1 Квітня | 2019 | 15:00

Об'єднання чекали понад 30 років

 

Селище Десна Вінницького району веде свій літопис з часу заснування Вінницького комбінату хлібопродуктів №2. За межами великого міста, маючи стабільну роботу та житло в гуртожитках, деснянська громада розросталася, наче на дріжджах. Одне погано, своїх місцевих органів управління люди не мали, тож, аби оформити прописку, отримати на руки свідоцтво про народження маляти чи зафіксувати смерть доводилося проситися на реєстрацію до сусідніх населених пунктів (Стадниці, Стрижавки). Так тривало доти, поки 34 роки тому селище не отримало право на створення власної сільради, якою нині, вже друге скликання керує Галина Обливач. За освітою жінка фельдшер, довгий час приймала пацієнтів в місцевому ФАПі і за один день кардинально змінила своє життя - пішла секретарем до сільського голови. Згодом, досконало вивчивши роботу, спробувала свої сили на найвищій керівній посаді в селищній адміністрації. Старання Галини Миколаївни увінчалися успіхом, та щороку рясніли фактами продуманого та результативного господарювання на користь громади.

- Думка про приєднання до міста Вінниці назріла в деснянців ще до оголошеного процесу децентралізації в Україні, - почала свою розповідь сільський голова. - Громада сама ініціювала приєднання. Від міста за 3 минулі роки селище отримало субвенцій на 3,5 млн. грн., які спрямували на соціально-економічний розвиток населеного пункту, за що й хочу висловити особливу подяку міському голові Сергію Моргунову. Місцевих жителів неабияк порадувало й вирішення транспортного питання - регулярного автобусного сполучення з обласним центром, що здійснюється муніципальним автобусом.

Спільними зусиллями та фінансовими частками з власного бюджету, коштів Вінницької міської ради та комбінату хлібопродуктів вдалося здійснити ремонт центральної дороги селища. Деснянський навчально-виховний комплекс (дитячий  садок та початкова школа) одержав нову систему опалення, де до того часу стояли старі, ще газові котли, котрі ледве справлялися зі своїми функціями. Модернізацію провели завдяки власним коштам та підтримці районного керівництва.

У селищі впродовж двох років, завдяки співфінансуванню, вдалося запустити систему водопостачання індивідуального сектора (проклали понад 4 км водогону). Опісля привели до ладу дорожнє покриття 11 вулиць по населеному пункту. Капітально відремонтували амбулаторію, де нині приймає сімейний лікар, та обладнали кабінет фізіотерапевтичних процедур. Наболіле для голови сільської ради питання - місце лаборанта в деснянській амбулаторії, - одним з перших прописане в переліку проблемних моментів по об’єднанню з містом. Адже відсутність цієї посади затримує початок лікування через несвоєчасність діагнозу.

Поблизу НВК побудували добротний дитячий та спортивний (з тренажерами) майданчики завдяки виграному гранту.

- Громада Десни вже давно просить передати на баланс водоканалу зовнішні мережі водопостачання та водовідведення, які знаходяться у власності Вінницького комбінату хлібопродуктів, що й складає незручності для місцевого населення, підприємств та самого хлібокомбінату. Водоканал не проти забрати собі ці мережі, але вони потребують серйозного ремонту. Саме через цей факт дане питання «провисає» і люди сподіваються, що приєднання селища до Вінниці нарешті зрушить задавнений конфлікт інтересів з мертвої точки, - каже пані Галина.

Нині бюджет сільської ради складає понад 6 млн. грн. Планується, що цей показник виросте до 11 млн. грн. Сільський голова розповідає, що раніше вони мали 25% прибуткового податку, який зараз не надходить. Згодом матимуть 60%, які спочатку йтимуть до міського бюджету, а потім одним траншем перекидатимуть на рахунок селища. На часі налагодити роботу з надання послуг (ЦНАПі), розпочати сортування сміття, забезпечити місцевих жителів земельними ділянками та покращити електропостачання в індивідуальному секторі.

- Так сталося, що Десна живиться від двох гілок електропостачання, - пояснює ситуацію Галина Обливач. – Одним електрику постачає Стрижавка, а іншим – хлібокомбінат. Проблему з перебоями в мережі може вирішити лише Вінниця, на що й сподіваємося. Необхідно зробити перекидку мережі зі Стрижавки і провести одну цілісну лінію електропередач на все селище.

Одним - землю, другим – електрику, третім – надання послуг локально, а у вільний час – лікувальна справа, яка є віддушиною для пані Галини. Ось такими є щоденні будні вже Вінницької Десни.

Вікторія МЕЛЬНИК

Фото автора

Автор: Вікторія Мельник
Розповісти друзям: