30 Січня | 2019 | 12:10

Острови «вічної весни»

Оранжереї паперових квітів, безмежне узбережжя чорного піску, мирно сплячих вулканів та чудових доріг – саме такими запам’яталися Канари вінничанці Аллі Демчик та її родині.

 

Відпочити на Канарських островах мріє, напевно, кожен. Але з багатьох причин більшість українців не в змозі дозволити собі цього. Хоча, якщо добре поміркувати і трішки заощадити, то можливості дійсно «вимальовуються». Власники бюджетного гаманця можуть потрапити до Канарських островів використовуючи вигідні пропозиції дешевих авіаперевізників. Головне, не боятися ризику і хоча б трішки знати іноземну мову, ідеально, якщо цією мовою виявиться іспанська. Саме так, піддавшись на цікаво спланований та ретельно продуманий маршрут по Канарах, який підготувала для батьків старша донька Ліля, вчинили вінничани Алла та Павло Демчики.

- До островів шлях не близький, - розповідає Алла. – Перший рейс був зі Львова до Берліна, а далі вже пересіли на літак до Гран Канарії. Канарські острови є невід’ємною частиною Іспанії, а відтак і ЄС. Вони розкинулися у водах Атлантичного океану поблизу узбережжя Марокко і є частиною регіону Макронезії. Канари називають островами «вічної весни», адже тут середня температура січня - +18єС, а липня - +24єС. Канарський архіпелаг складається з семи островів: Тенеріфе, Гран Канарія, Феуртевентура, Ланзароте, Ла Гомера, Ла Пальма і Ел Єро. Найбільшим і найпопулярнішим островом є Тенеріфе, а столиця провінції і найбільше місто Лас Пальмас знаходиться на Гран Канарії, і саме туди ми й вирушили.

Виявилося, що на острові з початку 2000-х років мешкає Андрій, колишній однокурсник та колега Павла, голови сімейства. Колись чоловік заробляв собі на життя рибальством, а нині трудиться електриком і досить непогано заробляє. Тож при зустрічі Андрій з ентузіазмом розказав і показав гостям з України, чим саме може зачепити та вразити туриста острівне життя.

Найперше, що зробили, - відправилися нанайкращий пляж острова– Сан Андрес. Це один із небагатьох пляжів з білим піском, оскільки всі решта чорні, у зв’язку з вулканічним походження острова. До речі, пісок сюди завозять із Сахари, що знаходиться неподалік – всьогоза 100км.Водний світ острова виявився не таким багатим і різноманітним, як, наприклад, в Єгипті. З екзотики можна було виділити морських їжаків, яких вживають у їжу, щоправда, для цих цілей придатним є лише їхній мозок. Їжаків споживають не цілий рік, а лише з грудня по квітень, коли в них сконцентрована максимальна кількість вітамінів. Павло також наважився на дегустацію, але залишився розчарованим. Спробували українці й канарської риболовлі. Кажуть, що краще їсти те, на що ловлять рибу (тигрова креветка), ніж саму рибу – безбарвну, пласку.

Тваринний світ на островах небагатий: зайці, варани, чорні свині. Змій, комах, мух та комарів взагалі немає.

За спогадами вінничан, столиця Канар, а також основне місто острова Гран Канарія, виявилося дуже приємним містечком. Лас Пальмас має все, що необхідно для безтурботного життя в мегаполісі.  А зважаючи на розміри самого острова, воно здається просто величезним. Аеропорт знаходиться за 15 км від берега на висоті десь 700 м над рівнем моря, що й вражає уяву. І це на фоні того, що все навколо забудовано, ходять трамваї, ростуть велетні дерева, облаштовано стадіони, лікарні, школи - все на крутому схилі.

- В столиці налагоджено розвинуту інфраструктуру і наявні всі блага цивілізації сучасного світу, - каже пані Алла. - Якби не знати, що знаходишся на острові, то без вагань уявляєш себе туристом в континентальній Європі. Умовно Лас Пальмас можна поділити на дві частини: північ і південь. Площа Санта Катаріна є центром північної частиниміста. Тут поряд порт, а також головний пляж міста, який вважається одним з найгарніших у світі. Поряд з Лас Пальмас височіє вулкан, який можна роздивитися з вершини кратера. Піднімаючись машиною вище в гори, тропічна флора змінюється континентальною. Кактуси переходять у сосни, але краєвиди від того лише покращуються. Серед рослинності тут переважають: кольорові гібіскуси та яскраві «паперові» квіти, гігантські фікуси та дерева алое й агави. А своєрідним смаковим відкриттям став новий для нас фрукт – сабуро (суміш гарбуза з вишнею).

Весь час перебування на островах пана Павла не переставала дивувати якість тамтешніх доріг. Так вже склалося, що на Канарах спочатку будують дороги, а потім поруч з ними з’являються поселення людей або торговельні мережі. Цікавим для українців виявився той факт, що Канарські острови є єдиними експортерами помідорів та бананів до Англії, хоча родючими ґрунтами похвалитися не можуть. Приблизно раз на чотири роки тут в горах випадає тонкий шар снігу, і місцеві, дізнавшись про це, масово виїздять на пікніки, аби ненадовго побути ближче до зими. В лісах та горах все обладнано та підготовлено для таких спонтанних відвідин. Стоять завжди чисті екотуалети та готові до приїзду випадкових гостей альтанки та столи для споживання їжі – все безкоштовно.

- Наш маршрут пролягав не лише природними цікавинками, - каже Христина, молодша донька сімейства. – Ми відвідали музей аборигенів під відкритим небом. Побачили, як шість століть тому жили перші поселенці на острові, вивчили їхній побут, одяг та побували на прадавньому «судовому засіданні», де вища каста судила за провину свого раба. Цікаво, що представників еліти тоді розпізнавали за довгим волоссям, а холопи стриглися коротко. Коли у XVIIIстолітті прийшли завойовники, то не залишили корінному населенню жодного шансу на виживання – всіх винищили.

Автор: Вікторія Мельник
Розповісти друзям: