30 Січня | 2019 | 12:15

Вразило все!

Саме так прокоментувала п’ять днів, проведених у Фінляндії, молодий викладач англійської мови Галина Паславська.

 

Вінничанка відкрила для себе Фінляндію восени минулого року, але й досі намагається зрозуміти, в чому ж таки полягає секрет успішної скандинавської освіти і чи зможуть українські педагоги перейняти найкраще із запропонованого досвіду та сформувати власну продуктивну національну модель для навчання молодого покоління.

Вперше про навчальні поїздки за кордон пані Галина дізналася з електронного листа, що надійшов до сільської школи, де вона на той час працювала, і містив пропозицію від Львівського інституту міжнародної академічної та наукової співпраці відвідати одну з розвинених європейських країн (за власний кошт). Поїздку організовували задля ознайомлення зі звичаями та традиціями Фінляндії з акцентом на освітній галузі. До кінцевої дати подачі заявок тоді залишилося дуже мало часу, і Галина Паславська не встигла зібрати необхідні для подорожі документи, тож змушена була тимчасово відмовитися від поїздки, втім, й надалі продовжувала моніторити цікаві напрямки на сайті інституту.

Наступного разу реєстрація пані Галини на навчально-пізнавальну поїздку до Фінляндії відбувалася без перепон. А вже за кілька днів комунікабельна дівчина із задоволенням заводила нові знайомства з пасажирами екскурсійного автобуса, переважну більшість з яких складали шкільні вчителі, викладачі вузів, лікарі й навіть математики з усієї України. Одні їхали переймати досвід та навчитися чомусь новому в колег-освітян, інших цікавило лише отримання сертифікату «БІ-2», що віднедавна стало обов’язковим критерієм для отримання вченого звання доцента. Загалом українська делегація провела у Фінляндії п’ять надзвичайно насичених днів, де тісно перепліталися навчальні сесії, екскурсії та розважальні заходи. Проживання та якісне фуршетне дворазове харчування групі туристів забезпечили в одному з навчальних закладів невеликого фінського містечка  Гуйттінен.

Вінничанку приємно вразило й те, якими саме продуктами годували дітей і вчителів в звичайній шкільній їдальні. Велика кількість свіжих овочів та фруктів, пророщені зерна льону та пшениці, салатне листя і, звичайно, різноманітні страви з риби.

Молодша школа у Фінляндії триває з першого по шостий клас включно, старша - з сьомого по дев’ятий, а далі - коледж. В початковій школі дітям взагалі не виставляють оцінки. Заохочування проводять виключно похвалою, навіть не використовують оціночні наліпки чи смайлики. Тут вважають, якщо дитина має хист до наук, то він неодмінно проявиться під час навчального процесу. Все покладається на відповідальність батьків та свідомість самих школярів. Пані Галина висловила загальну думку, що такий спосіб навряд чи прижився б в українських школах, зазначаючи, що менталітет у нас не той.

У вищих навчальних закладах більшість студентів використовують онлайн-навчання. Вищий навчальний заклад може займати не два-три корпуси, як от в Україні, а максимум три поверхи будівлі, де знаходиться місце і викладачам, і адміністрації, і самим «гризучим граніт науки».

- Нас зустріли і розмістили не в основній будівлі школи, а в барачних приміщеннях, - веде далі розмову вінничанка. – Так називали їх місцеві, але як на мене, то вони виглядали краще, аніж деякі вінницькі альма-матер. Оскільки в школі ремонтували вентиляційну систему, той навчальний  процес тимчасово перенесли до бараків. Цікаво, що класи в фінських школах не провітрюють, а для потокової циркуляції повітря використовують виключно вентиляційні можливості встановлених апаратів. Дітей в початковій школі не ділять на класи, а здійснюють розподіл на три підгрупи: сильних, слабших та відстаючих. Для допомоги вчителям з другою та третьою підгрупами в школі залучають корекційних педагогів. Загалом освітяни у Фінляндії задоволені своєю роботою та її оплатою, лише жаліються на високі податки, що допікають їм в інших сферах життя. Хочеться відзначити, що всі потреби школи тут стовідсотково забезпечуються державою: канцелярія, поточні потреби класів та самого навчального закладу.

Парти в школах одинарні, легкі та мобільні для пересування. Для навчання рівнозначно використовуються як паперові книги, так і планшети, які є майном навчального закладу і видаються учням лише на уроках. На перервах дітей не утримують в стінах школи. Вони за будь-якої погоди вибігають на вулицю й скидають баласт невикористаної енергії несамовито бігаючи, граючись на турніках або роблячи неймовірні сальто. Все це відбувається під наглядом чергового вчителя, основне завдання якого слідкувати за проявами булінгу між дітьми та одразу «присікати» їх.

Хворі діти у Фінляндії до школи не ходять - лікуються вдома, тому й розповсюдження вірусних інфекцій між дітьми майже немає. Здоровому способу життя також сприяє корисне харчування та вживання молока з встановлених в навчальному закладі молокоматів. Діти в класі перебувають роззутими. Туалет та їдальню вони також відвідують лише в одних носках.

Такого поняття як репетиторство у фінських школах не існує. Якщо дитина не засвоїла матеріал або сильно відстала з декількох тем, то вчитель залишається і доопрацьовує з нею навчальну програму.

Галину Паславську дуже здивував той факт, що поруч із досить складною фінською мовою, в містечку, де вони проживали, всі добре володіли англійською. Мовленнєвого дискомфорту взагалі не відчувалося, тож завдяки відсутності такого бар’єру було надзвичайно приємно подорожувати та досвід переймати.

Автор: Вікторія Мельник
Розповісти друзям: