Влада і Громада

У даному розділі знаходиться 409 матеріал(ів)
151.
07/02/18
Цієї розповіді могло б не бути, якби понад десятиріччя тому хореограф Тетяна Солоненко обрала для своєї подальшої реалізації престижну та серйозну професію бухгалтера, над якою розмірковувала одразу по закінченні школи. Не було б на її життєвому обрії й вдячних батьків юних танцівників, які, власне, і наштовхнули автора на думку розповісти про цю цікаву і харизматичну жінку. Тридцятирічна мешканка села Лука-Мелешківська, що у Вінницькому районі, Тетяна Солоненко народилася в Макіївці Донецької області. Росла активною, допитливою дівчинкою, цікавилася танцями. Після розлучення батьків, родина неповним складом (мати й донька) змушені були перебратися на батьківщину в Луку, до бабусі. З переїздом із танцями у Тетянки не склалося, в селі на той час не було ні хореографічного гуртка, ні кваліфікованого педагога, який би міг зацікавити і повести за собою дітей. - Свій доленосний вибір я зробила завдяки рідній тітці, яка працювала завідуючою будинком культури, - каже пані Тетяна. - Саме вона надоумила мене по закінченні школи спробувати свої сили у творчій професії. Без особливих труднощів склала іспити і з головою занурилася у світ Терпсихори. Вінницьке музичне училище ім. Леонтовича дало мені колосальну базу знань, а подальше навчання в Уманському виші лише закріпило мою впевненість у собі та ознайомило з педагогічними й психологічними особливостями роботи з дитячою аудиторією, що нині неабияк допомагає мені в роботі. По закінченні училища молодий хореограф повернулася до рідної Луки, де зібрала і створила танцювальний колектив «Круазе», в якому займаються дітки з 4 до 16 років. За переконанням Тетяни Солоненко, за час роботи вони не просто зблизилися як колектив, а перетворилися на велику дружну родину, включаючи не лише найменшеньких танцівників, а й їхніх батьків. - Я не сучасник, і не бальник. Я народник, і це у мене в крові, - стверджує пані Тетяна. – Аби діткам було цікавіше займатися, намагаюся міксувати навчальну програму. У нас існує позаочна домовленість: у першому семестрі вивчаємо сучасну постановку, а в другому - робимо акцент на народному танці. Як і в дорослому світі, серед дітей теж присутня конкуренція і суперництво, і саме тут я намагаюся діяти як психолог, пояснюючи та обґрунтовуючи свій той чи інший вибір головної пріми постановки доступними для них аргументами. Найчастіше мені вдається залагоджувати непорозуміння і підтримувати сприятливий психологічний клімат у колективі. Крім основної роботи в «Круазе», жінка викладає хореографію в одній з вінницьких шкіл. Каже, що мала вже чимало пропозицій із закликами залишатися жити і творити в обласному центрі, але покинути рідне містечко й дітей, яким саме ж привила любов до танцю, для неї просто несила. Досить довгий період для колективу Тетяни Солоненко гостро стояла проблема концертних костюмів. Їхня дорожнеча та процес пошиття самих нарядів вимагали значних фінансових та часових затрат. Все змінилося зі зверненням до депутата Віталія Бондаря, який порадив та допоміг отримати з районного бюджету 30 тис. грн. на пошиття народних костюмів та взуття. - Один багатофункціональний наряд завдяки цим коштам обійдеться нам в 1200 грн., - розповіла хореограф. – Мама однієї з моїх учениць працює модельєром-швачкою та дуже допомагає нам у створенні та формуванні танцювальних образів. Крім того, вихованці «Краузе» з 2014 року беруть участь у різноманітних конкурсах та фестивалях, з яких щоразу повертаються зі здобутками та винагородами. Серед них: «Подільський зорепад», «Квіткова феєрія», «Музичний олімп» та інші. Красива жінка і педагог - мати-одиначка. Самотужки, за підтримки матері, виховує десятирічну доньку Софію. Дівчинка не пішла материнським шляхом, а обрала як захоплення музичну школу по класу гітари. Пані Тетяна каже, що реально оцінює можливості своєї доньки і вважає, що силком до чогось примушувати не варто, потрібно слухати, а головне, чути бажання самої дитини, а не реалізовувати свої втрачені мрії за чийсь рахунок. В щільному графіку жінки немає навіть хвилинки для роздумів типу: чому я сама? Вона вся в роботі. Її вихідні складаються з конкурсів, концертів і нескінченних репетицій. Хоча в приватній розмові пані Тетяна таки зізнається, що було б не погано віднайти свою другу половинку, та на все свій час і місце. У новому році молодий, але вже досвідчений хореограф, планує захистити звання зразкового для свого хореографічного дітища. Каже, що попереду багато роботи і потрібно, засукавши рукави наполегливо працювати і створити ще два народних танці та відточити до ідеального стану вже існуючі сім постановок. Здобуття цього звання стане підбиттям підсумків десятирічного творчого рубежу «Круазе» та додасть юним танцівникам захоплення від того, що вони спромоглися важкою працею заслужити зразковий статус для свого народного та майже родинного колективу.
152.
07/02/18
Вінниця стала для Яни Вихованець рідним оплотом понад 10 років тому. Дівчина родом із Сум, де вона й проживала до 16-річного віку. Саме там вона розпочала свою спортивну кар’єру, але по-справжньому розкрити свій потенціал та впевнитись у тому, що гідна та має всі шанси бути першою в улюбленому спорті, змогла лише на Вінниччині.
153.
30/01/18
Дуже шкода, що до наших нардепів, міністрів, посадовців не можна зателефонувати. Напряму, в будь-який час, минаючи секретарок, асистентів, помічників. Дуже шкода, що наші посадовці позбавили себе можливості почути, як насправді живуть українці. Бо якби почули, якби послухала, наприклад, тих, хто телефонує га «гарячий» телефон газети «Вінниччина»… То або змінили би щось у країні, реформувалися по-справжньому, або припинили б розказувати про «позитивні зрушення» й «поступ уперед».
154.
30/01/18
Довгий час Оксана не цікавилась прикрасою - хрестик лежав у бабусі в серванті, на дні скриньки, оздобленої мушлями. Коли ж Оксана закінчила школу, бабуся Майя передала хрестик їй. Розказала, що це їх сімейна реліквія - мовляв, хрестик прабабусі Неонілі подарував її старший брат Павло, розстріляний перед війною. Павло хоч і був червоним командиром, який отримав кілька орденів, та радянська влада не пробачила йому «буржуйського» походження. Хоч яке воно буржуйське - батько Неоніли та Павла був начальником невеличкої поштової станції… Отак хрестик перемістися з дерев’яної коробки, привезеної з Криму, в скриньку, де Оксана берегла свої дівочі «скарби» - ланцюжок, подарований мамою, браслетку від тата. Але, на відміну від ланцюжка і браслета, хрестик вона не носила. Не вдягала, бо він не пасував до жодного вбрання. Тендітний, з чотирма прозорими, наче росини, камінчиками, хрестик або губився на тлі одягу, або контрастував із ним. - Це тому, що він натільний, - пояснила Оксані бабуся. - Його носять не для краси, хрестик має бути під одягом. Під одягом? Для чого? Дивувалася Оксана, а бабуся зітхала у відповідь: - Нехристь ти у мене. Не дозволив твій тато тебе похрестити, от і не знаєш, як поводитись…
155.
30/01/18
Якщо раніше процес оформлення такої допомоги займав 10 діб, то тепер скоротився до годин. Послуга он-лайн-реєстрації заяв на допомогу при народженні дитини стала доступною в березні 2017 року. Відтоді нею скористалися вже понад дві тисячі українських родин. Втім, на Вінниччині таких сімей поки що тільки 36.
156.
30/01/18
8,5 тисячі вінницьких сімей конче потребують доступного житла. Це переважно молоді родини, педагоги, лікарі, а також учасники антитерористичної операції, говорить Андрій Гижко, перший заступник голови Вінницької ОДА.
157.
30/01/18
На дві тисячі осіб скоротилося число жителів області, які користуються субсидіями. Наразі допомогу держави на оплату комунальних послуг отримує 365 тисяч мешканців Вінниччини. А це 63 відсотки усіх домогосподарств області.
158.
22/01/18
Понад місяць часу вже спливло з об’єднання Луко-Мелешківської ОТГ, куди увійшли вісім населених пунктів: Лука-Мелешківська, Прибузьке, Тютьки, Іванівка, Цвіжин, Лани, Студениця з Вінницького району та Яришівка Тиврівського району. Головою об’єднаної громади, яка нараховує близько 9 тис. населення, з результатом майже 70% виборчих голосів переміг Володимир Сич, який на той час обіймав посаду голови Луко-Мелешківської сільської ради.
159.
22/01/18
Люди просять у своїх петиціях до Вінницької міської ради коробки бебі-бокс для матусь, реставрувати вишенське озеро, та вважають сіль на тротуарах міста справжнім екологічним лихом. Єдину систему місцевих петицій в обласному центрі було створено в рамках програми “Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади”, що фінансується Швейцарською Конфедерацією. В рамках програми кожен активний мешканець міста має можливість винести на розгляд загалу свою пропозицію щодо покращення якості життя городян, модернізації та вдосконалення суспільного простору (включаючи побутові проблеми окремо взятих вулиць та місцевості загального користування). У разі якщо петиція особи набирає необхідну кількість схвальних відгуків (а це 350 голосів), то вона потрапляє на розгляд органів місцевого самоврядування, яка й виділяє з програми необхідну кількість коштів потрібну для кінцевої реалізації електронної петиції. До речі, дана програма реалізовуватиметься до 2019 року та спрямована на використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, що допомагатимуть вдосконалювати якість врядування, покращать взаємодію влади та громадян та сприятимуть розвитку соціальних інновацій в Україні. Пропонуємо трійку найцікавіших петицій нового року, які достроково набрали необхідну кількість голосів та вже, сподіваємося, найближчим часом матимуть фінансовий ресурс для свого втілення. Забезпечення майбутніх вінницьких матусь коробками "Baby Box" У 30-х роках минулого століття фінський уряд розпочав унікальну традицію: всім вагітним жінкам видавалася коробка з набором найнеобхідніших на перший час речей для дитини (постільна білизна, іграшки, підгузки, одяг, медичний набір тощо), а сама коробка використовувалася як дитяче ліжечко. Сенс задуму полягав у тому, аби дати дітям, незалежно від статусу їхніх батьків, однакові стартові позиції в житті. Впровадження цієї ініціативи на державному рівні дозволило фінам досягти найнижчого у світі рівня дитячої смертності. Як саме? Коробку видавали вагітним безкоштовно, натомість вони повинні були стати на лікарський облік до четвертого місяця. Таким чином жінки вчасно обстежувались спеціалістами і отримували всю необхідну медичну підтримку. Baby box (коробка малюка) виконана з міцного картону. Якщо покласти у неї матрац, то вона слугуватиме ліжечком чи люлькою у перший рік народження дитини. Отже, малюк не спить у ліжку батьків, і уникає ризику асфексії. У зв'язку з децентралізацією влади та наявністю додаткових надходжень у міський бюджет, Вінниця може стати інноватором у цій сфері та започаткувати подібну традицію й у нашому місті. Водночас, така підтримка зможе скоротити кількість батьків що відмовляються від дітей, через брак коштів на утримання новонародженого. Автором даної петиції стала Вероніка Бабич, а вже за кілька днів її ініціатива набрала необхідну кількість голосів підтримки. Реставрація вишенського озера Вишенське озеро є одним з найпопулярніших місць відпочинку мешканців мікрорайону Вишенька та наближених до нього. На жаль містина вже давно знаходиться у занедбаному, а місцями й аварійному стані. Не зважаючи на заборону купання люди усе одно наражаються на небезпеку, адже інших водойм у цій місцевості просто немає. Автор петиції Євген Стецюра у своєму зверненні повідомляє, що вздовж усієї набережної зони хаотично розкидані бетонні плити з яких стирчить металева арматура. Крім того, дно водойми встелено битим склом та іншими небезпечними для купання предметами. Пан Євген пропонує: “Плити під берегом позабирати, а берегову лінію розрівняти і встелити "хоч чимось". Дно дослідити і розчистити, провести детальний аналіз води, встановити урни на самому березі, щоб ті, кому "далеко ходити", не засмічували водний масив”. Чоловік просить звернути увагу на його петицію та відповідально поставитися до тих негативних наслідків, що можуть завдати серйозної шкоди здоров'ю, безпеці та життю містян. Сіль на тротуарах міста - екологічне лихо Санітарним станом нашого міста не на жарт занепокоєна вінничанка Руслана Кравченко. У своїй петиція вона висловлює незадоволення діями комунальних служб міста. На її переконання ними завдається серйозна шкода навколишньому середовищу, а саме, зеленим насадженням, ґрунтам, підземним водам. - Всупереч чинному законодавству, комунальні служби міста використовують засоби обробки доріг бездумно щодо навколишнього середовища. Попри погодні умови та температурні режими, навіть при відсутності ожеледиці та опадів обробляються дороги, тротуари, пішохідні зони, - стверджує вінничанка. - Більше того, сіллю щедро посипаються ділянки з зеленими насадженнями, тобто алеї з травою та деревами. Внаслідок таких дій у місті гинуть дерева, на відновлення яких потрібно багато часу та коштів. Жінка неодноразово зверталась до відповідних служб міста, телефонувала на гарячу лінію міської ради, зверталась в екологічну інспекцію Вінницької області, навіть викликала поліцію, але ніякого реагування. Тільки "Вінницязеленбуд" щодо посухи зелених насаджень дала пояснення, що це наслідки засолення ґрунту. Домогтись відповідей, чим посипають дороги та в якому співвідношенні, намагались також й місцеві активісти. Також з’ясувався факт вивозу брудного снігу в зелену відпочивальну зону острова «Бригантина», чим знову було порушено закон України «Про благоустрій населених пунктів».  З доріг майже зникла снігоприбиральна техніка, всі дії міської влади зводяться до посипання доріг хімічними реагентами, від чого на дорозі утворюється «каша» зі снігу та обробних речовин, що суттєво ускладнює рух транспорту та створює аварійно-небезпечні умови, - каже активістка. - Використання агресивних хімічних речовин спричиняє опіки у тварин, псує взуття, та пошкоджує автомобілі. На жаль, все вищевикладене, є звичним для нашої країни, в інших містах ситуація не краща. Але маю надію, що в чисельних провладних кабінетах все ж знайдуться люди, яким не байдуже. Адже саме через бездіяльність чиновників склалась така ситуація в Україні. Руслана Кравченко дуже просить підтримати її петицію, адже це в інтересах мешканців Вінниці, дітей, які не знають що таке санчата, і звісно в інтересах навколишнього середовища. Виконавчим комітетом Вінницької міської ради петицію розглянули та наголосили, що обставини на які посилаєтеся пані Руслана були уважно проаналізовані та взяті до уваги. А з метою реагування та запобігання випадкам неналежного утримання тротуарів в зимовий період, департаментом комунального господарства та благоустрою до підрядних організацій направлено відповідні листи - попередження про недопущення відхилення від норм і правил передбаченим відповідним наказом. Крім того, відділом утримання об’єктів благоустрою та департаментом комунального господарства надаватиметься посилена увага, щодо виконання технологічних процесів по утриманню вулично-шляхової мережі в зимовий період. Вікторія МЕЛЬНИК
160.
22/01/18
Віднедавна вінницькі прозорі офіси стали доступнішими для громадян із порушенням слуху – у двох ЦНАПах запрацював новий сервіс, завдяки якому відвідувач може письмово або через перекладача жестової мови поспілкуватися із працівником центру надання адмінпослуг. У тестовому режимі такий сервіс “віртуального сурдоперекладача” з’явився ще наприкінці минулого року, а з поточного - запрацював на повну силу. Наразі сервісом можна скористатися у двох прозорих офісах Вінниці – “Старе місто” та “Вишенька”. Унікальний мобільний додаток для нечуючих розроблений українськими IT-фахівцями та дозволяє спілкуватися в режимі онлайн-чату. Завдяки йому мовлення співробітника центру перетворюється на текстові повідомлення, які надходять нечуючому відвідувачу на смартфон. Завдяки нововведенню вінничанам з порушенням слуху буде простіше отримати потрібну консультацію, оформити допомогу чи субсидію. Як розповів киянин та ініціатор створення додатку Віталій Потапчук, сервіс для нечуючих доволі простий у використанні та безкоштовний. - У користуванні сервіс потребує лише декількох кроків. Спочатку варто зв’язатися із засновниками проекту аби отримати інструктаж зі встановлення, налаштування та використання додатку з цілодобовим технічним супроводом, - пояснив Віталій Потапчук. - У прозорому офісі є табличка з пропозицією сканувати QR-код або ввести посилання у браузері свого пристрою. Після цього на телефоні або планшеті з’явиться пін-код, який необхідно буде показати працівнику офісу аби він міг відкрити його у своєму додатку ConnectPro. Таким чином встановлюється діалог між пристроєм відвідувача та комп’ютером працівника офісу. Окрім цього, є можливість скористатися допомогою перекладача жестової мови онлайн. Розробник додатку наголошує, що наразі всі ресурси додатку спрямовані на створення такої інфраструктури різних закладів для глухих та слабочуючих, куди вони могли б прийти і швидко, зручно та без стресу владнати свої справи.
67891011121314151617181920212223242526