27 Листопада | 2019 | 12:37

«Децентралізація навчила жити, працювати і заробляти…», - переконаний голова Вапнярської ОТГ Олександр Горенюк.

Цю об’єднану територіальну громаду, що поєднала в одне ціле селище Вапнярка та невелике розташоване поруч село Колоденка, було створено у 2016 році. А Олександр Горенюк очолює її із самого початку. Спершу як голова Вапнярської селищної ради, а з вересня 2016 - як очільник Вапнярської об’єднаної територіальної громади.

- Головне – це визначення пріоритетів, - зазначає Олександр Петрович. – Для нас завжди на першому місці була економіка та створення максимальних умов для залучення інвестицій. І це ж зрозуміло, адже розвиток території напряму залежить від економіки. З одного боку: нові робочі місця, зарплата й добробут. А з іншого: наповнюваність шкіл і дитсадків, ремонт доріг, стабільні надходження до бюджету, благоустрій тощо. Тобто, перше дуже активно тягне а собою друге. Саме тому з перших місяців створення нашої громади ми приділяли винятково важливу роль залученню інвестицій. Тим більше, що селище має всі передумови для розвитку нових видів бізнесу: землю, транспортне сполучення, розгалужену мережу енергопостачання, вільну робочу силу і, найголовніше, наше велике бажання до співпраці. В результаті було проведено цілу низку переговорів із потенційними інвесторами. Ми надавали їм свої пропозиції і слухали, чого хочуть вони.

- Знаю, що нинішній рік в цьому плані був винятково вдалим для вашої громади.

- Ми нарешті почали пожинати перші плоди довготривалої та копіткої роботи, - із задоволенням констатує співрозмовник. - Для прикладу, кілька місяців тому компанією «Епіцентр» було уведено в експлуатацію першу чергу елеваторного комплексу зберігання й перевалки зернових культур потужністю 200 тисяч тонн. Там вже працює близько шести десятків осіб при середній зарплаті 8,5 тисячі гривень на руки. На повну потужність елеватор заплановано запустити десь наприкінці листопада початку грудня. Відтак, кількість працівників збільшиться ще на два десятки. Для нашої громади, яка потерпає від безробіття, новостворених 80 робочих місць – це, погодьтесь, дуже серйозний показник. Я вже не кажу про додаткові надходження до місцевого бюджету. От лишень назву тільки одну цифру: до кінця нинішнього року очікуване позапланове надходження від ПДФО працівників, котрі працюють на елеваторі, складатиме 1,5 мільйона гривень.  Також хочу зазначити, що компанія «Епіцентр» ніколи не шкодувала коштів на благоустрій селища, хоча й могла цього не робити. Таким чином ними було відремонтовано один кілометр 300 метрів дороги державного значення, що проходить через Вапнярку. Я не можу сказати точно, скільки все це коштувало, але не менше 6-ти мільйонів гривень. І повторю, вони мали повне право цього не робити, а лише заасфальтувати прилеглу до підприємства територію. Крім цього, на околиці селища  на території площею 30 гектарів енергетична компанія ТОВ «Еко Солар Стейшин» при залученні підрядної, будівельної компанії KNESS реалізує серйозний інвестиційний проєкт зі спорудження сонячної електростанції потужністю 16 МВт, де на постійній основі працюватиме близько 25 осіб. Але там на будівництві вже працює кілька десятків працівників-різноробочих. Так-от, їхня щоденна середня зарплата складає по 400 гривень. Скажіть, де ще можна заробити такі гроші за один день? Станцію заплановано запустити в експлуатацію до кінця року, і вона сплачуватиме до місцевого бюджету лише орендної плати в межах 860 тисяч гривень на рік.

- Але це ще не все, - продовжує Олександр Петрович. – Це я зупинявся на великих глобальних проєктах. На території нашої ОТГ реалізовано чи перебувають в стані реалізації кілька менших, але також важливих. Для прикладу, у дошкільній установі села Колоденка реконструйовано й утеплено дах та замінено систему опалення. Здійснюється заміна котлів у Вапнярській ЗОШ І-ІІІ ступенів №2. Виділено кошти на реконструкцію балкону в дитсадку «Ромашка», що розташований на території селища. Заасфальтовано три ділянки дороги загальною довжиною близько трьох кілометрів, а на стадіоні будуть змонтовані вуличні тренажери. І все це впродовж одного нинішнього року – таких темпів розбудови соціальної інфраструктури селище ще не знало. 

- До речі, цього ж року до вашої ОТГ має приєднатись ще й село Високе. Як це позначиться в цілому на Вапнярській громаді?

- Однозначно позитивно. Від цього кроку виграють всі. Дуже прикро, що в силу різних суб’єктивних причин там так довго тягли з приєднанням. Довелось навіть судитись із ЦВК. Адже ми мали бути разом ще в лютому 2017 року. Зокрема, розрахунки вказують, що орієнтовні втрати бюджету Вапнярської ОТГ від неприєднання Високого на початок 2019 року склав близько 8 мільйонів 200 тисяч гривень. Та й саме Високе теж зазнало фінансових втрат. Якби воно було у складі нашої громади, то впродовж 2017-2018 року, як мінімум, отримало близько мільйона гривень державної субвенції на соціально-економічний розвиток. А так ні субвенції, ні розвитку – нічого, окрім втраченого часу й можливостей. Але нарешті судова епопея завершилась. Наступного місяця у Високому будуть вибори депутатів, які «зайдуть» до нашої селищної ради, і село можна буде офіційно вважати приєднаним до складу Вапнярської ОТГ. 

- Що плануєте там зробити в першу чергу?

- Нинішнього року у них розпочалось спорудження культурно-спортивного комплексу. Але залили фундамент, і все – через відсутність фінансування далі справа не пішла. Тому перш за все необхідно довести до логічного завершення цей проєкт. Орієнтовна вартість робіт складає в межах трьох мільйонів гривень. І якщо не виникне чогось екстраординарного, то наші фінансові надходження спільно із субвенцією з державного бюджету дозволять нам справитись зі всіма викликами та всіма проблемами.

- Але ж Високе – це не єдине село, яке згідно з перспективним планом, має бути «вашим»?

- Ні, не єдине. До нас мають приєднатись ще й Вербова та Марківка. Але я не хочу бути «завойовником». Люди з навколишніх сіл мають самі побачити, що їх чекає після об’єднання. Оцінити, наскільки покращиться якість їхнього життя і аж опісля прийняти рішення про приєднання. Не раніше. Але цей процес також не слід затягувати. Добровільність теж має бути дозованою, щоб свобода не перетворилась в анархію. Загалом, децентралізацію необхідно було проводити за рік-два. Ми дуже багато втратили від того, що цей процес так затягнувся. І це не лише особисто моя думка. Так вважають всі голови ОТГ, з котрими я постійно спілкуюсь. Нашу громаду децентралізація навчила жити, працювати і заробляти. Чим краще будемо розвивати свою територію, залучати інвестиції та створювати робочі місця, тим вищий рівень життя стане у місцевих жителів.

 
Автор: Олег Кривоніс
Розповісти друзям: