9 Січня | 2020 | 14:47

Рятувальниця - донька священника

 

Ангеліна та Василь Ткаченки - подружжя молодих вінницьких рятувальників. Прекрасна половинка цієї недавно створеної родини народилася в сім’ї священика-волонтера Анатолія Кузнєцова, який нині завідує приходами у трьох селах Вінницького району: Михайлівці, Жабелівці та Олександрівці.

Тендітна красуня-брюнетка після дев’ятого класу серйозно задумалася над своєю майбутньою професією, адже вже тоді відчувала бажання рятувати й допомагати тим, хто потрапив до біди.

     - Можливо, це дивно звучатиме, але найбільше мене, школярку, тоді приваблювала спецформа військових. Вона здавалася строгою, войовничою і жіночною одночасно. І я з трепетом в душі очікувала на той момент, коли приміряю її на себе,  - розповідає про свій вибір Ангеліна. - До речі, моя молодша сестра також розмірковує над тим, аби зробити своїм покликанням серйозне ремесло рятувальника.

Дівчина зізнається, що на перших порах батьки не схвалювали її вибору, але коли на сімейній раді обговорили всі «за» і «проти», то пристали на сторону доньки і надалі допомагали в навчанні та всебічно підтримували. Понад два роки Ангеліна навчалася “бути рятувальником” у вінницькому вищому професійному училищі від Львівського державного університету безпеки та життєдіяльності. Загалом наука давалася вчорашній школярці легко, окрім, хіба що, того, що потрібно було дотримуватися строгої дисципліни, стримувати свою емоційність, менше говорити та більше слухати.

Дівчина любить спорт і навіть обрана представляти Вінниччину в пожежно-прикладному спортивному напрямку на всеукраїнських змаганнях, які відбудуться навесні наступного року в Полтаві. Рятувальниця каже, що показники її особистих досягнень та впевненість у власних силах зростають з кожними наступними змаганнями.

- Коли після училища прийшла на роботу, то мене одразу призначили захищати честь пожежників вінницької області… бігом, - розповідає про свою роботу рятувальниця. – Готуючись до змагань ми щодня маємо два тренування, та раз на тиждень відвідуємо басейн. На майбутніх змаганнях в Полтаві рятувальники визначатимуть кращих у двох дисциплінах: подоланні стометрової смуги з перешкодами на швидкість і вправність та підйом по штурмовій драбині на четвертий поверх пожежної вежі (на швидкість). Особливих дивідендів чи грошових премій це не приносить, але престижу додає факт першості області в пожежно-прикладному спорті, що немало важливо.

  Василь професійно займається бігом разом з дружиною. Щоправда, він  захищає честь вінницької збірної вже сім років, а Ангеліна - два. Познайомилися молоді люди на тренуваннях, і з першого погляду зацікавилися одне одним. За півроку хлопець зробив коханій дівчині пропозицію, втім дуже хвилювався як сприйме його кандидатуру строгий батько священник його обраниці. Та Василь переймався даремно, майбутнього зятя батьки Ангеліни сприйняли схвально, адже вони бачили ставлення хлопця до їхньої кровиночки, цілковиту підтримку доньки з боку хлопця. А найкрасномовнішим був закоханий погляд молодого чоловіка, який засвідчував щирість його почуттів.

  Пропозицію одружитися Василь зробив Ангеліні на минуле Різдво. Отримав благословення і автоматично влився до складу великої та дружної родини Кузнєцових.

  - У нас в сімі є декілька різдвяних звичаїв, які ми ніколи не порушуємо, - ділиться спогадами про дитинство донька священника. – Мак для куті у нас тре тільки тато і нікому не довіряє цієї відповідальної справи. Скільки не пропонувала йому допомогти у цій справі, він завжди відмовляється, каже, що я ще мала, а мені, між іншим, вже 22 роки.  Я з братом і сестрою допомагали мамі з приготуванням наїдків до святкового столу, а потім чекали батька з матір’ю з церковної служби. Потім всі разом сідали до столу, співали колядок, зустрічали з вечерею похресників і радо пригощали віншуючих під вікнами колядників. А сестра щороку плете новорічні віночки зі свіжої живої ялинки та прикрашає ними оселю.

  Ангеліна пригадує, що коли була маленька, то колядуючи дуже любила перевдягатися в чортеня і ця роль, на її думку, дуже їй пасувала. Майбутня рятувальниця росла бойовою дівчинкою, більше товаришувала з хлопчиками й в образі янгола або Меланки почувалася б, «як не у своїй тарілці».

   На свята й не лише, батько Ангеліни, священник Анатолій Кузнєцов, завжди займався благочинністю, збирав продукти та речі для нужденних та доставляв їх в дитячі будинки та пансіонати для літніх людей. З початком війни на сході України траєкторія його допомоги дещо змістилася, тепер священник з гуманітарними місіями часто навідується до прифронтових населених пунктів. Дітям привозить подарунки від Святого Миколая, а пристарілих та хворим продукти, засоби особистої гігієни, необхідні речі та ліки. Вся родина підтримує його волонтерську діяльність, діти і зять допомагають завантажувати машини з гуманітарною допомогою. До благодійності активно долучаються меценати і місцеві жителі Гуменного, Михайлівки та сусідніх сіл, які зносять до церкви продукти, подарунки для дітей або допомагають грошима. 

         До лав Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, де служить прапорщик Ангеліна, з кожним роком приходить все більше дівчат. Рятувальниця каже, що нині ця професія користується популярністю, й взагалі військовим стало бути престижно. Дівчат не часто залучають до виїздів або в спецопераціях, акцент більше робиться на чоловіках. Представниці прекрасної статі  задіяні “в кабінетній роботі”, але дівчатам хочеться екстриму.                                                          

         Щодо майбутніх планів, то рятувальниця мріє добитися успіхів у спорті, а потім просунутися по кар’єрному небосхилу. Дослужитися хоча б до майора, а якщо мріяти масштабно, то й від звання полковника не відмовилася б.  Хоче створити власну велику родину (початок вже покладено) та повторити приклад батьків - не менше трьох дітей. Вона переконана: чим більше дітей, тим краще. 

          Поза все Ангеліна Ткаченко має час для хобі, любить вишивати бісером картини та ікони. Свої роботи роздаровує родичам, похресникам, а декілька вишитих ікон планує передати батькові до церкви. Дівчина любить куховарити, прогуляти з чоловіком під ручку вечірнім містом та відпочити з друзями за чашечкою кави.

Автор: Вікторія Мельник
Розповісти друзям: