Влада і Громада

У даному розділі знаходиться 229 матеріал(ів)
01.
23/08/17
Останні літні тижні - час особливий. Зазвичай саме о цій порі починаються зорепади, а романтичні натури задумують бажання, вдивляючись у мерехтливе, таємниче небо.
02.
14/08/17
Був травень, вони з Ілонкою шукали собі «щось на літо». Нишпорили по секонд-хендах, вибирали новіше й модніше. Подруга міряла легеньку сукню на бретелях, вертілась перед дзеркалом… І раптом, обернувшись до Жені, сказала: - Коли я помру, поховайте мене у гарній сукні, добре? Женька покрутила пальцем біля скроні: - Що ти мелеш? Нам з тобою жити й жити.
03.
27/07/17
...Олька підкорила його швидко, особливо не стараючись. Зачарувала навіть. Італійцю здавалося, досі він не жив, а животів. Навіть дружина, яка померла ще 10 років тому, не готувала йому стільки смачних страв. А попередні економки? Тільки й уміли робити бутерброди чи замовляти макарони з ресторану. А борщ? А голубці? А вареники? А ці, як їх… Налисники?.. Олька ж почувалася в рідній стихії. Вона завела курей, відгородивши трохи двору за будинком, й щодня робила своєму господарю пухкий, жовто-гарячий омлет. Поривалася й свинку завести, проте на ярмарку, куди привіз її Паоло, були сотні свиней, білі, чорні, плямисті, однак усі декоративні. «От народ, - бурчала Олька, повертаючись додому, - не знають, що таке людські свині». Коротше кажучи, сталося те, що мусило статися. Коли діти Паоло приїхали до батька на якесь там свято, він урочисто пред’явив їм документ, з якого випливало, що ця заробітчанка, ця селючка, ця Олга… Тепер їх мачуха, розпорядниця майна й рахунків...
04.
27/07/17
Є дві новини, добра й погана. Почнемо з першої: протягом цього року у вінницькій дитячій лікарні не виявили жодної дитини з вірусом гепатиту С. Минулого року, якщо хто пам’ятає, їх були десятки. Тоді батьки, активісти й депутати звинувачували лікарів, що вони не докладають максимум зусиль, аби убезпечити маленьких пацієнтів від страшної недуги, переливаючи їм вірус разом із зараженою кров’ю. Лікарі відбивалися й твердили, що їх вини у спалаху хвороби точно немає, однак заходи все-таки вжили. Тож сьогодні ситуація різко покращилась: донорську кров прискіпливо перевіряють і на станції переливання, і в лікарні. Погана ж новина полягає у тому, що, незважаючи на вжиті заходи, на державні програми, нові методи діагностики, профілактичні акції тощо, гепатит С, який за підступність називають «лагідним убивцею», продовжує розповзатися по Україні...
05.
27/07/17
каже про себе відома вінницька ворожка
06.
28/06/17
Написав її наш земляк Ігор Шуров - художник, композитор, журналіст і письменник, який нині живе і працює в Києві.
07.
22/06/17
Суспільні фонди та організації - рушійна сила багатьох позитивних перетворень у нашій державі. Одна з таких, добре відомих громадських організацій - «Партнерство заради розвитку міст» «ПРОМІС), яку фінансує Міністерство міжнародних справ Канади. ПРОМІС добре знають на Вінниччині й, зокрема, у Хмільнику. Навесні, наприклад, ПРОМІС підтримав створення у Хмільнику Українського органічного кластеру - об’єднання, в якому згуртувалися виробники екологічно чистих продуктів. А нещодавно ПРОМІС провів у місті-курорті два круглих столи, присвячені проблемі взаємостосунків між владою та громадськими спілками і ЗМІ. Перший відбувся у конференц-залі Хмільницької міської ради. Участь у розмові взяли радник проекту ПРОМІС Кейді Ворд, експерт, журналіст «5 каналу» Андрій Сусленко, координатор проекту у Вінницькій області Світлана Бондар, хмільницький голова Сергій Редчик, посадовці мерії. Говорили про те, яким повинно бути спілкування влади та громадськості і журналістів. Кейді Ворд розповіла, як, на її думку, міська влада може використовувати ЗМІ та інші канали комунікацій для інформування громади, розповсюдження потрібної інформації та навіть для пошуку й залучення інвестицій. Решта присутніх поділилися своїми думками на задану тему. Продовжилась розмова в іншому колі - з представниками громадських організацій та журналістами. Та ж таки Кейді Ворд коротко розказала про місію ПРОМІСа: - Для нашого проекту, а ми працюємо над такими питаннями, як залучення молоді та жінок до підприємницької діяльності, вивчаємо можливість співпраці з тимчасово переміщеними особами - дуже важливе співробітництво з місцевими неурядовими організаціями, з громадами. Кожен з присутніх мав можливість розповісти про власне бачення того, як мають взаємодіяти влада й громадські спілки та засоби масової інформації. У дискусії, зокрема, взяли участь Світлана Василюк, директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю обласної держадміністрації, представники ГО «Право» Тарас Носальський і Олена Черній, редактор хмільницького щотижневика «13 округ» Сергій Панаскевич, активіст, член громадського руху «Народний контроль» Володимир Мельничук, інші. Були й суперечки, проте усі зійшлись на тому, що задля покращення діалогу між владою й громадськістю було би корисно провести ряд спеціальних заходів - семінари чи тренінги. Усе почуте під час круглих столів, запевнили Кейді Ворд і Андрій Сусленко, не залишиться тільки словами. А ляже в основу Стратегії внутрішньої комунікації міста - документу, який зробить владу набагато прозорішою, місцевих журналістів професійнішими, а мешканців громади обізнанішими.
08.
18/06/17
Цесарівка - село благополучне. Повсюди добротні будинки, доглянуті городи і садки. Повсюди життя… Й тільки один, напіврозвалений будинок псує усю картину. Стояв би він десь на відшибі, не муляв би око. Але, як на зло, дім неподалік від школи. Скільки разів його купували і знов продавали! Останній господар, зробивши ремонт, кинув обійстя напризволяще. А все тому, подейкують сільчани, що будинок нещасливий…
09.
14/06/17
У Вінниці говорили про ринок землі. Потрібен він чи це питання поки не на часі, ринок оренди чи вільного продажу?..
10.
12/06/17
Про них казали - нерозлийвода. Олеся та Оксана дружили з пелюшок. У дитсадку гралися тільки удвох, у школі - сиділи за одною партою. І на уроки разом, і з уроків, бо жили поруч, хата в хату. Здається, розлучалися подруги тільки на ніч - та й то час від часу то Олеся ночувала у Оксани, то навпаки. Одного разу - під час літніх канікул - Оксана ночувала вдома у Олесі. З дорослих був тільки тато подруги - добрий, тихий, але безвідповідальний дядько Боря. Увечері він накачався пивом і дрімав у кріслі перед телевізором. Тож подругам ніхто не заважав займатися дурницями: спочатку вони міряли вбрання Олесиної мами, яка поїхала у гості… Фарбували одна одній повіки та нігті... Потім слухали музику, танцювали, роздивлялися листівки, знайдені в серванті… Словом, розважалися, як могли. Заснули подружки пізно вночі...
1234567891011