«Бджілки» – трудівниці
З початком повномасштабної війни на домашній кухні у вінничанки Лариси Мороз регулярно збираються волонтерки команди «Бджоли Поділля». Там дівчата виготовляють для захисників сухі супи та борщі. Одні займаються овочами – чистять та натирають їх для сушарок, другі — фасують страви та пакують за допомогою вакууматора. «Бджілки» готують продуктові набори чи не щодня. У їхній команді вже понад пів сотні волонтерів.
– У своїй роботі ми використовуємо куряче мʼясо, у ньому менше жирів і більше білка. Мʼяско рвемо на тоненькі слайси і сушимо. Воно добре розпарюється і відчувається у будь-якій страві, – каже Лариса Мороз, господиня маленької волонтерської кухні. – Фасуючи борщ на 4 літри, починаємо з продукту, якого треба сипати найбільше – буряка. Ми завжди під нього підлаштовуємося. Буряк кидаємо і в сирому вигляді, і у вареному. Пробували лише в сирому, але тоді борщ виходить не такий запашний.
Цей борщ жінка називає «переможним»: після того, як його скуштують, у військових зʼявляється наснага і бажання воювати та перемагати.
– В усіх наших пакетиках є необхідні спеції. Вони посолені, поперчені. Ми додаємо багато спецій, протимікробних та противірусних, як от куркума. Якщо в хлопців з’являються проблеми з шлунково-кишковим трактом, то вона заспокоює і знімає запальні процеси. Майже в кожну страву ми додаємо імбир, крім гречаного супу. Він у нас іде як дієтичний, – каже пані Лариса.
– Щодо пакування, то і тут ми експериментували. Спочатку використовували пакети на застібках, але вони розкривалися і втягували в себе вологу. Пробували ще вакуумні пакети, але, оскільки є гострі частинки продуктів, то вони проколювалися, і вакуум пропадав, – розповідає волонтерка.
На перших порах етикетки пані Лариса писала від руки, але це забирало багато часу, тому вирішили їх друкувати. На одній стороні етикетки зазначали склад та спосіб приготування, а зі зворотного боку – побажання та номер телефону для подальшого зв’язку. А ще мав бути обов’язковий напис «Не для продажу».
Складно було працювати «Бджілкам», коли вмикали електроенергію лише по кілька годин на добу. Доводилося сушити один-два піддони, аби натерті овочі не псувалися. Тоді Лариса почала шукати господинь, які могли б сушити продуктові набори вдома – відгукнулися 14 вінничанок.
Однак і волонтерські сушарки не витримують такого обсягу овочів – тріскають піддони. Кілька днів тому Лариса через соцмережі шукала майстра, який би міг їх полагодити. Натомість знайшлися добрі люди, які зголосилися придбати нові кухонні машини.
Команда «Бджоли Поділля» має велику кількість замовлень від військових. Тож нині волонтерки потребують потужного павербанку, який би забезпечував енергією сушарки під час вимкнень електроенергії. Будемо сподіватися, що це прохання почує небайдужа людина і допоможе з вирішенням цієї недостачі.
Вікторія МЕЛЬНИК
