17 Березня | 2020 | 22:17

Печерську лікарню знову хочуть знищити?

- Припускаю, що ця атака на Печерську лікарню пов’язана з її розташуванням, - каже заввідділенням Микола Коробко. - Можливо, хтось знову зазіхає на цю територію. Це не вперше. У двотисячних роках відставні російські ФСБшники гайсинського покрою цікавились нашою територією і тут мав бути парк Юрського періоду з динозаврами...

Під час інформаційної зустрічі в облраді директор обласного департаменту охорони здоров’я Людмила Грабович зазначила, що в Печерській обласній лікарні відновного лікування «не надається достатньо послуг, і цій лікарні Національна служба здоров’я України відмовила у всіх пакетах надання медичних послуг саме через невідповідність стандартам». Тому, за її словами, є пропозиція перевести цей заклад до Жмеринської лікарні відновного лікування… З такою «пропозицією» та оцінкою діяльності Печерської лікарні категорично не згодні працівники і пацієнти закладу, розташованого в селі Печера Тульчинського району.

Головний лікар Печерської лікарні Василь Кравчук показує офіційну відповідь народному депутату Ларисі Білозір, підписану головою облдержадміністрації, і стверджує, що очільнику області надали недостовірну інформацію про лікарню.

- Написано, що «в лікарні немає приймального кабінету, історія хвороби оформляється в кабінеті головного лікаря». Такого не було ніколи. Ось поруч приймальний кабінет, у ньому оформляється, можна подивитися… Друга неправда: «Не створені умови для перебування. Відсутні пандуси…». Пандус при вході на перший поверх є вже років двадцять. А з першого поверху на другий чи третій наші міцні працівники господарчої служби допоможуть піднятись будь-якому пацієнту. Хоча пацієнти на візках у нас бувають рідко, навіть не кожного року. У Вінниці теж не всі 2-поверхові корпуси медзакладів оснащені пандусами… Інша неправда: «не виконуються вимоги по санітарно-епідеміологічному контролю за дотриманням заходів запобігання інфекціям» тощо. Але ж у листопаді 2019 р., коли ми подавали заявку на нову ліцензію, було проведено санітарно-епідеміологічне обстеження лікарні - з відеореєстрацією, на 16-и сторінках висновок, на основі якого Печерська лікарня отримала ліцензію на подальшу діяльність.

Ще одна невідповідність: пишуть, що в області функціонує 4 заклади відновного лікування, і що Печера лікує тільки 10% пацієнтів. Але вони тут теж хитрують, тому що в Хмільнику 200 ліжок, з них тільки 100 ліжок ортопедичних, а ще 100 неврологічних. Так само в Жмеринці - 100 ліжок, але тільки 50 ортопедичних. Якщо порахувати правильно, то Печерська лікарня лікує 25% ортопедичних пацієнтів. У нас 75 ортопедичних ліжок, усі заповнені, за рік в середньому лікуємо півтори тисячі пацієнтів… Пишуть, що нема асистентів фізичних терапевтів, але у нас їх є 5 чоловік, з медичною освітою.

Заперечив головлікар і те, що «більшість пацієнтів та працівників даного закладу є жителями Тульчинського району», тому, мовляв, їм «пряма дорога» до Тульчинської лікарні. Головний лікар показав статистику пацієнтів за 2019 р. у розрізі районів: з Барського району лікувались 19 осіб, з Бершадського - 52, Вінницького - 28, Гайсинського - 62, Жмеринського - 13, Іллінецького - 22, Калинівського - 31, Козятинського - 32, Крижопільського - 30, Липовецького - 24, Літинського - 9, Могилів-Подільського - 26, Мурованокуриловецького - 10, Немирівського - 67, Оратівського - 24, Погребищенського - 13, Піщанського - 19, Теплицького - 26, Томашпільського - 69, Тростянецького - 54, Тульчинського - 69, Тиврівського - 28, Хмільницького - 14, Чечельницького - 21, Шаргородського - 53, Ямпільського - 48, м. Вінниця - 197.

- Такий лист підписав Владислав Скальський. Але нижче маленькими літерами вказано, хто відповідав за підготовку цього документа: «Вишневський С. І.». Це юрист з обласного департаменту охорони здоров’я… А днями прийшов ще один подібний лист, за підписом голови обласної ради Анатолія Олійника, з якого видно, що ця ж недостовірна інформація була надана і йому, - каже Василь Кравчук. - Директор департаменту охорони здоров’я ОДА Людмила Грабович наполягає приєднати Печерську лікарню до Жмеринської обласної лікарні відновного лікування - до закладу, який працює значно менше часу, має менше досвіду, але має гарне приміщення.

В. Кравчук вважає, що приєднання Печерської лікарні до іншого закладу може стати проміжним кроком перед закриттям. Спочатку, каже, це буде відділення, яке згодом ліквідують розчерком пера. Бо якщо закрити самостійну лікарню, ще й обласну - це досить складна процедура, то відділення лікарні ліквідується просто наказом головного лікаря.

Печерська лікарня цьогоріч відзначила 30-ліття. Основним її профілем є ортопедія і травматологія - хворі після складних переломів, з порушеннями функцій кінцівок, після ендопротезування суглобів, з хронічними артрозами, пошкодженнями сухожилків, переломами хребта тощо.

- У колективі 62 працівники, свої функції він виконує більш як на 100%. Держава поставила завдання пролікувати 1440 хворих, ми пролікували 1500. Зайнятість одного ліжка в середньому 349 днів на рік. Ефективність лікування висока, лікарня хронічно переповнена, є черга, квітень уже весь зайнятий, травень майже теж, записуємо на червень, дехто заздалегідь записується на вересень, жовтень… Але як будемо працювати з 1 квітня - наразі невідомо…

Головний лікар розповів, що заяву до Національної служби здоров’я лікарня подала. Першим зауваженням було, що заклад не має в штаті двох ерготерапевтів. Хоча тут є ще кваліфікованіші фахівці, але якщо така вимога… Печерська лікарня надіслала до НСЗУ гарантійний лист про те, що двоє випускників університету «Україна» готові прийти сюди працювати ерготерапевтами, їм буде надано житло.

Отже, слово за Національною службою здоров’я. На момент нашої розмови жоден із закладів відновного лікування області (Печерська, Северинівська, Хмільницька, Жмеринська, Липовецька лікарні) ще не отримали позитивний висновок щодо підписання контракту. На сайті НСЗУ було вказано, що ортопедичний пакет послуг у них не відповідає вимогам. Але «пропозиція» про реорганізацію (ліквідацію?) висловлюється чомусь лише щодо одного з цих закладів.

- У мене травма хребта, перелом, - розповідає пацієнтка Ольга Ясіньковська з Мурованих Курилівців. - Була в багатьох санаторіях і лікарнях, але мені тут подобається. Хороше медобслуговування, процедури, хороші лікарі, медсестри. Комфортно, тепло. Шостий день тут, відчуваю покращення, а прийшла з такою негарною ходою... Я проти того, щоб цю лікарню закривали. Є різниця, де лікуватися. Я була в Северинівці, але порекомендували, що тут краще. Справді, тут мені більше помагає.

- Я тут лікувався 15 років тому, - каже Петро Олійник з Тульчина, який показує звернення пацієнтів на захист лікарні з майже сотнею підписів. - Був компресійний перелом спини - на дельтаплані літав і впав. І мені так були зробили, що відтоді зі спиною проблем не мав. А тепер киста Бейкера під коліном, не зміг ходити, але операції не хочу робити. І я згадав про цю лікарню. Тут люди кваліфіковані, роблять на совість, не деруть гроші… Не можна допустити, щоб закрили цей заклад, бо тут лікуються малозабезпечені верстви населення, які опиняться за бортом... Я був у Канаді, бачив, яка там система охорони здоровя. Там спеціалісти високого класу, теж на совість працюють, але отримують дуже велику зарплату. У наших лікарів зарплата нікудишня, і їм треба дякувати за те, що вони так працюють. А їх хочуть розігнати…

- Я пропрацювала в Печерській лікарні (спочатку це був санаторій) 36 років кухарем, - розповіла Галина Тимченко. - Лікарня для мене, для пацієнтів має велике значення. Коли звертаюся, завжди не відмовляють в допомозі. На рівні села вона теж має велике значення: не буде лікарні - село помре, бо це робота для місцевих жителів. Не хотілося б, щоб її закривали, бо це буде катастрофа. Не потрібно приєднувати до Жмеринської - лікарня повинна бути тут, бо тут приміщення, тут лікарі живуть, тут прекрасна природа, Богом дана. Сюди приїжджає багато пацієнтів з усієї області.

- Наше лікування демонструє результативність: із працюючих пацієнтів по лікарняному листу до праці стає 62-67%, - розповідає завідувач ортопедично-травматологічного відділення Печерської лікарні Микола Коробко. - Який ще лікувальний заклад з реабілітації має такі показники? Це при умові, що майже ніякої допомоги з боку департаменту охорони здоровя не надавалось на розвиток лікарні. Хіба що в позаминулому році з великими потугами купили кілька апаратів. Все робимо своїми силами і за рахунок благодійної допомоги. Пацієнти до нас їдуть, стають в чергу. Хоч ми і в селі, але сюди добратися досить зручно, дороги відремонтовані. До Немирова з Вінниці хвилин 40, до нас ще 15 хвилин, маршрутка ходить три рази в день під саму лікарню.

Розташування в селі - це перевага. Тут ландшафт цікавий, з перепадами по вертикалі, це дає можливість пацієнтам на тлі основного лікування отримувати додаткові фізичні навантаження. Ми впровадили в процес реабілітації дозовану скандинавську ходьбу на тлі основного лікування. Ставка в лікарні робиться не на медикаментозне лікування, а на наполегливу працю в тандемі лікар - середній медперсонал - пацієнт. Якщо правильно дотримуватися рекомендацій, то на виході досить непоганий результат. І про ці результати одні пацієнти переказують іншим.

М. Коробко розказав чимало цікавих історій одужання пацієнтів, яким не допомогли в інших закладах - міських, з євроремонтами. Адже євроремонт не лікує, натомість лікує наполеглива праця пацієнта спільно з медиками. Якось «за часів Кучми» голова ради ветеранів області, полковник у відставці привіз сюди дружину, яка не могла ходити після протезування кульшового суглоба. Полковнику тоді не сподобались «печерські» умови, але його переконали залишити дружину на лікування. За тиждень вона змогла ставати, за три тижні ходила з милицями, а виписувалася з паличкою. Чоловік дякував, питав, чи можна приїхати ще раз. А за кілька днів привіз до Печери вінницьких журналістів. У газеті «Вінниччина» тоді теж вийшов репортаж про Печерську лікарню. Звісно, з того часу рівень лікування та умови тут не погіршали.

Поруч із «робітниками й селянами» лікувався бізнесмен-міліонер, який перед тим послизнувся, виходячи з машини, і отримав скалковий перелом п’яткової кістки. Оперувався в обласній лікарні, в Києві, проходив реабілітацію в Феофанії. Потім йому порадили Печеру. Пізніше зізнався: не вірив провінційному лікарю, що зможе за три тижні ходити без ходунків. Але виконував рекомендації, працював над собою, аж футболка була біла від солоного поту. Через три тижні спустився на 1-й поверх з паличкою, піднявся на 3-й, зайшов до лікаря Коробка дякувати. Вийшов на роботу, ще приїжджав, покинув паличку, повністю відновив функцію гомілковостопного суглоба…

- Наша лікарня не потребує великих затрат на утримання - в рік від 6 до 7 млн грн. Але взамін даємо набагато більше - хворі не стають каліками, тягарем для близьких, працездатні не перестають працювати і не потребують ще більших затрат на утримання. Не розумію, як можна знищувати курку, яка несе… хай не золоті, але корисні яйця, - каже Микола Коробко. - Припускаю, що ця атака на Печерську лікарню повязана з її розташуванням. Можливо, хтось знову зазіхає на цю територію. Це не вперше. У двотисячних роках відставні російські ФСБшники гайсинського покрою цікавились нашою територією і тут мав бути парк Юрського періоду з динозаврами. Кажуть, зацікавлені в цьому були і обласні посадовці. Але дві юристки підказали, що у нас є «козирний туз в рукаві» - під час війни тут було гетто, це був концтабір «Мертва петля», де загинуло багато людей різних національностей, а найбільше євреїв. На жаль, ми не вміємо берегти память про своїх полеглих так, як це вміють євреї… Ми тоді написали звернення до керівництва держави про те, що на теренах цього закладу не може бути готельно-розважальних комплексів з динозаврами, бо це загрожує міжнародним скандалом. Виїхала комісія, і потенційні інвестори поїхали ні з чим. Нас не чіпали майже 15 років. А тепер знову. Так, територія приваблива - 19,5 га, заповідний парк…

- Якщо обласна рада не ухвалить рішення про приєднання Печерської лікарні до Жмеринської, тоді Печерська піде в самостійне плавання з НСЗУ, і будемо дивитись, як вона виживе, - говорить Людмила Грабович. А Василь Кравчук переконує, що Печерська лікарня працює ефективно і може працювати далі, проте опиниться під загрозою, якщо облрада дослухається до необєктивних висновків про цей заклад.

Автор: Юрій Сегеда
Розповісти друзям: