А якщо будуть бомбити?
На думку спадає пісня про те, як 80 років тому «Киев бомбили, нам объявили, что началася война». Але кожен, хто мислить тверезо, розуміє, що сучасний Гітлер тепер може атакувати Україну не з заходу, як тоді, а з північного сходу. Є надія, що атаку російських фашистів стримає потужна оборонна зброя, вітчизняна і надана нашими союзниками, також санкції, завдяки чому Путін обмежиться погрозами і торгами. Але суто гіпотетично: «якщо завтра війна», чи забезпечена Вінниччина достатньою кількістю належних укриттів, бункерів, бомбосховищ для тимчасового перебування громадян?
З цього приводу 24 січня відбулась оперативна нарада обласного департаменту з питань оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами, під час якої «було розглянуто питання щодо повноважень центральних та місцевих органів виконавчої влади в умовах виникнення надзвичайних ситуацій та можливого ускладнення воєнно-політичної обстановки». Виконувач обов’язків директора цього департаменту Сергій Дев’ятий поінформував, що міським, селищним, сільським головам та головам райдержадміністрацій надіслано лист «Про невідкладні заходи з укриття населення області» за підписом голови ОДА Сергія Борзова, в якому перед ними «чітко поставлено завдання щодо невідкладних заходів з облаштування укриттів для захисту населення своїх територіальних громад».
– На сайті облдержадміністрації у розділі «Більше» можна знайти рядок «Інформація щодо захисних споруд цивільного захисту». Там є інформація про наявність найпростіших укриттів та споруд подвійного призначення на території Вінницької області та міста Вінниці, призначених для укриття населення. Будь-який громадянин, відкривши це посилання, може обирати інформацію, яка йому потрібна, і за місцем свого проживання знайти адресу найближчого укриття, – розповів Сергій Дев’ятий.
Він також зауважив, що відповідальність за належний стан цих укриттів покладено на балансоутримувачів, і що повноважень контролювати стан укриттів очолюваний ним департамент не має, проте такі повноваження є у ДСНС.
Ці ж дані – про захисні споруди й укриття на території Вінниці та області – можна знайти на сайті Головного управління ДСНС України у Вінницькій області (розділ «Громадянам», підрозділ «Укриття Вінниччини»). Там же розміщена карта захисних споруд, яку можна «наближати», роздивляючись розташування споруд за населеними пунктами та вулицями.
У досить великому переліку бачимо назви об’єктів, де розташовані укриття, їхні адреси та місткість (кількість осіб, яку може вмістити укриття). Скажімо, для Вінниці першими у списку вказані три підземні переходи – біля медуніверситету, на вул. Лебединського (зупинка Зої Ткаченко) та на залізничному вокзалі; також підземні автостоянки і паркінги – під центральним універмагом на площі Гагаріна, у ТЦ «Шок» на Келецькій, ТЦ «Поділля Сіті» на Зодчих; підземні склади ринків «Урожай» і «Центральний», «Центральної фармакологічної компанії» (вул. Незалежності, 5); підземні торгові центри і підприємства громадського харчування – «Арарат», «У Флінта», «Курсаль», «Форум», «Н2О», «Сіті», «Карбон», «Ізумруд», «Феріде Плаза», «Карабас»…
Далі йдуть підвали численних житлових будинків, і саме їхні мешканці можуть перевірити доступність і стан цих укриттів, якщо раптом балансоутримувачі забудуть це зробити. До речі, тут можуть виникати колізії, бо подекуди чиновники вимагають від ОСББ забезпечувати готовність підвалів до використання як укриттів, а ОСББ можуть доводити, що вони не є суб’єктами господарювання, не є власниками і не утримують на своєму балансі спільного майна багатоквартирних будинків. Отже, небайдужим мешканцям варто спочатку дізнатися, чи певний підвал офіційно належить до споруд цивільного захисту, а потім – хто є його власником, відповідальним за облаштування.
Загалом у переліку укриттів Вінниці вказано 1204 об’єкти різної місткості – від 5 осіб до 2000 осіб.
Так само в населених пунктах області до споруд цивільного захисту (укриттів) віднесені підвали деяких торгових центрів, навчальних та медичних закладів, держустанов та органів самоврядування, житлових будинків. Із їхнім розташуванням можна ознайомитись і в переліку, і на карті.
Наприклад, на Калинівщині у переліку захисних споруд цивільнго захисту – підвали Калинівської ЦРЛ, ПАТ «Калина», заготконтори, КП «Житловик», Іванівського інтернату, Корделівської і Лемешівської шкіл тощо. А серед «інших об’єктів, які можна використати як укриття» названо підвали Гущинецького училища (місткість – 350 осіб), Новогребельського училища (85 осіб), Писарівської школи (80 осіб), Комунарівської сільради (100 осіб), житлові будинки в Калинівці (по кілька на вулицях Машинобудівників, Маяковського, Возз’єднання тощо), у с. Глинськ – підвали трьох будинків на колишній вул. Леніна… Отже, кожен може, за бажання, знайти аналогічну інформацію, яка стосується саме його громади, а також перевірити цю інформацію на місці. Хоча деякі назви у списках, як бачимо, застаріли, але місцеві жителі зможуть зорієнтуватися.
Як відомо, бомбосховища та подібні укриття служать для захисту людей від авіабомб і артилерійських снарядів, уламків зруйнованих будівель і згубної дії отруйних газів. Чим такі укриття повинні бути оснащені? Насамперед, звісно, вільним доступом. На вході – табличкою, видимою в нічний час. Також закон передбачає, що там мають бути вентиляція, засоби пожежогасіння, вода, каналізація або виносні баки, місця для сидіння/лежання, засоби для надання медичної допомоги тощо. Власне, все те, що здатне забезпечити людям нормальні умови життєдіяльності під час безперервного перебування в них упродовж не менше 48 годин. У Києві, наприклад, найбільшим потенційним укриттям є метрополітен.
