7 Листопада | 2019 | 12:43

Навіщо гарні години переводити?

Скільки разів і хто переводить головний годинник у Вінниці на Водонапірній вежі? Кому важче адаптуватися до переходу на зимовий та літній час, як на зміну реагують діти, і скільки потрібно, щоб звикнути до нового режиму?


Головний годинник Вінниці

Цікаво, як переводять годинник, розміщений на Водонапірній вежі? Про це розповіли директор Подільського туристичного інформаційного центру Володимир Ходацький та заступник директора Ігор Малишев.

- Складність годинника в тому, що в ньому функціонують декілька незалежних один від одного механізмів, які мають синхронізуватися. 

Годинник реконструювали в 2005 році. З тих пір він напівелектронний та напівмеханічний. Рік ми поклали на те, щоб розібратися з роботою й оновити механізми. Зараз годинник переводить спеціальна програма, яка працює автоматично, але її треба контролювати. Для переведення основного годинника відведена інша, окрема програма. Є система автоматичного підводу, яка підводить час, коли відключається електроенергія.

Годинник на вежі переводиться не двічі на рік, а значно частіше. Він реагує на високу вологість, перепади температур, тому потрібен постійний контроль людиною. Міжсезонне обслуговування проводиться 4 рази на рік: окремої уваги потребують механізм, «мозок», бій, озвучування та профілактика. На початку року, коли були сильні грози, прямо в вежу поцілила блискавка. Перегоріли дві електронні деталі. Тільки полагодили - в той же вечір пролетіла кульова блискавка - і знову вийшли з ладу елементи. Блискавки до вежі притягуються нерідко. Є декілька версій, чому так, але електричний фон тут вищий, ніж повсюди у місті.

Раніше, поки годинник був механічний, його налаштовував львівський професор, який, до речі, переводить усі годинники в Європі. Він приїжджав сюди зі своїми інструментами, але його робота обходилася дорого. Зараз обслуговування вдалося здешевити в рази без погіршення якості.

Бій на годиннику налаштовували здебільшого ми самі, впоралися звичайні автоелектрики. Тоді ж, у 2005, повністю прокладали проводку для звучання. З вибором мелодії, тональності теж треба був грамотний підхід, адже звук долинає з висоти. З сотень мелодій зупинилися на легендарному «Щедрику» Леонтовича і навіть його версію обирали з 47 варіацій. До вибору мелодії навіть особисто підключився мер міста.

 

Метеочутливим та кардіологічним хворим важче

Марія Черних, терапевт і кардіолог, кандидат медичних наук:

- Чи не є перебільшеними розмови про важку адаптацію метеочутливих людей, зокрема «сердечників» на календарне переведення на зимовий та літній час?

- Ні, розмови не перебільшені, переведення годинників справді несприятливо впливає на кардіологічних хворих. Погіршенню самопочуття сприяють два фактори. По-перше, в період між сезонами, на які припадає переведення годинників, загострюються всі хронічні захворювання. А це вже вказує, що організм перебуває у стресі. Другий фактор (і багато кардіологічних хворих знають про це) - те, що на зміну часу засинання та пробудження артеріальний тиск реагує дуже негативно, особливо у гіпертоніків, які страждають від збільшення тиску вночі. Щоб вплив переведення годинників не позначився на самопочутті, треба поступово зміщувати час засинання та пробудження. Готуватися десь за днів 5, лягати спати і вставати на 10 хв. пізніше.

Світлана Шевцова, вихователь дитячого садка:

- Коли світловий день довший, тоді, звісно ж, і дорослим, і дітям легше. Ми працюємо відповідно до режиму, тому за різними справами діти навіть не помічають зміну. Після переведення годинника дещо складніше вкласти декого на денний сон, хтось довше засинатиме, хтось не спатиме в перший, другий дні. Все індивідуально, але загалом діти навіть швидше адаптуються, ніж дорослі. Орієнтовно протягом тижня група повністю перелаштовується на новий час. Єдина складність у тому, що дуже рано темніє, і вечірня прогулянка завершується вже затемна. Тоді діти й помічають та починають розпитувати. Ми відповідаємо на їхні питання. Та якщо погодні умови нормальні, то надвечір виводимо на свіже повітря обов’язково, гуляємо під світлом ліхтарів. Коли випадає сніг, бавитися надворі знову стане приємніше.

Тетяна Климнюк, вінничанка:

- Перехід на зимовий час пройшов на «відмінно», він мені точно уже був потрібен, бо останні дні до нього страшенно не висипалася. Встаєш ще затемна, ранки сірі та туманні - це вже був поганий заряд на увесь день, прокидаєшся, а голова уже «важка», ніби той туман навіть в голову пробрався. Перші дні після переведення прокидалася ще до 6 ранку, хоча будильник на 7.00: надворі світло, трішки зимно уже, сірість не лізе у шибки, відповідно позитивний заряд та настрій на увесь день. Щодня прокидаюся орієнтовно на півгодинки раніше будильника. Це улюблений час, де все розмірено і тихо; маю час для себе - ранкові процедури краси, вакуум, склянка води і десяток сторінок книги. Уже потім готую всім сніданок і починається щоденна метушня, запускається круговерть справ.

***

"Якщо зобов’язати людину піднятися о четвертій годині ранку, вона, цілком імовірно, охоче піде спати о восьмій вечора"

Зимовий час, на який Україна перейшла в жовтні - це час стандартний. А ось літній, на який ми переходимо навесні, змінювали кілька разів, починаючи з 1784 року. І все для того, щоб люди могли працювати довше, не витрачаючи на освітлення свічки.

