24 Грудня | 2019 | 14:00

Зберегти маєток рідкісної краси

закликає у Тиманівці місцевий житель.

 

У Тульчинському районі активіст Олександр Безбах, залучаючи однодумців, намагається врятувати занедбану Тиманівську пам’ятку архітектури, побудовану ще в ХVIII столітті. Першим кроком до цього стало впорядкування прилеглої до маєтку території, далі шукатимуть мецената для реставрації будівлі, де в майбутньому сподіваються відкрити музей пожежної справи.

            За часів свого «активного життя» садиба змінила декількох власників, а після війни палац перетворили на санаторій, де лікували хворих на туберкульоз.  Тиманівський маєток розпочав будувати князь Готфрид Четвертинський, його справу продовжив князь Олексій Бахметьєв-Протасов, і саме з його подачі палац набув неоготичного стилю. Наступним господарем став почесний мировий суддя Київського та Ямпільського повітів Володимир Толь, який добудував боковий флігель, арку та терасу, а останній власник маєтку, граф Олександр Шереметьєв, також зробив свій внесок у загальну архітектуру палацового комплексу. З біографією графа пов'язані найбільші успіхи села. Онук відомого у Російській імперії музиканта і мецената Миколи Шереметьєва Олександр заходився будувати у Тиманівці пивоварню та спиртовий завод, придбав електрогенератор, який освітлював помешкання в тому числі й у селян, створив у селі першу пожежну команду та підтримував церковний хор.

         Перебудови власників можна прослідкувати на прикладі іменної цегли, яку кожен з них позначав власним клеймом. По завершенні війни у добудованих приміщеннях маєтку розмістили санаторій, а сам палац віддали під склад. Аби відновити пам’ятку архітектури та привабити до неї туристів, потрібно знайти мецената, який би погодився профінансувати великий проєкт з відродження Тиманівського маєтку рідкісної краси, який навіть у такому «сумному» стані вражає відвідувачів своєю помпезною величчю.

            - Мій інтерес до історії маєтку виник ще з дитинства. Я народився на вулиці, що веде до палацу, мої прадіди працювали у тодішнього власника графа Шереметьєва. Зі мною, маленьким, в маєтковому парку гуляла прабабуся Лукерія Василівна, яка працювала у графа покоївкою, - розповідає Олександр Безбах. - У моїх шкільних підручниках писали про панів-експлуататорів та гнобителів українського народу, у той час як зі слів моїх родичів, Тиманівка до більшовицького перевороту розвивалась значно краще. Світло в хатах у селі з'явилось ще за пана, при тому, що за радянської влади повна електрифікація відбулась наприкінці 60-х років минулого століття.

         У ролі екскурсовода пан Олександр почуває себе дуже впевнено, хоча його професійна діяльність ніяк не пов'язана із захопленням історією. Чоловік дуже добре знається  на краєзнавстві рідного краю і може годинами в яскравих деталях розповідати про маєток.

            - У 1936 році у палаці було створено санаторій, який проіснував аж до Другої світової війни. Тоді Тиманівський маєток став резиденцією Георге Алексяну, очільника Губернаторства Трансністрія, створеного румунами на території окупованих Вінницької, Одеської таМиколаївської областей. Санаторій вдалося відновити після війни, він проіснував аж до 2016 року. Але після чергових ремонтних робіт було пошкоджено систему опалення, а коштів на ремонт не знайшлося. Коли санаторій закрився, то я дуже переймався, що на цьому його історія може закінчитись. Цей момент став поштовхом до того, аби збирати інформацію та активізувати небайдужих односельчан для збереження архітектурної пам’ятки.  

         Працівник обласного управління культури і мистецтв Михайло Потупчик зазначив, що ця  садиба має статус пам’ятки архітектури містобудування місцевого значення. За словами чиновника, перш ніж починати реставрацію, потрібно подумати над тим, як зробити палац привабливим для відвідування туристів. Наразі садиба перебуває на балансі Тульчинської ОТГ, але грошей на ремонт палацу не передбачається, адже на її відновлення потрібні чималі кошти. У палаці після реставраційних робіт хочуть облаштувати музей пожежної справи, адже граф Шереметьєв, один із власників садиби, займався саме цим. Такий музей, за словами Олександра Безбаха, планують створити, заручившись грантовою підтримкою, для чого вже почали писати відповідний проєкт.

            Пан Олександр переконаний, що палац таки вдасться відновити та вселити в нього колишню славу. Каже, що на території маєтку можна було б проводити різноманітні культурні заходи, наприклад фестиваль легендарної тиманівської каші, що віднедавна  започаткували у селі.

         - Ми мусимо зберегти цей палац, адже це наша культура і історія, тож допоки дбаємо про неї - нація буде жити, - оптимістично підсумовує сільський краєзнавець. 

 

Автор: Вікторія Мельник
Розповісти друзям: