Новини

У даному розділі знаходиться 464 матеріал(ів)
21.
25/01/18
Кажуть, що «на дітях геніїв природа відпочиває». Білявка Дарія вщент розбила цей стереотип: донька відомих скульпторів Олекси й Людмили Альошкіних з Букатинки, що в Чернівецькому районі, впевнено продовжує династію митців. Та ще й як продовжує! Ткацтво, скульптура, авторська витинанка… Важко повірити, що все це Дарії вдається легко й виходить однаково неперевершено. Старші Альошкіни приїхали в Букатинку на початку 80-их років. Тут у скульпторів, які відомі, зокрема, тим, що започаткували пленери в Буші, народилося п’ятеро дітей. Усіх Бог наділив талантами, які розвинули батьки: Олекса й Людмила займалися з малими розписом і графікою, театром тіней, керамікою, писанкарством, малюванням на піску… Після домашньої науки Дарія вступила у коледж прикладного мистецтва, де серйозно вчилася ткацтву. Далі була Львівська академія мистецтв, магістратура декоративної й монументальної скульптури… Потім - заснування «Диву» - власного театру тіней… Затим щасливе заміжжя… Народження трьох дітей - Росави, Вакули й Енея… Та несподіване захоплення витинанками.
22.
22/01/18
Понад місяць часу вже спливло з об’єднання Луко-Мелешківської ОТГ, куди увійшли вісім населених пунктів: Лука-Мелешківська, Прибузьке, Тютьки, Іванівка, Цвіжин, Лани, Студениця з Вінницького району та Яришівка Тиврівського району. Головою об’єднаної громади, яка нараховує близько 9 тис. населення, з результатом майже 70% виборчих голосів переміг Володимир Сич, який на той час обіймав посаду голови Луко-Мелешківської сільської ради. Виконуюча обов’язки старости Яришівки Ніна Пугач покладає великі сподівання на приєднання їхнього населеного пункту до об’єднаної ОТГ. - Ми завжди були дотаційними, - каже Ніна Пугач, - а в Луці і виробництво, і прибуткові підприємства свій бізнес ведуть. У нас же проблем вистачає: утеплити дитячий садок, зробити в будинку культури глядацьку залу, зайнятися ремонтом сільських доріг. З надбань: тричі вигравали грантові проекти - на водогони в Ланах і Яришівці та на дахове покриття над будинком культури. Буде потужна громада, то все зробимо, - з надією підсумовує староста. - Яке село не візьми, то у всіх самі проблеми: освітлення, комуналка, благоустрій, безпечні та комфортні навчальні заклади, - підтримує свою колегу Василь Атаманюк, виконуючий обов’язки старости села Іванівка. – До об’єднання у Цвіжині ми власними силами створили культурно-просвітницький центр, відремонтували будинок культури, а у школі поміняли вікна та зробили водовідведення. Аби скласти уявлення про поточний стан справ у новоствореній ОТГ, ми вирушили у робочий тур населеними пунктами молодої об’єднаної громади. У Тютьках місцевий депутат Сергій Ломов показав осередок культури, відпочинку та «мозкового штурму» громади – адмінприміщення, яке слугує одночасно розважальним, поминальним та місцем масового збору населення. П’ять років тому в селі нарешті збудували повноцінну церкву, функції якої, відколи пам’ятають старожили, виконувала маленька капличка на кладовищі. Завідуючий фельдшерсько-акушерським пунктом у селі Тютьки Петро Загороднюк розповів, що три роки тому в його «парафії» зробили капремонт з добудовою приміщення і встановили бойлер. Тут можна здати аналіз крові на цукор, пройти УЗД та виміряти тиск. Головний по ФАПу бідкається, що фінансової підтримки для придбання медичних препаратів та реактивів з району практично не виділяється. Місцеві хворі вже давно просять придбати на ФАП кардіограф. Нині ж персонал пункту сподівається, що об’єднання громади допоможе оновити та покращити забезпечення медичного закладу. Їдемо далі. Село Прибузьке вражає немісцевого своїм колоритним адміністративним приміщенням, яке швидше нагадує комплекс з одним фойє для трьох найважливіших у селі установ: пошти, клубу та ФАПу. Вони мирно співіснують вже декілька років, а місцеві вважають таке сусідство зручним і вдалим рішенням. - Колись у Прибузькому був свій власний будинок культури, але в 90-ті, коли все продавалося і купувалося, на нього з’явився купець, і, домовившись з тодішніми керівниками, забрав його собі майже за безцінь, - розповіла місцева депутатка Ольга Горбатюк. – Тепер з нього зробили неприступний маєток. Власник, наскільки мені відомо, проживає у Росії, і лише раз або двічі на рік приїздить з родиною сюди на відпочинок. За будинком постійно наглядає охорона, охайна вистрижена територія з басейнами та полем для гольфу знаходиться за неприступним двометровим парканом. Місцевих на роботу вони не беруть, персонал наймають з іншого міста. Аби не розповсюджувалися чутки, хазяї забороняють своїм працівникам комунікувати з місцевим людом. Нині помічаємо, що маєток стали здавати в оренду для весіль та святкових церемоній. Пані Ольга каже, що питання зборів громади села гостро стояло протягом десятиліть, аж поки не з’явилася ідея поєднання приємного з корисним і необхідним. До приємного віднесемо клуб-світлицю у народно-фольклорному оформленні. Тут же обладнали кімнату для дитячого дозвілля, є літературний куточок та функціонуюча піч, яка не лише обігріває приміщення, а й працює за своїм першочерговим призначенням - випікання печива та готування каші, чим особливо полюбляють займатися місцеві дітлахи-гуртківці. Світлиця прикрашена старовинним реквізитом, з фотографій на стінах споглядають предки нинішніх прибужан. Тут же представлений народний одяг, весільні прикраси, предмети побуту, які надійшли не лише від мешканців Прибузького, а й від жителів Бершадського району. В клубі, який розрахований на 60 посадочних місць, регулярно проходять концерти та святкові заходи. Для їхнього якісного проведення придбали мікрофон, музичну апаратуру та костюми для виступів вокального колективу «Прибужанка». Як же побувати у селі і не відвідати школу, особливо якщо нею можна похвалитися. Олег Студілко, директор навчально-виховного комплексу в Прибузькому та за сумісництвом вчитель історії й правознавства, не без гордості показує оновлений освітній заклад. Свіжесенький ремонт в приєднаному до школи садочку, розрахованому на дві групи (майже півсотні дітей), значно розвантажив прибузькі родини, надавши можливість батькам відчути свободу і впевненість, що їхні малюки отримають професійний догляд і змістовне дозвілля. Ймовірність такого об’єднання стали розглядати після того, як кількість учнів у школі стабільно трималася на позначці плюс-мінус 100, тоді як фактична спроможність самої освітньої будівлі розрахована на дві сотні маленьких вінничан. Будівлю переобладнали коштом районного бюджету, який тоді спорожнів на півтора мільйона гривень. Центральні вхідні двері, заміну вікон та свердловину, яка раз і назавжди вирішила постійні шкільні проблеми з водою, зробили за рахунок сільської ради. Загалом навчальний заклад може похизуватися великою сучасною спортивною залою, тематичними конкурсними декадами, краєзнавчою кімнатою з бивнями мамонта в експозиції, просторою їдальнею із доброзичливими працівниками, де смачно пахне свіжовипеченими пиріжками. Тут люблять дітей, і це видно. Дитячим садочком у Луці-Мелешківській опікується Валентина Бевз. За словами завідуючої, дошкільний заклад переповнений майже вдвічі. На базі садочка навчаються та харчуються два перших класи місцевої школи, а це 70 діток. - Наша «Веселка» потребує розвантаження, - каже Валентина Василівна. – Існує величезний попит на дошкільну освіту. Ми намагаємося брати усіх охочих, але ж заклад не гумовий. Вже починаємо відмовляти у прийомі діток за браком вільних місць. ДНЗ має народознавчий напрямок та може похвалитися дипломованими вихователями й музичним керівником закладу Світланою Дзісь - переможницею районного конкурсу «Творча скарбничка-2017». Щедрі спонсори та голова Луко-Мелешківської ОТГ регулярно допомагають садочку: придбали для музичного залу колонки, і ноутбук і спортивний інвентар для занять фізичним вихованням. Нині весь колектив «Веселки» хвилюється за одну з працівниць закладу. Виховательці старшої групи Наталі Франчук, яка трудилася в садочку понад 20 років, після операційного втручання недобросовісні лікарі занести хронічний вірусний гепатит С. На лікування жінці необхідно 50 тис. грн.: сума непідйомна для виховательки сільського дитсадка. Валентина Василівна через «Вінниччину» просить усіх небайдужих допомогти врятувати їхню колегу, перерахувавши на її лікування будь-яку доступну для них суму коштів. Для надання детальної інформації просимо звертатися за телефоном: 0973060826 (Валентина Бевз). Оглянувши стратегічно важливі для громади об’єкти та поспілкувавшись із місцевими ми вирішили підсумувати почуте та дізнатися про найближчі плани у голови ОТГ Володимира Сича, який на виборах переміг чотирьох своїх конкурентів, діставшись до фінішу з розгромним результатом своїх опонентів. За словами Володимира Миколайовича в громаді ведуться активні роботи з освітлення вулиць, встановлення транспортних зупинок, ремонту доріг. Вже зроблено технічну документацію на 8 свердловин, з яких поки що проведено лише 2,5 км. В Луці-Мелешківській капітально відремонтували будинок культури, в школі замінили вікна, переобладнали котельню на твердопаливну та придбали автобус для підвезення дітей із сусідніх населених пунктів. Щодо навчального закладу, то в голови ОТГ з цього приводу «Наполеонівські плани». Разом роздивляємося ескізи нової добудованої школи, запропоновані проектантами. Вона насправді вражає сучасністю, функціональністю та комфортом. Якщо пану Сичу вдасться реалізувати задумане, то відтоку дітей до міста можна буде не боятися. Серед «найсвіжіших» - новин завершення будівництва Луко-Мелешківського ринку, де цивілізовано, а не стихійно, відбуватиметься продаж промислових і продовольчих товарів. На одній з останніх сесій було прийнято рішення створити власне комунальне підприємство «Лука-Благоустрій», яке займатиметься питаннями сортування відходів та вивезення їх з території ОТГ й іншими нагальними проблемами, пов’язаними з благоустроєм в селах об’єднаної громади. А наостанок Володимир Сич запевнив нас: «Лиш дайте трохи часу - і побачите «плоди» нашого об’єднання». Вікторія МЕЛЬНИК Фото автора
23.
22/01/18
Люди просять у своїх петиціях до Вінницької міської ради коробки бебі-бокс для матусь, реставрувати вишенське озеро, та вважають сіль на тротуарах міста справжнім екологічним лихом. Єдину систему місцевих петицій в обласному центрі було створено в рамках програми “Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади”, що фінансується Швейцарською Конфедерацією. В рамках програми кожен активний мешканець міста має можливість винести на розгляд загалу свою пропозицію щодо покращення якості життя городян, модернізації та вдосконалення суспільного простору (включаючи побутові проблеми окремо взятих вулиць та місцевості загального користування). У разі якщо петиція особи набирає необхідну кількість схвальних відгуків (а це 350 голосів), то вона потрапляє на розгляд органів місцевого самоврядування, яка й виділяє з програми необхідну кількість коштів потрібну для кінцевої реалізації електронної петиції. До речі, дана програма реалізовуватиметься до 2019 року та спрямована на використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, що допомагатимуть вдосконалювати якість врядування, покращать взаємодію влади та громадян та сприятимуть розвитку соціальних інновацій в Україні. Пропонуємо трійку найцікавіших петицій нового року, які достроково набрали необхідну кількість голосів та вже, сподіваємося, найближчим часом матимуть фінансовий ресурс для свого втілення. Забезпечення майбутніх вінницьких матусь коробками "Baby Box" У 30-х роках минулого століття фінський уряд розпочав унікальну традицію: всім вагітним жінкам видавалася коробка з набором найнеобхідніших на перший час речей для дитини (постільна білизна, іграшки, підгузки, одяг, медичний набір тощо), а сама коробка використовувалася як дитяче ліжечко. Сенс задуму полягав у тому, аби дати дітям, незалежно від статусу їхніх батьків, однакові стартові позиції в житті. Впровадження цієї ініціативи на державному рівні дозволило фінам досягти найнижчого у світі рівня дитячої смертності. Як саме? Коробку видавали вагітним безкоштовно, натомість вони повинні були стати на лікарський облік до четвертого місяця. Таким чином жінки вчасно обстежувались спеціалістами і отримували всю необхідну медичну підтримку. Baby box (коробка малюка) виконана з міцного картону. Якщо покласти у неї матрац, то вона слугуватиме ліжечком чи люлькою у перший рік народження дитини. Отже, малюк не спить у ліжку батьків, і уникає ризику асфексії. У зв'язку з децентралізацією влади та наявністю додаткових надходжень у міський бюджет, Вінниця може стати інноватором у цій сфері та започаткувати подібну традицію й у нашому місті. Водночас, така підтримка зможе скоротити кількість батьків що відмовляються від дітей, через брак коштів на утримання новонародженого. Автором даної петиції стала Вероніка Бабич, а вже за кілька днів її ініціатива набрала необхідну кількість голосів підтримки. Реставрація вишенського озера Вишенське озеро є одним з найпопулярніших місць відпочинку мешканців мікрорайону Вишенька та наближених до нього. На жаль містина вже давно знаходиться у занедбаному, а місцями й аварійному стані. Не зважаючи на заборону купання люди усе одно наражаються на небезпеку, адже інших водойм у цій місцевості просто немає. Автор петиції Євген Стецюра у своєму зверненні повідомляє, що вздовж усієї набережної зони хаотично розкидані бетонні плити з яких стирчить металева арматура. Крім того, дно водойми встелено битим склом та іншими небезпечними для купання предметами. Пан Євген пропонує: “Плити під берегом позабирати, а берегову лінію розрівняти і встелити "хоч чимось". Дно дослідити і розчистити, провести детальний аналіз води, встановити урни на самому березі, щоб ті, кому "далеко ходити", не засмічували водний масив”. Чоловік просить звернути увагу на його петицію та відповідально поставитися до тих негативних наслідків, що можуть завдати серйозної шкоди здоров'ю, безпеці та життю містян. Сіль на тротуарах міста - екологічне лихо Санітарним станом нашого міста не на жарт занепокоєна вінничанка Руслана Кравченко. У своїй петиція вона висловлює незадоволення діями комунальних служб міста. На її переконання ними завдається серйозна шкода навколишньому середовищу, а саме, зеленим насадженням, ґрунтам, підземним водам. - Всупереч чинному законодавству, комунальні служби міста використовують засоби обробки доріг бездумно щодо навколишнього середовища. Попри погодні умови та температурні режими, навіть при відсутності ожеледиці та опадів обробляються дороги, тротуари, пішохідні зони, - стверджує вінничанка. - Більше того, сіллю щедро посипаються ділянки з зеленими насадженнями, тобто алеї з травою та деревами. Внаслідок таких дій у місті гинуть дерева, на відновлення яких потрібно багато часу та коштів. Жінка неодноразово зверталась до відповідних служб міста, телефонувала на гарячу лінію міської ради, зверталась в екологічну інспекцію Вінницької області, навіть викликала поліцію, але ніякого реагування. Тільки "Вінницязеленбуд" щодо посухи зелених насаджень дала пояснення, що це наслідки засолення ґрунту. Домогтись відповідей, чим посипають дороги та в якому співвідношенні, намагались також й місцеві активісти. Також з’ясувався факт вивозу брудного снігу в зелену відпочивальну зону острова «Бригантина», чим знову було порушено закон України «Про благоустрій населених пунктів».  З доріг майже зникла снігоприбиральна техніка, всі дії міської влади зводяться до посипання доріг хімічними реагентами, від чого на дорозі утворюється «каша» зі снігу та обробних речовин, що суттєво ускладнює рух транспорту та створює аварійно-небезпечні умови, - каже активістка. - Використання агресивних хімічних речовин спричиняє опіки у тварин, псує взуття, та пошкоджує автомобілі. На жаль, все вищевикладене, є звичним для нашої країни, в інших містах ситуація не краща. Але маю надію, що в чисельних провладних кабінетах все ж знайдуться люди, яким не байдуже. Адже саме через бездіяльність чиновників склалась така ситуація в Україні. Руслана Кравченко дуже просить підтримати її петицію, адже це в інтересах мешканців Вінниці, дітей, які не знають що таке санчата, і звісно в інтересах навколишнього середовища. Виконавчим комітетом Вінницької міської ради петицію розглянули та наголосили, що обставини на які посилаєтеся пані Руслана були уважно проаналізовані та взяті до уваги. А з метою реагування та запобігання випадкам неналежного утримання тротуарів в зимовий період, департаментом комунального господарства та благоустрою до підрядних організацій направлено відповідні листи - попередження про недопущення відхилення від норм і правил передбаченим відповідним наказом. Крім того, відділом утримання об’єктів благоустрою та департаментом комунального господарства надаватиметься посилена увага, щодо виконання технологічних процесів по утриманню вулично-шляхової мережі в зимовий період. Вікторія МЕЛЬНИК
24.
22/01/18
Віднедавна вінницькі прозорі офіси стали доступнішими для громадян із порушенням слуху – у двох ЦНАПах запрацював новий сервіс, завдяки якому відвідувач може письмово або через перекладача жестової мови поспілкуватися із працівником центру надання адмінпослуг. У тестовому режимі такий сервіс “віртуального сурдоперекладача” з’явився ще наприкінці минулого року, а з поточного - запрацював на повну силу. Наразі сервісом можна скористатися у двох прозорих офісах Вінниці – “Старе місто” та “Вишенька”. Унікальний мобільний додаток для нечуючих розроблений українськими IT-фахівцями та дозволяє спілкуватися в режимі онлайн-чату. Завдяки йому мовлення співробітника центру перетворюється на текстові повідомлення, які надходять нечуючому відвідувачу на смартфон. Завдяки нововведенню вінничанам з порушенням слуху буде простіше отримати потрібну консультацію, оформити допомогу чи субсидію. Як розповів киянин та ініціатор створення додатку Віталій Потапчук, сервіс для нечуючих доволі простий у використанні та безкоштовний. - У користуванні сервіс потребує лише декількох кроків. Спочатку варто зв’язатися із засновниками проекту аби отримати інструктаж зі встановлення, налаштування та використання додатку з цілодобовим технічним супроводом, - пояснив Віталій Потапчук. - У прозорому офісі є табличка з пропозицією сканувати QR-код або ввести посилання у браузері свого пристрою. Після цього на телефоні або планшеті з’явиться пін-код, який необхідно буде показати працівнику офісу аби він міг відкрити його у своєму додатку ConnectPro. Таким чином встановлюється діалог між пристроєм відвідувача та комп’ютером працівника офісу. Окрім цього, є можливість скористатися допомогою перекладача жестової мови онлайн. Розробник додатку наголошує, що наразі всі ресурси додатку спрямовані на створення такої інфраструктури різних закладів для глухих та слабочуючих, куди вони могли б прийти і швидко, зручно та без стресу владнати свої справи.
25.
22/01/18
У Теплицькій ЗОШ №1, що у Вінницькій області, завдяки фінансовій складчині влади, спонсорів та виграному конкурсу відкрили спецклас для дітей з особливими потребами. Торік Теплицька школа взяла участь в обласному конкурсі проектів розвитку територіальних громад, завдяки чому виборола кошти на оснащення спеціалізованої сенсорної кімнати для учнів, що потребують індивідуального підходу в навчанні.Наразі у навчальному закладі отримують освіту 17 діток з інвалідністю. – Виборовши перемогу в обласному проекті «Світ дитини з обмеженими можливостями», разом із психологами та педагогами ретельно підбирали допустиму кольорову гаму навчальних приміщень, яка б позитивно впливала на відчуття особливих дітей. Також закупили спеціальні меблі, сухий басейн, різноманітні розвивальні та навчальні ігри, - пояснила директор школи Людмила Пшенична. - Особливу увагу в навчальному закладі надали спеціальному освітленню для дітей з вадами зору, аби учні почувалися комфортно. Цей клас у нас поки «пілотний», тому для роботи з дітьми залучений лише один спеціаліст-логопед з відповідною освітою й досвідом роботи з такими дітками. Проте, до першого вересня ми плануємо розширити колектив й запустити повноцінну роботу класу. На переконання освітянки, такі класи життєво необхідні для батьків діти яких мають інвалідність. Головною метою створення цього класу називають розширення і розвиток світогляду дітей з особливими фізичними потребами, вдосконалення сенсорного і пізнавального розвитку, нормалізації психічного стану учнів. До відкриття кімнати деякі діти з інвалідністю навчались у звичайних класах, а деякі зовсім не мали змоги відвідувати школу. Вартість оснащення сенсорного приміщення склала 140 тис. грн., з яких майже 60 тис. грн. гроші від перемоги у конкурсі, 50 тис. грн. надійшли від Теплицької районної ради, решту надали спонсори, Теплицька селищна рада та Сокирянська сільська рада. - У нашому районі проживає понад 160 діток, які потребують особливого піклування, і всі вони, без винятку, зможуть займатися у спец кімнаті на базі школи отримуючи достойну освіту. В подальших планах хочемо відкрити такі класи у всіх опорних школах району, – зазначила голова Теплицької райдержадміністрації Людмила Марцин. Для багатьох батьків району, що виховують діток з особливими потребами, створення сенсорної кімнати при навчальному закладі є актуальним та давно очікуваним. Адже в райцентрі немає жодного реабілітаційного центру, де б учні з інвалідністю мали б можливість отримати якісну спеціалізовану освіту. – Моя донечка Каріна вже змогла позайматися у цьому класі, - каже мешканка Теплика Інна Воловодівська. - І їй настільки сподобалось, що вона аж плакала, коли дізналась, що під час канікул не зможе відвідувати навчальні заняття. Дитина ледве дочекалася поки минуть свята і вона повернеться до улюбленого класу.
27.
06/12/17
не витримавши півгодинного чекання, сказав своїй дружині зморений чоловік.
30.
06/12/17
Історії чотирьох новоутворених громад Вінницької області красномовно засвідчують той факт, що шлях до покращення якості життя місцевого населення напряму залежить від об’єднання громад, ефективного та цілеспрямованого використання значних фінансових ресурсів, які з’являються у розпорядженні обраного керівництва ОТГ та, звісно, порядного господарника-капітана, що стоїть біля штурвала, часом обшарпаного, але ще надійного корабля-громади, й мусить виправдати покладені на нього сподівання, минаючи потаємні рифи, перечікуючи бурі й виходячи з найменшими втратами зі шквальних штормів.
12345678910111213