28 Лютого | 2020 | 13:15

«Навіщо ви мене купили, якщо зі мною не розмовляєте?»

Вслухайтеся в мовлення своєї дитини. Чи правильно вона вимовляє звуки? Чи вміє змінювати слова в роді, числі й відмінку? Чи вміє утворювати однину і множину, зменшувально-пестливі форми? Дітей з певними затримками мовлення цих тонкощів, які, здавалось би, мають вловлюватися інтуїтивно, варто навчати спеціально. А формування мовленнєвої функції завершується в 6 років. Треба поспішати! Що робити батькам, щоб запобігти мовленнєвим порушенням у своїх дітей і як їх своєчасно помітити, розповіла логопед Альона Король.

- Маючи велику практику, які причини вбачаєте в тому, що зараз ми спостерігаємо масову проблему з затримкою мовлення в дітей?

- Мовленнєві порушення можуть бути і первинними, і вторинними - зумовленим порушенням психофізичного розвитку дитини. Мовленнєва функція (як вершина всіх психічних процесів) у дітей з особливими освітніми потребами страждає в першу чергу. Ми не можемо не говорити про екологічний фактор. Харчування мами, її звички мають вплив на процес формування мовлення дитини, яке закладається внутрішньоутробно. Ми не можемо мовчати про вплив гаджетів, комп’ютерів, доступ до яких діти мають із раннього віку. Нерідко спостерігаємо: дитина ще їде у візочку, але замість того, щоб розглядати транспорт, слухати звуки природи, - а мамі паралельно коментувати! - маля дивиться мультик на телефоні. В кафе чи ресторані діти часто їдять мовчки і дивляться в планшет…

Батьки мають створити для дитини сприятливе мовленнєве середовище. У чому воно полягає? Описувати все, що відбувається навколо. Беремо іграшки, предмети побуту і промовляємо. Для повноцінного своєчасного розвитку мовлення мама має бути активним співучасником ігор. Не висипати купу іграшок, а самій піти готувати вечерю чи прибирати кімнату, а виділити час для спільної гри. Навіть дозволяючи нетривалий час взаємодії з гаджетом, мама має обговорювати з дитиною те, що відбувається на екрані. Організувати спілкування з однолітками. Дитина не повинна залишатися поза комунікацією.

Зараз дуже багато діток, які з 2 до 3 років не розмовляють. Згідно з нормами, в 1,8 дитина має вимовити першу фразу. Тому ми намагаємося вести просвітницьку роботу, щоб батьки могли дати поштовх дитині самостійно, а в разі виникнення проблем своєчасно звернулися до фахівців.

- Що для батьків має стати сигналом, що дитину варто оглянути логопеду?

- Немає таких понять: «Я /батько/бабуся теж пізно почали говорити», «Почекаємо до 2, 3, 4 років - ще заговорить», «Хлопчики починають розмовляти пізніше». Все це відмовки і міфи. В 2 роки дитина має говорити. Не обов’язково складними реченнями, але проговорювати фразу з двох-трьох слів мінімум. В рік у нормі, коли дитина говорить і розуміє близько 10 слів. Слово може бути спрощеним, але чітко відповідати предмету, дії, явищу в кожній ситуації. В три роки в дитини має зникати природна пом’якшеність мовлення. В 4 роки з’являються шиплячі звуки, в 5-6 років - звуки «Л», «Р». В нормі 5-річна дитина повинна мати мовлення дорослої людини. Індивідуальні особливості розвитку ми враховуємо. Однак коли на дитячому майданчику мама помічає, що інші діти говорять/роблять, а її не робить - це привід для візиту до логопеда. Не завжди консультація означає подальші заняття. Інколи досить дотримуватися простих рекомендацій, щоб запустити мовлення. А інколи мама не помічає порушення, яке в подальшому не дасть можливості нормальному розвитку мовлення. І тоді раннє виявлення проблеми зіграє на користь. Трапляється, дитина не хоче взаємодіяти з однолітками, спілкуватися з батьками, не розмовляє, відособлено грається. З такими симптомами не варто чекати, поки «подорослішає», «посміливішає», «наздожене». З нею має працювати команда спеціалістів.

- Буває й таке, що дитина розмовляє «своєю мовою». До якого віку це норма?

- В нормі у 2 роки. В такому віці в дитини сформовані фонематичні уявлення, її мозкові центри вже чітко аналізують різні звуки. У старших дітей так проявляється артикуляційна неспроможність вимовити звуки або порушення фонематичних процесів, які дозволяють їм чути і розрізняти звуки рідної мови. Для прикладу розкажу про свого племінника Рената. Велика рідкість, коли в дитини у 2 роки фізіологічно може сформуватися звук «Р». Відповідно, він говорив на себе «Єнатик». Проводячи діагностику фонематичних процесів, я запитала в нього:

- Хлопчику, як тебе звати?

Він відповідає: 

- Я Єнатик.

- Ти Єнатик?

- Ні, я не Єнатик. Я - Єнатик.

Ми бачимо, що дитина чує і розуміє, що прозвучала інша фонема, однак ще не може відтворити її правильно. З часом, коли підвищиться артикуляційна спроможність, вона зможе вимовляти ці звуки, як належить.

- Заїкання. Зрозуміло, починати роботу зі спеціалістом чим раніше, тим краще. Але чи можливо сподіватися на одужання дорослим людям, які заїкаються з дитинства?

- З проблемою заїкання ми працюємо і з дітьми-дошкільниками, і з школярами, і з дорослими. Позитивну динаміку отримуємо і в дорослих також. Як відомо, заїкання - це мовленнєве порушення, яке тісно пов’язане з психічними процесами. Дуже добре, коли з проблемою спільно працюють логопед, лікар-невролог та психолог. Результативність корекції, загострення і спади залежать і від того, чи не перебуває людина в стресовій ситуації, чи не перевтомлена, наскільки може себе контролювати. Корекція заїкання в дорослих людей включає логопедичні та дихальні вправи. Сприятливо впливають на результат методики самоконтролю й підвищення стресостійкості. Подекуди це робота над собою протягом усього життя. Але в комплексі результати бувають дуже гарні.

Посилання на Інстаграм Альони Король:
https://www.instagram.com/logoclub.logoped/?hl=uk 

Автор: Антоніна БАСЕНКО
Розповісти друзям: