Автомайстер із «золотими руками»
Не перестаю захоплюватися тим, як доля зводить наш волонтерський бойовий козачий екіпаж з людьми, які є нашими по духу. Такі люди притягуються, як магнітом, до нас. Особливо це помітно під час війни. Наші – це люди, які наскрізь просякнуті духом патріотизму, жертовності та несамовитої любові до своєї країни. Це люди, які працюють і вдень, і вночі, тому що знають, що лише таким чином буде наша перемога над ворогом. Люди, які себе не шкодують і віддаються своїй справі цілком і повністю. І тому дана стаття присвячується автомайстру із «золотими руками».
Володимир Ліцемирський із села Дубина Чернівецької громади саме і є людиною з великої літери. Він з перших днів війни 2014 року «ставить на ноги» автомобілі абсолютно безкоштовно воїнам та їх сім’ям, волонтерам і тим бійцям, які повернулися з фронту додому. У далекі вже роки своєї юності Володимир навчався у Кіровоградському технічному училищі на базі технікуму №1 по ремонту побутової та обчислювальної техніки, але був наділений природним хистом любові до легкових автомобілів.
За своє життя Володимиру Володимировичу довелося змінити кілька місць роботи, щоб сьогодні бути визнаним автомайстром. Свого часу він працював за обраною спеціальністю у Могилів-Подільському телеательє, був викладачем технічних гуртків Гонтівської середньої школи, спробував і далеко не легкого хліба електромонтера у колективі Чернівецьких електричних мереж. Але за станом здоров’я довелося відійти від виробничих справ і зайнятися виключно ремонтами автомобілів.
Коли автомайстер береться за свою роботу, то він її виконує в ідеалі. Уважно передивиться, перебере, порозкручує кожний механізм і перевірить кожну деталь, щоб впевнитися, що все з авто в порядку і чи можна ним вирушати в далеку дорогу. Ми неодноразово були присутніми при ремонтуванні ним наших машин і завжди отримували безкоштовний бездоганний ремонт «коней», а на додачу «пакет» цінних порад.
Володимир Ліцемирський – майстер від Бога. Завдяки його таланту, умінню і досвіду було відновлено та відреставровано величезну кількість автомобілів, які на передовій рятують життя багатьом нашим захисникам. До нього приїжджають люди ремонтувати автівки не лише з ближніх районів та міст, а й навіть зі столиці.
Дуже прискіпливо ставиться до своєї роботи. Якщо якась деталь вже має знос, але ще може працювати недовго, то він її ніколи не поставить назад, вимагає від власника замінити новою або шукати іншого майстра, тому що він абияк не робить. Каже, що відповідає за результат своєї роботи. Винахідливість також притаманна майстру. Наприклад, наш волонтерський бус виявився вищим, аніж брама його майстерні, то він спустив колеса і з сусідом та дружиною заштовхали «коня» всередину.
Чоловік каже, що за станом здоров’я не може сам стати на захист України, але готовий в тилу безкоштовно працювати не покладаючи рук. Така самопожертва викликає неабияку повагу до пана Володимира. Він не любить, коли його хвалять – переконаний, що добро повинно робитися тихо…
У домашній автомайстерні Володимира Ліцемирського всі інструменти та допоміжні аксесуари акуратно розкладені по поличках, яких там безліч. І цікаво, що все має своє місце і майстер точно знає, що в нього і де знаходиться, тобто людина дійсно закохана у свою роботу.
Володимир є взірцем патріотизму і великої любові до України. Якби у всіх українців була хоча б частинка такої любові, то ми давно би перемогли лютого ворога. Ми маємо об’єднуватися і працювати разом доти, допоки не настане перемога. А весна несе надію, що так і буде.
Наш екіпаж щиро вдячний автомайстру Володимиру Ліцемирському за його добре серце і «золоті руки». Ось такі люди в тилу творять історію нової України. Знаковим є навіть прізвище, адже воно в його обличчі несе мир (це моя особиста примітка).
З любов’ю, Анна ЛАВРИК
м. Могилів-Подільський