Один із засновників США, політик, письменник і винахідник Бенджамін Франклін був переконаним противником рабства, але саме він першим зауважив, що «сонце ще високо», і люди цілком можуть попрацювати зайву годину при світлі дня. Але його ідея не втілювалася майже століття.

Франкліну було 78 років, здоров’я було підірване, і він був практично прикутий до ліжка, але бадьорості духу не втратив. На тему переведення годинника він написав есе. Франклін в жартівливому самоіронічному тоні писав, як «одному філософу» розповіли про переваги нової олійної лампи. Він не міг заснути до четвертої ранку, а вже о шостій прокинувся від яскравого світла. Спочатку філософ подумав, що до нього знову прийшли з лампами, але переконався, щоб в 6 ранку на вулиці вже щосили світить сонце.

«Ця подія породила в моїй свідомості кілька серйозних і важливих думок. Якби я не пробудився в таку ранню годину, то проспав би аж до полудня, пропустивши 6 годин денного світла, і отже, прожив би потім шість годин наступного вечора при свічках».

Потім, «просто з любові до економії», Франклін став оцінювати економічні вигоди від свого раннього пробудження. Припустивши, що 100 тисяч паризьких сімей випалюють приблизно півфунта свічок на годину протягом семи годин на добу, він оцінив вигоду від переведення годинників в 96 мільйонів ліврів. Величезна сума, яку місто Париж могло би заощаджувати щороку - порахував здивований Франклін.

«Найважче буде протягом перших двох-трьох днів, після чого новий режим будуть сприймати легко і природно… Якщо зобов’язати людину піднятися о четвертій годині ранку, вона, цілком імовірно, охоче піде спати о восьмій вечора», - писав добрий Бенджамін.

Франклін передбачив більшість проблем, з якими люди стикаються кілька днів на рік після кожного переведення стрілок. Слід зазначити, що його ідею не взяли до уваги, хоча європейські вчені ще кілька років продовжували листування з послом щодо удосконалення його пропозиції.

8 разів по 20 хвилин

До ідеї переведення годинника повернулися через більш ніж сто років. Британця Вільяма Віллетта вона відвідала у 1905 році під час поїздки перед сніданком, коли він побачив сплячий Лондон у променях сонця. Помітивши, скільки жителів міста просипають значну частину світлового дня, Вільям Віллетт запропонував переводити стрілки годинника.

У своїй статті «Про розтринькування денного світла» Віллетт запропонував переводити час на 20 хвилин вперед кожну неділю квітня і робити зворотне перведення стрілок у вересні.

«Ми 365 разів на рік заводимо кишенькові, настільні і настінні годинники, а процедура переведення стрілок всього вісім разів в рік не складніша за це. Зате англійці отримають на рік 210 «зайвих» світлих годин і на освітленні заощадять два з половиною мільйона фунтів стерлінгів», - запевняв Вільям Віллетт.

Король Англії Едуард VII переводив стрілки годинників в Сандрінгемському палаці на 30 хвилин задля того, щоб мати змогу довше полювати. Правда, для того, щоб годинники почали переводити не лише в королівських покоях, знадобилося більше десяти років обговорень у парламенті, суперечок з фермерами, астрономами, банкірами. Віллетт погодився на годину різниці замість 80 хвилин і переведення стрілок двічі на рік, але до реалізації своєї ідеї не дожив - помер у 1915 році.

Офіційно першою почала переводити годинник Німеччина 1916 року як спосіб економії палива під час Першої світової війни. Незабаром після цього до неї приєдналася Англія та інші країни Європи, Російська імперія, США. З тих пір до переходу на літній час прийшли більше сотні країн.

Зменшити кількість ДТП з дітьми на Хеловін

У США перехід на літній час також почався під час Першої світової війни. Але близько півстоліття в різних штатах він відбувався у різний час. Лише в 1966 році був прийнятий федеральний акт, згідно з яким годинники переводять на літній час в останню неділю квітня, а назад - в останню неділю жовтня.

Так тривало ще 50 років. З розвитком автомобільного транспорту стало зрозуміло, що в ніч перед святом Хеловін різко збільшується статистика смертельних ДТП з участю дітей - смертність була в чотири рази вище, ніж у будь-яку іншу ніч. І в 2006 році було вирішено переводити стрілки не в жовтні, а в першу неділю листопада, - щоб у дітей було більше світлого часу для традиційного збору цукерок. Та статистика ДТП не змінилася: виявляється, дітлахи за звичкою чекали настання темряви, щоб стукати в двері і лякати «мирних жителів». До цих пір у США переведення годинника відбувається у різних штатах по-різному.

… переводили навіть на 2 години

Зимовий час, тобто час, що на годину відрізняється від стандартного, але в інший бік, було введено лише одного разу - в Чехословаччині, в 1946 році. Ідея зробити різницю між зимою і літом в дві години, а не в одну, як ми звикли, протрималася всього три місяці - до весни 1947 року. Тобто в 1946 році єдиний раз в історії в країні було три часи - літній влітку, стандартний (той, що зараз зазвичай називають зимовим) - в листопаді і власне зимовий час в грудні. Більше з часом так не жартували. І правда - навіщо даремно гарні години переводити?

 


 

 

 

Автор: Антоніна БАСЕНКО
Розповісти друзям: