дуже добре знав одеського літератора й журналіста, лауреата низки престижних премій світлої памяті Олесу Шеренгового, але й припустити не міг, що той саме із Зозова родом, його хатина вже стала своєрідним музеєм.

Володимир Семенович разом з липовецьким краєзнавцем Олександром Роговим, багаторічним викладачем місцевого профтехучилища (нині ліцей) Василем Новосельським та іншими ентузіастами готують книжку про Зозів. До речі, вони вирішили чітко розмежувати терміни «зозівчани» і «зозів’яни». Перший з них стосується жителів сусідньої Зозівки, а другий - Зозова. А ще Олександр Іванович назвав це село інтелектуальною столицею і зірвав бурхливі оплески багатозначним фактом: цього року 70-річний зозів’янин Павло Гурин зумів уже не вперше стати чемпіоном району серед шахістів!

 

А що стосується згадуваної Зозівки, то її представники, як й інші сусіди з Вербівки, Славної та райцентру, тепло вітали ювілярів того дня.

Автор: Микола КАВУН
Розповісти друзям: