5 Грудня | 2019 | 15:58

«Писарівка, писаночка, рідне моє село…»

Ямпільська Писарівка досить велике село, адже з теперішніми мірками, якщо в сільській громаді проживає понад тисяча мешканців, які мають свою школу, садок, клуб та амбулаторію - то це вже справжнє громадище, думку якого ігнорувати не можна.

 

Василь Мельник, голова Писарівської сільської ради Ямпільського району, до обрання на посаду чверть століття пропрацював у районній дитячій спортивній школі тренером з футболу. Місцеві люди відгукуються про нього як про відповідального господаря, який багато зробив для села, завжди реагує на пропозиції та поради писарівчан, щодо покращення життя в громаді. Секретар виконкому Писарівської сільської ради Анна Наньєва жартує, що «в голови кожен день - прийомний день, а як дуже людям треба, то знайдуть його й вдома – і завжди він безвідмовний».

Назва Писарівка має декілька версій свого походження. Кажуть, що в цих місцях колись жив шанований в околицях писар, а інша легенда натякає на те, що тут розфарбовували найкращі писанки завдяки чому село знали, й так величали. У Писарівки є навіть своя пісня-гімн, в якій співається: «Писарівка, писаночка, рідне моє село…» і знає її кожен мешканець громади. Стара назва населеного пункту носила приставку Волоська, від якої утворювалася подвійна назва, яку використовували в побуті до початку минулого століття.

Щодо дорожньої інфраструктури, то в сільській раді самостійно своїми силами проводять поточний ремонт шляхового покриття на місцевих вулицях. Не на руку писарівчанам й горбиста місцевість, де розташувалося їхнє село, оскільки в короткі терміни змиває дорожнє покриття, і кожного наступного року доводиться починати «підсипку» доріг майже з нуля.

- Через село йде дорога, яка знаходиться в комунальній власності Райавтодору. Її капітально ремонтували ще в 80-х роках минулого століття. Останні чотири роки навіть ямкового ремонту не проводилося, дорога знаходиться в жахливому стані, - зазначив сільський голова. – В громаді гостро стоїть проблема з вивезенням сміття. Люди «викручуються» самостійно, домовляються один з одним та централізовано вивозять побутові відходи використовуючи причеп до машини або конячку. Благо, в цьому питанні громаді допомагає місцеве агропідприємство СТОВ «Писарівка», на чолі з директором Віт В.О., яке надає свою техніку для упорядкування сміттєзвалища. Щодо вуличного освітлення, то понад половина опор - старі дерев’яні, встановити нічне освітлення для нас є величезною проблемою. Ніхто не хоче вилазити на опори, так ліхтарі й доживають свої останні дні, ледь блимають. Районний РЕС каже, що за них відповідальності не несе, а я особисто також не можу їх ремонтувати.  Добре, що хоч наш інструктор по спорту, який закріплений за сільською радою, погодився суміщати дві посади (за сумісництвом ще й роботу електрика виконує).

Керівники сільських закладів освіти й культури пишуть і подають розвиткові проєкти, адже вони, як ніхто інший, знають нагальні проблеми своїх дітищ. До прикладу в Писарівському БК замінилипідлогу, вікна, двері. Цю модернізацію вдалося здійснити завдяки співфінансування проєкту 50:50 (в рівних долях тут вкладені кошти з місцевого бюджету сільської ради та кошти обласної субвенції).

Нещодавно в громаді долучилися до процесу реформування освітньої ланки, під який підпадають маленькі сільські школи. Місцеву школу вже перевели у статус філії від опорної школи та створили заклад загальної середньої освіти з навчанням І-ІІ ступенів (тобто «дев’ятирічка»). Зазначимо, що в ЗЗСО нині навчається майже 80 школярів, а дитячий садочок «Сонечко» має на вихованні чотири десятки малюків.

Цьогоріч навчальному закладу загальної середньої освіти виповнилося 50 років. На масове святкування були запрошені випускники всіх минулих років, колишні директори, всі працюючі закладу та вчителі пенсіонери, з них Редченко Г.С., заслужений вчитель України, які зібравшись разом, утворили велику дружну шкільну родину, адже поговорити та згадати дійсно було про що - зустріч старих «однокашників» затягнулася до глибокої ночі. Крім того, до нинішніх здобутків сільського закладу загальної середньої освіти можна віднести її найкращих учнів: переможців обласних олімпіад з базових предметів Едуарда Коржука та Максима Химича, який також став переможцем міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика та до недавнього часу навчався в місцевій школі.

В сільській амбулаторії (заклад первинної санітарної медицини) є свій сімейний лікар, який приїздить до села тричі на тиждень для прийому пацієнтів і має вже 1200 підписаних декларацій. До профільних лікарів писарівчани їздять в районний центр.

- Наше село славиться своїми трудолюбивими людьми, які працюють на землі, тримають худобу  і виготовляють з домашніх молочних продуктів бринзу та різноманітні сири, - розповіла Анна Наньєва. - В цьому році ми вперше вирішили провести пробний гастрофестиваль для своїх і сусідніх громад. Попередньо поділивши село на «магали» (вулиці) місцеві господиньки, заклади та установи села, місцеве господарство СТОВ «Писарівка» та представники від сільської ради презентували свої найсмачніші наїдки та пригощали гостей районного фестивалю. Завершили все дійство святковим концертом.

Писарівський будинок культури без діла не стоїть, щойно відзначили одне свято, вже починають підготовку до наступного. Найбільш масово проходять святкування Дня села, новорічних та різдвяних свят, Дня незалежності України. На День села вшановують найстаріше подружжя, сім’ї, де народився малюк, найкраще подвір’я та новостворені подружні пари. Традиційно День села завершується урочистим концертом та сільським фестивалем вуличної їжі з приготуванням та частуванням куліша та юшки.

Меценат, підприємець та екс-депутат Юрій Македон багато допоміг Писарівці в покращенні благоустрою та облаштування комфортних умов відпочинку місцевого люду. Посприяв реалізації дуже потрібного для громади починання: площі-зони відпочинку та дитячого майданчика. Проєкт коштував в межах 350 тис. грн. та поступово реалізовувався протягом року. Місцеве аграрне підприємство СТОВ «Писарівка» також долучається до розвитку села, забезпечує людей роботою, допомагає в покращенні інфраструктурних складових для продуктивної роботи сільської ради. Зокрема, сприяє в благоустрої населеного пункту: «зачищанню» прибудинкових площ, великого весняного прибирання із залученням жителів села та техніки, яку надає агропідприємство.

Населення громади складає майже 1400 осіб. Щодо децентралізації, то в районі планують створити велику Ямпільську ОТГ, слухання з цього приводу в Писарівці вже проводилися, і люди схвально сприйняли дану пропозицію. До Ямполя писарівчанам всього 18 км - відстань прийнятна і  сусідство з усього почутого є бажаним.

Василь Мельник вважає, що децентралізація може допомогти у вирішенні найболючіших питань в селі, але, на його думку, передусім потрібно найперше провести децентралізацію земельного банку.

- Писарівська громада одна з найбагатших в районі, в неї є цілий каскад кам’яних кар’єрів каменя-пісковика, який, на жаль, не належить громаді. В кар’єра є свій хазяїн, який сплачує громаді лише за оренду землі, а за надра – ні. Якби громада отримала у своє розпорядження ці землі, які знаходяться за межами населеного пункту, ми б могли «закрити» чи не всі наші проблемні питання, - переконаний сільський голова.

Вікторія МЕЛЬНИК

Автор: Вікторія Мельник
Розповісти друзям: