Без даху над головою залишилася родина учасника АТО Олександра Шевченка
У корпункт «Вінниччини»» зателефонував 31-річний житель селища Сутиски, інвалід війни ІІ групи, учасник бойових дій АТО Олександр Шевченко і розповів про лихо, яке сталося з його родиною 1 лютого. «Того дня стояла морозна погода і сипав лапатий сніг. У теплій кімнаті на ліжку солодко спала моя півторарічна донька Віра, і нічого не віщувало біди. Тільки двічі зникало світло, і дружина Олена вловила запах горілої пластмаси. А вже за якусь мить ми залишилися без даху над головою…».
Будинок, в якому з 2017 року проживав Олександр з дружиною і двома доньками, належить маминій мамі – бабусі Галі. Він стоїть на окраїні селища неподалік виробничої бази ТОВ «Органік-Д». Зараз від нього залишилися тільки понівечені вогнем стіни і потрощений дах. Погорільцям дала притулок на сусідній вулиці Оксана Миколаївна Слабосвітська, яка в даний момент перебуває на заробітках за кордоном.
– Добре, що нам тимчасово запропонували вільну хату, інакше не знаю, куди б мали подітися у ці зимові дні, – продовжує Олександр. – Ми встигли вискочити з горілого будинку тільки в тому, в чому були одягнуті, прихопили документи, а про речі не мали й думки, бо рятували дітей і бабусю, яка обпеклася полум’ям.
Родом Олександр Шевченко з Бахмута. Він один з небагатьох, хто в 2015 році не пішов за сепаратистами, а добровільно став у ряди ЗСУ. На війні дістав важке поранення. Про себе каже, що він «залізна» людина, бо в хребті носить металевий імплант, а гомілково-ступневий суглоб лівої ноги зібраний докупи шістьма гвинтами. «А ще я заробив у держави дев’ять тисяч сто гривень пенсії, з якої відкладав заощадження на чергову, четверту операцію на хребті. Її планували зробити в червні, а тут – пожежа. Тепер, мабуть, доведеться терпіти болячки до невизначеного часу. Я прикидав, що для відновлення хати і придбання майна треба щонайменше тисяч п’ятсот, а таких грошей, звісно, у нашої родини немає. І не знаю, до кого йти по допомогу. Надіюся тільки на милосердних людей і бойових побратимів…».
За його словами, на цій вулиці лінія електрики в аварійному стані. Тут збиралися замінити електроопори. Навіть привезли бетонні стовпи. Один із них лежав навпроти їхнього будинку. З часом їх забрали, а старі стоять дотепер.
– Років три тому бабуся попросила електриків поміняти провід, що йде до будинку. От вони й кинули кусок кабелю від опори. Приєднали його до старої проводки, зробили це у тому місці ще до входу у лічильник. Я з жахом припускаю, якби це загорілося не вдень, а вночі під час сну, то невідомо, чим могло б усе закінчитися.
– Після того, як другий раз включилося світло, я й сам почув запах горілого, — говорить Олександр. — Вийшов на вулицю, бачу, до будинку біжать сусіди з криком: «Саша, покрівля горить!». Підняв голову — дим йде. Старша дочка була в школі. Ми всі вискочили на подвір’я. У такому поспіху спочатку не звернув уваги, що бабуся по драбині вибралася на горище. Це потім мені сказали, де вона. Добре, що встиг забрати. Все одно попала в лікарню, бо обпеклася і надихалася димом…
Загорання сталося приблизно об 11 годині 40 хвилин. Так каже Олександр. За його словами, пожежники приїхали приблизно через 25 хвилин. Спочатку прибула машина з Тиврова, потім з Гнівані. Пожежники записали в акті, що до них сигнал надійшов об 11 год. 58 хв. Ліквідували пожежу о 13 год. 02 хв. Це також запис з акту пожежників.
–Дуже багато води вилили, — говорить Олександр. — Стеля падає то в одному, то в іншому місці. Її вже немає у веранді, коридорі, санвузлі, кухні та в одній із кімнат. Частина води пішла під підлогу. Звідти заносить цвіллю і сирістю. Пропало багато одягу та інших речей. А меблі на кухню ми зовсім недавно купили. Збирали копійка до копійки. Моя мама безробітна. Бабуся й теща живуть на пенсію. Всі разом складалися, щоб кухню поставити, а тепер…
Шевченко вдячний пожежникам не тільки за те, що загасили вогонь. Вони так само оперативно підготували акт про пожежу. За його словами, офіцер ДСНС з Тиврова, який приїжджав на виклик, особисто брав участь у гасінні вогню. Він же порадив чоловікові, як діяти далі.
Встановити причину того, що сталося, і визначити розмір збитків має комісія. До її складу повинні увійти представники ДСНС, РЕМ, поліції, ОТГ. Так пояснили Олександру пожежники. Сказали, що ініціювати її створення має керівник громади селища…
Родину Шевченків до сліз розчулили небайдужі люди. Вони уже зібрали частину коштів. Саша каже, що радий кожній гривні і готовий відзвітувати за всі майбутні витрати. Бо люди приносять не тільки гроші, хтось дошки має, у когось цвяхи є. Розуміють, що на ремонт все згодиться. Знайомі хлопці, які займаються ремонтами, пообіцяли, що безкоштовно перекриють дах. Були б матеріали. Вони підрахували, що на дах і покрівлю треба приблизно 120 тисяч гривень. Хоч би зверху не текло, а тоді помалу можна і всередині щось робити.
Селищний голова Сутиської ОТГ Леонід Дідух сказав, що це не єдина у них пожежа. За його словами, уже три хати згоріло.
– У двох будинках вина господарів, але це не стосується Шевченків, — каже він. — Тут вина електриків РЕМу. Вони неправильно з’єднали дроти, коли міняли кабель. З’єднали мідь і алюміній. При перепаді напруги виникла дуга, що й призвело до пожежі.
Щоправда, це попередній висновок. В акті про пожежу ДСНС записано, що попередньою причиною ймовірно є коротке замикання. На акті є також підпис представника РЕМ.
На думку селищного голови, енергетики мали б відшкодувати частину збитків, завданих сім’ї.
– У п’ятницю 5 лютого ми збирали засідання виконкому, — говорить Леонід Дідух. — Розглядали заяву Шевченка. Коштів у бюджеті зовсім обмаль. Поки що на перший випадок виділили на кожного з погорільців по дві тисячі гривень матеріальної допомоги. Якщо надалі з’явиться можливість, ще допоможемо.
Ось такий неочікуваний поворот долі: свого часу рядовий ЗСУ захищав нас, зазнав тяжких поранень, тепер маємо захистити його, сім’ю, родину.
У кого є можливість підтримати погорільців, називаємо реквізити: банківська картка Олександра Шевченка – 4731 2191 1321 0011. Приватбанк. Тел. 097-679-26-29.
Віктор Зеленюк
Сутиська ТГ
