26 Червня | 2019 | 12:58

Равликарі

 

«Якщо налагодимо співпрацю з Китаєм, то забезпечимо безбідне майбутнє ще й своїм внукам», - переконане вінницьке подружжя підприємців, що займається вирощуванням та експортом середземземноморського равлика.

Артем та Олена Антонови ще недавно займалися гуртовою торгівлею господарських товарів, втім, голова родини вже давно роздумував над перспективою відкриття власної справи, пов’язаної з рослинництвом чи дрібним тваринництвом. З 2015 року в 10 кілометрах від обласного центру Артем започаткував своє фермерське господарство, де на півтора гектарах землі зайнявся розведенням равликів - екзотики для українських шлунків та випробуванням для гаманців гурманів.

- Я хочу спростувати міф, який стосується споживання цього делікатесу, - каже Артем Антонов. – Вважається, що равликів їдять виключно французи. Насправді ж ця страва дуже популярна в Португалії, Італії, Іспанії та інших країнах, адже це смачно та корисно. В Європі навіть існує ціла культура споживання цього продукту. Порції складаються з 6 або 12 штук, з мушлі м’ясо дістають спеціальною міні-виделочкою, а прожувавши молюска обов’язково запивають його білим вином. Смак равлика «закохує» в себе з кожною новою порцією. Перший раз – незвично, другий – затягує, третій – вже не можеш без них жити (переконався на своїх батьках).

На початку роботи равликарю-початківцю важко було знайти бодай якусь інформацію про розведення та догляд за цими молюсками. Бажання досконало розібратися у справі привело Артема до польського інституту зоогосподарства, де працював професор, що добре знався на розведенні равликів. Від нього чоловік дізнався, що в Польщі ефективно працює понад тисяча равликових ферм, які регулярно отримують дотаційні пільги від держави для ведення свого бізнесу. Тоді ж вінничанин довідався й про відмінності між виноградним та середземноморським (його ще називають африканським) равликами, тонкощі розведення молодняку, харчування, утримання та зберігання дорослих молюсків.

- Ми стали першою фермою в Україні, яка вийшла на експорт своєї продукції, - стверджує підприємець. – Решта спеціалізувалася на розведенні маточного поголів’я всередині України та урізноманітненням асортименту дорогих ресторанів на ще одну екзотичну страву. Минулого року наша ферма спромоглася виростити майже 20т равликів. Окрім землі, досягнути такого результату нам допомогли приміщення для розведення молодняку (дві будівлі по 400м²), кладки, холодильники та дві теплиці по 300м².

Артем Антонов переконаний, що ціни в супермаркетах та закладах харчування на страви з равликів дуже завищені. Так, це делікатес, але не настільки, щоб продавати його по тисячі гривень за кілограм. Аби досягти витонченого смаку, з м’ясом равлика потрібно добряче «награтися». Вінницький підприємець розробив власний рецепт цієї страви. Вибравши м'ясо равлика з мушлі, він виварює його у білому вині протягом не менш, як чотирьох годин. Далі, аби усунути неприємний землянистий присмак та слиз равлика, додає петрушку, часник, селеру, грецький горіх та вершкове масло. Проварене м'ясо знову запихають до мушельки - процес трудомісткий та досить тривалий у часі, тому й коштують равлики не дешево, але спробувати на смак цей делікатес хоча б один раз варто кожному.

Олена Антонова в усьому допомагає своєму чоловіку. Каже, що хоч їх сімейний бізнес й пов’язаний із землею та слизом від молюсків – його цілком реально поєднувати з доглянутим манікюром, а слиз, між іншим, має регенеруючі властивості для людської шкіри. Після роботи з ним, руки виглядають бархатистими, як у немовляти. Олена розповіла, що успішно поєднує роботу та догляд за однорічним малюком і все встигає.

На європейському ринку експортерів равликів Антонови вже зайняли свою нішу, нині мріють знайти підхід до китайського споживача. Кажуть, що така перспектива забезпечить безбідне життя не лише їм самим, а й їхнім нащадкам.

Автор: Вікторія Мельник
Розповісти друзям: