5 Лютого | 2020 | 15:07

Один госпітальний округ та десять опорних лікарень

Так виглядатиме медична карта області з 1 квітня Нагадаємо, що в області затвердили список десяти опорних лікарень. Опорні лікарні Вінницької області: 1. КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої допомоги». 2. КНП «Могилів-Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування» Могилів-Подільської міської ради. 3. КНП «Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування». 4. КП «Козятинська центральна районна лікарня Козятинської районної ради». 5. КНП «Жмеринська центральна районна лікарня Жмеринської районної ради. 6. КНП «Тульчинська центральна районна лікарня» Тульчинської районної ради. 7. КНП «Хмільницька центральна районна лікарня» Хмільницької районної ради. 8. КНП «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської районної ради. 9. КНП «Гайсинська центральна районна лікарня Гайсинської районної ради». 10. КНП «Ямпільська центральна районна лікарня» Ямпільської районної ради.

Після поширення цієї інформації область переповнилась чутками, найпоширеніша з яких: «Інші районні лікарні на місцях позакривають!». Особливе напруження відчувалось у Крижопільському, Шаргородському, …………. районах. Актив Крижопільського району навіть зустрівся з головою облдержадміністрації Владиславом Скальським та директоркою департаменту охорони здоров’я Людмилою Грабович. Нині Крижопільська ОЛІЛ обслуговує населення Крижопільського та Піщанського районів (всього 53 тисячі осіб), і в переліку опорних закладів її не виявилось. Адже за новими вимогами багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування І рівня повинна забезпечувати надання медичної допомоги не менш як 120 тисячам пацієнтів. Аби розставити всі крапки над «і» та роз’яснити передбачені урядом зміни у фінансуванні медичної галузі, фахівці департаменту охорони здоров’я ОДА провели пресконференцію.

Список може змінитися

Людмила Грабович розповіла, що опорні заклади охорони здоров’я визначені на період від 1 до 3 років. Вони будуть перетворені на лікарні інтенсивного лікування, так звані БЛІЛ та ОЛІЛ (багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування та окружна лікарня інтенсивного лікування). Насправді визначені опорні лікарні ще не є ні БЛІЛ, ні ОЛІЛ і мають до кінця року доукомплектуватися і за штатом, і за оснащенням.

- Не може бути якісної медицини без доріг, як і без команди спеціалістів і сучасного обладнання, - резонно зауважила очільниця департаменту.

Які саме лікарні будуть опорними, визначала не місцева влада та не департамент. Людмила Грабович пояснила, що це визначала робоча група НСЗУ Міністерства розвитку громад і представники USAID. Експертну групу сформувало Міністерство охорони здоров’я. При цьому враховували масу моментів від обладнання, фахівців, а також транспортного сполучення. Зокрема, розробили маршрути екстреної швидкої, аби шлях до медичного закладу не перевищував годину. Адже однією з головних умов формування цього списку стала доступність закладів для пацієнтів.

Журналістам пояснили, що опорною називається лікарня інтенсивного лікування.

- Тобто це лікарні, які в режимі 24/7 будуть надавати допомогу в екстрених випадках: таких, як інсульт, інфаркт, складні пологи, надання екстреної допомоги новонародженим, допомогу у випадку політравми, в тому числі і після аварій, - пояснила Людмила Грабович.

З-поміж 10 опорних лікарень є тільки два медичних заклади ІІ-го рівня - це Вінницька лікарня швидкої медичної допомоги і Могилів-Подільська окружна лікарня інтенсивного лікування. Але й інші районні та міські лікарні, які не увійшли до списку опорних, і надалі надаватимуть медичні послуги, але вже планового лікування. «Ніякі лікарні закривати ніхто не буде. Ніхто не може закрити лікарню, крім власника, а власник – це місцева влада», - спростувала численні чутки пані Грабович. Але того, що деякі лікарні перепрофілюють, переглянуть штат і змусять «боротися» за пацієнта, який вибиратиме якісні медичні послуги, не приховувала.

Пояснила вона і причину того, чому деякі заклади не стали опорними. Неспростовні факти та статистика стали тому підставою. Департаменту надали перелік районних лікарень, де найчастіше помирають пацієнти в екстрених станах.

- Є десяток невеликих районних лікарень. Приїжджає екстрена допомога, забирає пацієнта і везе до найближчої лікарні, по дорозі підтримуючи життєві функції пацієнта, - навела приклад вона. – Привозять людину в приймальне відділення, а там черговий лікар може бути ЛОРом чи психіатром. Пацієнта залишають, через 2-3 години він помирає. Тобто людині або взагалі не надали екстрену допомогу в лікарні, або її надали неякісно, - навела невтішні факти директорка департаменту.

Пояснила вона і те, чому невелику Ямпільську лікарню все-таки включили до складу опорних.

- Ямпільська лікарня невелика, але вона знаходиться на «краю географії», як Бершадь і Могилів-Подільський. Це гориста місцевість. Довіз пацієнта за 60 хвилин неможливий навіть при тому, що будуть непогані дороги та нові авто, які ми закупили для закладів, - аргументувала посадовець.

Але затверджений список опорних лікарень не є сталим і може змінитися!

- В кінці року, можливо, не всі лікарні, які визначені опорними, дійдуть до фінішу і стануть лікарнями інтенсивного лікування. Якщо вони не витримають вимоги, які прописані в нормативних документах, вони просто залишаться лікарнями планового лікування. Тоді в кінці року через МОЗ, Мінрегіон і Кабмін можна буде провести зміни та додати лікарні, які піднялись до рівня і претендують на лікарню інтенсивного лікування, - зауважила Людмила Грабович.

Гроші підуть за пацієнтом і на «вторинку»

А за яким принципом фінансуватимуться лікарні вторинного рівня з 1 квітня?

- Станом на сьогодні всі заклади охорони здоров’я області готові до підписання договорів з НСЗУ. Фінансування здійснюватиметься пропорційно – 60% заклад отримає глобального бюджету, а 40% заклад буде отримувати на підставах наданих пацієнтам послуг. Це буде додаткове фінансування за пролікований випадок. З 2021 року фінансування буде 50% на 50%, а потім – 40% на 60%. Тобто опорні лікарні надаватимуть більший обсяг медичної допомоги, і пріоритетний пакет (інсульт, інфаркт, неонатологія, пологи та амбулаторно-діагностичні дослідження) буде оплачуватись за підвищеним тарифом, - розповіла заступник директора департаменту з фінансово-економічної роботи Олена Житанська.

Вона додала, що разом з тим, якщо ЦРЛ має базу для надання таких послуг, але не визначена опорною, вона також отримає на ці послуги підвищене фінансування.

І наостанок найголовніше для пацієнтів. Національною службою здоров’я розроблено 27 лікувальних пакетів. Усі ліки, передбачені протоколом, будуть повністю фінансуватись НСЗУ та є безкоштовними для пацієнтів! Тобто супроводом для лікування, в тому числі і в критичних станам, уже не буде звичне для більшості «У вас є гроші? Тоді чекаємо на родичів. Ось вам список препаратів…». Більше того, факти вимагання коштів за гарантований лікувальний пакет є підставою для розірвання угоди між НСЗУ і закладом. Після цього заклад має вирішувати питання свого подальшого фінансування самостійно. Номер телефону, за яким можна звертатися зі скаргами - 1677 (інформаційна служба НСЗУ). 

Автор: Юлія РАЗАНОВА
Розповісти друзям: