А поки дерева сплять…
«Шо, знову звільняють землю під магазіни!»
«Скільки можна рубати дерева!»
«Якийсь безпрідєл! Куди дивиться влада?!»
«Скоро жодного дерева не залишиться!»
Саме такі розмови поширювались містом, коли в Шаргороді почали зрізати окремі дерева. І людей можна було зрозуміти. Адже саме так діяли «папєрєднікі», чийому бізнесу зелені насадження конкретно заважали.
«Папєрєдніки» вирізали алею абсолютно здорових дерев, на місці яких зараз цілий ряд «бутіків» провінційного розряду. «Папєрєдніки» вирубали абсолютно здорові дерева біля автовокзалу, на місці яких зараз торговельні точки. І я чомусь впевнена, що у кожного власника були дозвільні або виправдувальні документи на варварське винищення лип, берізок, кленів, тополь, осик, дубів… А дерева не лише давали тінь та прохолоду влітку, оберігали від пронизливого сніговію взимку, прикривали під час осінньо-весняних злив. Вони ще й захищали від шкідливих вихлопних газів та насичували повітря життєво необхідним озоном.
При «папєрєдніках» зелені насадження в Шаргороді також мали властивість… зникати вночі. Подібна «прикрість» трапилась з ялинками, які росли на автобусній зупинці. Якось вранці вражені шаргородці побачили замість ялинок потворні пеньки. А на цьому місці майже одразу почалось будівництво нових торговельних точок. І я чомусь впевнена, що їх власники, наче провидці, заздалегідь знали про зникнення дерев. І ті, хто давав їм дозвіл на будівництво, теж знали. Бо неможливо за такий короткий строк оформити необхідну документацію. Тож, як казав один сатирик, «знаємо коли, чому і як. Знаємо хто і звідки ноги ростуть. Можемо назвати по іменах. Навіть свідки є. Але довести нічого не можемо. Немає доказів».
Тому мешканці міста мали цілком обґрунтовані підстави вважати, що нова влада теж вирубує дерева для розчищення території під торгівлю, як було колись. Проте зараз скінчилось усе зовсім не так, як передрікали особливо песимістично настроєні шаргородці.
Ще до війни комісія, куди входили Олексій Черкевич, начальник відділу житлово-комунального господарства та екології Шаргородської міськради – людина з вищою освітою вченого-агронома та другою вищою освітою інспектора по охороні природи, Юрій Івахов, начальник відділу містобудування та архітектурно-будівельного контролю управління містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, екології та комунальної власності Шаргородської міськради, і Микола Ведецький, директор Шаргородського комунального підприємства «Комунсервіс», провели інвентаризацію дерев в місті і виявили цілий ряд аварійних, які необхідно було зрізати. А на початку грудня в парковій зоні та в інших зонах міста висадили молоді дубочки. «Райкомунліс», очолюваний Тетяною Симонишеною, виділив саджанці безкоштовно як спонсорську допомогу. Так само безкоштовно допоміг з технікою Анатолій Дідик, голова фермерського господарства «Врожайне». Працівники міськради та комунальних служб, а також всі бажаючі, садили дерева на громадських засадах.
Вибір припав на дуб тому, що у цього дерева крислате кроно і широке листя. Він дає густу тінь, затишок і вбирає пил, якого у нас вдосталь, бо ж всюди асфальт і активний рух транспорту. Дуб гарно очищує повітря від загазованості і не є алергеном. Це невибагливе дерево має потужну кореневу систему, що досягає корінням великої глибини і допомагає рослині самостійно знаходити необхідну кількість вологи. А головне – воно звичне до наших природних умов і добре до них пристосоване. Та й історично склалось, що дуб символізує силу та міць українського народу.
Зараз дерева сплять, знаходячись у стані спокою. І поки ще не почались життєдіяльні процеси, їх можна висаджувати взимку, коли грунт не промерз. Дереву корисно, якщо його засипати снігом, перемішаним із землею. Навесні воно вже буде мати прикореневу вологу і не потребуватиме негайної поливки.
Отже, програма з озеленення громади нарешті запрацювала.
Тож, мабуть, вперше за сучасну історію Шаргорода на місці зрубаних дерев з’явились не кіоски, магазини чи ларьки, а нові молоді деревцята. І влада організувала висадку дерев не за рахунок місцевого бюджету чи добровільно-примусових підприємців і не силами вчителів та учнів.
Прокинувшись у нашому місті навесні, дубочки зазеленіють, наповнять повітря прохолодою та киснем, стануть прихистком для співучих пташок, для шаргородців, які відпочиватимуть в їхній тіні. І є надія, що наше місто знову зазеленіє. Бо, як сказав Шаргородський міський голова Володимир Барецький: «Нам буде що залишити нащадкам. Ми висадили близько 60 дерев, але це лише початок. І ми висаджуємо дерева, незважаючи на те, що йде війна, бо віримо в нашу неминучу перемогу, бо знаємо, що вона прийде. І оці деревцята є доказом нашої незламної віри, палкої надії та абсолютної впевненості, що все буде вільна, незалежна, квітуча Україна».
… А через декілька днів коло дубочків висадили голубі ялинки.
Інна ФРІДКІНА,
депутат Шаргородської міської ради
Фото: Павло АНДРІЙЧУК
