27 Грудня | 2019 | 20:12

Курка, «фарширована» хімікатами?

З початком наступного року асоціація «Союз птахівників України» почне перевіряти найбільших виробників курятини на використання антибіотиків. "Як свідчить база даних митних операцій «ImportGenius», з початку року лише одна українська птахофабрика - Вінницька - закупила в Китаї 85 тонн саліноміцину», - каже колишній заступник голови Державного комітету ветеринарної медицини Віталій Башинський .

Прес-служба асоціації повідомляє, що йдеться про «контрольований моніторинг залишків інгібіторів і токсинів у кормах, воді, кінцевій продукції і продуктах життєдіяльності птиці протягом всього циклу її вирощування на чотирьох підприємствах - членах асоціації, а саме: ЗАТ «Миронівська птахофабрика» Групи МХП (торгова марка «Наша Ряба»); ТОВ «Вінницька птахофабрика» Групи МХП (ТМ «Наша Ряба»); ЗАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» (ТМ «Епікур»); ТОВ «Ясенсвіт» ГК «Ovostar Union» (ТМ «Ясенсвіт»)».

Асоціація буде здійснювати моніторинг підприємств близько 3 місяців, після чого зробить оцінку відповідності продукції. А результати аудиту і висновок про відповідність будуть вважатися підставою для надання права наносити на упакування продукту позначку «Без антибіотиків». Також в асоціації зазначили, що цей моніторинг не замінить діяльності Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту прав споживачів, яка буде і надалі здійснювати нагляд за виробництвом курятини на будь-якому виробничому етапі.

Чому така увага до наявності антибіотиків у курячому мясі? Справа в тому, що м’ясо птиці (бройлерів) останнім часом набуває все більшої популярності. А інтенсивний спосіб вирощування такої птиці на птахофабриках здебільшого включає в себе годування курей комбікормами і значною кількістю антибіотиків, що, на думку багатьох дослідників, є загрозою для здоров’я споживачів. У Євросоюзі вже почали обмежувати вживання антибіотиків у тваринництві, натомість в Україні не виділяються кошти на відповідні дослідження і контроль, а майбутніх зоотехніків у нас навіть вчать, що протимікробні препарати треба згодовувати птиці профілактично протягом усього її нетривалого життя. Навіть до рецептури комбікормів у нас вводять антибіотики.

Колишній заступник голови Державного комітету ветеринарної медицини Віталій Башинський розповів журналістам «Deutsche Welle» («Німецької хвилі»), що за 40 днів свого життя курка на птахофабриці має з мінімальною кількістю корму набрати максимальну вагу, а інфекції в багатотисячних кліткових батареях можуть поширитися блискавично та завдати власникам величезних збитків. «Тому господарства з самого народження пташенят домішують у корм антимікробні препарати - для профілактики. Зокрема, засоби від кишкових інфекцій, такі як саліноміцин, застосовуються у вражаючих обсягах. Наприклад, як свідчить база даних митних операцій «ImportGenius», з початку року лише одна українська птахофабрика - Вінницька - закупила в Китаї 85 тонн саліноміцину», - каже В. Башинський.

 Але ж чимало експертів застерігають, що саліноміцин і подібні препарати можуть викликати стійкість мікроорганізмів до цілого ряду антибіотиків. Тому застосування саліноміцину в Євросоюзі скорочується, аби уникнути резистентності - «звикання» бактерій до антибіотиків. Бо ж бактерії мутують, пристосовуються, і антибіотики перестають на них діяти. Це тягне за собою своєрідну «гонку озброєнь»: новий антибіотик, нова стійка бактерія, ще новіший антибіотик, ще стійкіша бактерія… А якщо резистентні «супербактерії» перейдуть від тварин до людей?..

І це не далекі та сумнівні ризики, бо Всесвітня організація з охорони здоров’я (ВООЗ) вже назвала резистентність до антибіотиків однією з найбільших глобальних загроз. А за даними Європейського центру контролю і профілактики захворювань, через бактерії, стійкі до антибіотиків, лише в Європі щороку гинуть тисячі людей.

До речі, пан Башинський та інші експерти висловлюють припущення, що ризик вживання м’яса з залишками антибіотиків дещо менший у вітчизняній продукції, яка йде на експорт до країн ЄС, бо ж там контроль у рази суворіший, ніж для внутрішнього ринку. А щодо того мяса, яке купуємо ми - однозначно стверджувати не можна, але знаючи українську систему контролю…

Отже, в ЄС із 2022 року планують заборонити профілактичне годування тварин антибіотиками. Рекомендуватимуть давати ці препарати за приписом ветлікаря лише тим тваринам, які захворіють, попередньо ізолювавши їх від здорових. Є статистичні дані, що у Євросоюзі за десятиліття удвічі зменшили обсяги використання антибіотиків у тваринництві. А в Німеччині від фермерів вимагають звітувати про обсяги застосованих медикаментів, і у випадках, коли їх кількість перевищує середні показники, контролюючі органи не лише вимагають пояснень, а й можуть заборонити продаж продукції чи змусять довше потримати тварин перед забоєм, чекаючи, доки з них «вимиється» надлишок хімікатів.

А якщо хочеш продавати продукцію з наліпками «Біо» чи «Еко», то мусиш давати тварині антибіотик лише у випадку гострої хвороби і не більше одного разу за життя. Звісно, таке мясо продається дорожче. Ще вища ціна за те, яке має статус «органічного» - щоб тримати таке «почесне звання», фермер має не лише годувати свою живність натуральними продуктами, а й забезпечити їй достатню площу у хліві та вигул на природі…

У міністерстві економіки і сільського господарства на запит «DW» відповіли, що у державному бюджеті України на 2020 рік відсутні окремі програми для фінансування моніторингу протимікробних препаратів, «проте ці заходи можуть проводитись за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на протиепізоотичні заходи (заходи, спрямовані на запобігання, виявлення та ліквідацію заразних хвороб тварин)». Можуть, але чи будуть?

Певно, саме тому «Союз птахівників України» започатковує свій моніторинг - якщо не зможе контролювати і забороняти, то хоча б інформуватиме споживачів про те, яка торгова марка пропонує більш-менш нормальне м’ясо з точки зору вмісту антибіотиків. І, певно, саме тому за домашню «бабусину курочку», попри те, що вона жорсткіша за бройлера, покупець готовий заплатити дорожче. Бо розуміє, що «бабуся», тобто селянин, або зовсім не годує птицю антибіотиками та різними стимуляторами, або дає курчатам «випойку» лише в перші дні їхнього життя. Звісно, якщо селянин має совість і сам їсть те, що продає.

Автор: Юрій Сегеда
Розповісти друзям: