Бо Росія – це держава-терорист

Катування і вбивства росіянами українських військовополонених – сплановані акти терору, які мають певну мету й повинні отримати відповідну юридичну оцінку та покарання.

Жорстокість і цинізм, які вийшли далеко за межі людяності. Звірство, яке «на голову не налазить». Хоча бракує слів, але так можна схарактеризувати злочини, скоєні нещодавно росіянами проти наших полонених бійців. Масове вбивство, в якому вони ще й намагаються звинуватити Україну, та публічне катування і вбивство бійця. Українському суспільству важко опанувати свої емоції, але маємо розуміти, що ці вчинки росіян не єдині, а лише чергові, свіжі у великому переліку їхніх злочинів проти людяності. І сприймати це треба саме як терор, що вчиняється терористичними військами терористичної держави. Хтось думав, що терористи бувають лише арабськими? Ні.

У ніч на 29 липня в одному з бараків виправної колонії в Оленівці на Донеччині, де окупанти розмістили полонених з полку «Азов», пролунав вибух. Російська сторона одразу заявила, що буцімто це ЗСУ вдарили ракетами (американськими!) по в’язниці, аби знищити своїх же захисників, бо вони, мовляв, «почали давати свідчення про свої злочини», та ще й звинуватити в цьому «білу і пухнасту» Росію. Значна частина російського суспільства в це вірить, бо ж повірили вони і в те, що злочини росіян у Бучі були «виставою ЗСУ та західних кураторів», навіть повідомлення про обстріл Вінниці деякі росіяни коментували завченими фразами на зразок: «Зараз укри привезуть і розкладуть там свіжі трупи, а тоді зроблять картинку для західних ЗМІ»…

«Збройні сили російської федерації здійснили прицільний навмисний артилерійський обстріл виправної установи в населеному пункті Оленівка Донецької області, де утримувалися, зокрема, і українські полонені. російські окупанти переслідували, таким чином, свої злочинні цілі – звинуватити Україну у скоєнні «воєнних злочинів», а також приховати тортури над полоненими і розстріли, які здійснили там за наказами окупаційної адміністрації та командування зс рф на тимчасово окупованій території Донецької області», – зазначила з цього приводу пресслужба Генштабу ЗСУ.

 Росіяни повідомили, що в колонії Оленівки загинули понад 50 полонених і більше 70-и поранено, опублікували списки (чи можна їм вірити?) та відео вигорілого бараку. Варто знати, що загалом у російських в’язницях наразі перебувають понад 2500 захисників «Азовсталі» (такі цифри називав Президент України), а 95 із них нещодавно повернулися додому в рамках обміну.

Патронатна служба «Янголи Азову» підтвердила загибель побратимів в Оленівці та зазначила: «Будь-яка інформація, яка зараз з’являється в російських телеграм-каналах та інших ЗМІ, є психологічною спецоперацією проти «Азову» і українського суспільства. Тому закликаємо дочекатися перевірених даних. Патронатна служба оперативно інформуватиме рідних про ситуацію».

Засновник полку «Азов» Андрій Білецький сказав, що росіяни вбили частину полонених азовців, обставили масове вбивство полонених як дії ЗСУ, а перед тим зняли «людоїдський» пропагандистський фільм про «Азовсталь». «Вже очевидно, що це був заздалегідь спланований акт країни, для якої невідоме поняття офіцерської честі, а тим більше – дотримання Женевських конвенцій, правил, законів та звичаїв війни. росія не змогла перемогти «Азов» у чесному бою, тому намагається нас знищити віроломством. Я, від імені Азовських підрозділів, оголошую полювання на кожного причетного до масового убивства. Понесе відповідальність кожен рядовий виконавець і кожен організатор незалежно від посади та місця перебування…», – зазначив Білецький.

Про те, що Росія заздалегідь планувала знищення полонених з «Азову» та інформаційну спецоперацію, пов’язану з цим, заявив і Центр протидії дезінформації. Адже ворог готував собі так зване інформаційне алібі: повідомлення, що ЗСУ начебто планує обстріляти колонію в Оленівці, з’явилися в російських медіа ще 5 червня. А після скоєння росіянами цього злочину вони цинічно заявляють: «Ми ж попереджали». Перекладання відповідальності за військові злочини в Україні на саму ж Україну – не нова тактика росіян. Україна, мовляв, «сама себе бомбить», і «всю відповідальність за криваву бійню проти українців несе особисто Зеленський, його злочинний режим і Вашингтон». Цю тактику виклав очільник МЗС РФ Лавров у своїй статті «про інсценування як метод політики Заходу». Тобто, кремль намагається переконати своїх громадян і світ, що всі його злочини вигадує Україна за вказівкою США і Британії.

Але ж у цивілізованого світу є очі, вуха і мозок. Так, дослідник супутникових знімків Олівер Александер помітив на зображеннях Оленівки свіжі могили, які були вириті на території колонії за кілька днів до вибуху в одному з бараків, а 30 липня вже були закопані. Також є кадри, які показують, що українських полонених незадовго до обстрілу (чи вибуху?) було переселено з іншого бараку в той, що розташований на краю тюремного периметра і є дуже «зручним» для знищення. «Кількість можливих могил, які здаються свіжими на цих знімках, і масштаби військових злочинів є чимось більшим, ніж збіг. Я вважаю, що військовополонені могли бути вбиті до вибуху, який пізніше був використаний як прикриття, щоб звинуватити Україну», – зазначив Александер.

Звісно, він, як і розслідувачі з «Bellingcat», вживають слова «можливо» та «ймовірно», бо це ще не доведено судом. Але нагадаємо, що представники «Bellingcat» раніше змогли з’ясувати, звідки, коли і хто привіз із території Росії установку «Бук», якою було збито малайзійський літак. Ці дані буде використано в міжнародному суді в Гаазі, і збиття пасажирського літака Росія не зможе «повісити» на Україну.

Має «вуха» і наша СБУ. Вона повідомляє про перехоплення телефонних розмов, у яких окупанти підтверджують, що саме російські війська винні у вибуху в колонії. «Перехоплені розмови підтверджують, що рашисти розмістили свої установки «Град» неподалік виправної установи і почали стріляти з них по території, підконтрольній Україні. Втім жодних обстрілів у відповідь не спостерігалось – це підтверджують самі бойовики «днр», – заявили в СБУ.

Також представники наших спецслужб помітили на оприлюдених росіянами відео з місця події цікаву деталь: в деяких приміщеннях колонії повністю вціліли вікна, а це може свідчити про те, що епіцентр вибуху був усередині знищеної будівлі, а її стіни «погасили» вибухові хвилі.

Як і задумано, росіяни почали бідкатися з приводу «злочину укронацистів» і навіть пообіцяли пустити в колонію представників Червоного Хреста. Але посольство РФ у Великій Британії показало справжню суть рашистської держави та її дипломатії, написавши у «Twitter», що полонені з полку «Азов» заслуговують смерті. «Бойовики «Азову» заслуговують страти, але смерті не через розстріл, а через повішення, бо вони не справжні солдати. Вони заслуговують на принизливу смерть», – зазначають російські «дипломати». «У 21 сторіччі розповідати на дипломатичному рівні про те, що люди заслуговують страти через повішення просто так – можуть лише дикуни та терористи. рф – держава-спонсор тероризму. Які ще потрібні докази?», – відповіли на це в Офісі Президента України.

Із цим масовим убивством росіянами українських військовополонених тісно пов’язане і жахливе відео, оприлюдене в російських Telegram-каналах за кілька годин до вибуху в колонії. З етичної точки зору це відео некоректно не те що поширювати, а й переказувати… Особу ката, який канцелярським ножем ріже зв’язаного українського полоненого, вдалося встановити. Це російський військовий із автономної Республіки Калмикія.

Обидва згадані злочини – масовий та індивідуальний – спонукали до більш серйозних розмов на міжнародній арені про визнання Росії державою-спонсором тероризму. Рішення про це кожна країна може ухвалювати самостійно, беручи до уваги наявні аргументи.

Варто нагадати, що таке терор. Це неприховане масове насильство проти народу (суспільства), яке здійснюється з метою викликати жах і придушити опір. Тероризм полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні терору шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення тощо для досягнення певних цілей. Отже, якийсь маніяк-різник не може вважатися терористом, якщо він не вчиняє свої злочини публічно і не тисне на суспільство з певною метою. А як щодо цього ката, рашистокалмика?

Якби російській владі не потрібно було поширити це відео, воно так швидко не розлетілось би їхніми соцмережами. Їхніми, а потім і нашими, бо – ніде правди діти – деякі українці теж були «раді старатися» і почали поширювати ці жахливі кадри. Добре, що «нормальні» соцмережі автоматично блокують таке криваве насильство…

Згаданий калмик-різник є терористом та інструментом терористичної інформаційно-психологічної спецоперації РФ. Залякати мирне населення і військових, змусити тікати з поля бою, ховатись від мобілізації, спонукати матерів і дружин захисників закликати українську владу капітулювати – це лише ті завдання спецоперації, які лежать на поверхні. Ще одне – спрямувати праведний гнів на так звані «малі народи» Росії. «Дивіться: це калмики, буряти, чеченці вчиняють звірства, а ми, «русскіє», тут ні до чого». У тому й річ, що вони разом не «русскіє» і не руські, а росіяни різних національностей, керовані ідеологією російського фашизму.

Інше не менш важливе завдання цього жахіття – спровокувати такі ж дії українських воїнів у відповідь. Щоб на міжнародному суді витягти з-під поли хоча б один військовий злочин, скоєний ЗСУ. Хай, мовляв, так само ріжуть калмиків чи бурятів, або й якогось «русского Івана» – їм для пропаганди не шкода ні чужих, ні своїх. Щоб міжнародна спільнота закликала припинити військові злочини не саму лише Росію, а «обидві сторони». Адже Гаазький трибунал (другий Нюрнберг – так буде зрозуміліше старшим людям, які пам’ятають про суд над німецькими нацистськими злочинцями) вже розпочав свою роботу, і хоча до вироків може минути кілька років, але Росія дуже не хоче допустити, щоб Путіна та його посіпак було визнано військовими злочинцями в одному ряду з Гітлером, Пол Потом, Каддафі, Хусейном, Мілошевичем і подібними.

Чимало міжнародних аналітиків бачать спільні риси в діях Росії та терористичної організації ІДІЛ (так звана Ісламська держава Іраку та Леванту). Новини про їхні звірства тепер стоять в одному ряду. «Бойовики Ісламської держави публічно стратили чотирьох сирійських футболістів. Страта відбулася в присутності безлічі дітей. Після цього бойовики опублікували фото свого злодіяння в соцмережах». «19-річному учасникові АТО терористи відрубали руку. Проросійські бойовики знущалися з полоненого, особливо їх розлютило патріотичне татуювання на руці у вигляді тризуба. Один із «колорадів» вхопив сокиру і щосили рубонув нею по плечі. Після цього Василь іще місяць перебував у полоні…».

Як нещодавня рашистська спецоперація вдарила по кожному з нас, влучно пояснив на своїй фейсбук-сторінці лікар Володимир Лазоренко: «Вам дещо показали, ви занурились у страшні світлини, і в цей момент непомітно похитнувся емоційний маятник, який вже не контролюємо, ми втратили над собою владу… Лише сьогодні я на емоціях двічі ледь не потрапив в ДТП, в одному з яких був би винний суто я. В операційній я теж сам собі не належав і був близький до того, аби зробити дурницю, при цьому накричав на колегу, яка цього не заслуговувала. Простіше кажучи: втратив рівновагу та контроль над собою. Впіймав себе на цьому і зрозумів, що попався на чийсь гачок. В моменти сильних переживань ми робимо помилки. Саме в ці моменти ми стаємо вразливими. Я. Ти. Водій авто. Солдат зі зброєю в руках. Хірург в операційній залі. Люди, від чиїх рішень щось та й залежить. Розумієте? Не допускайте в себе зло. Та й будьмо ж відвертими з самими собою – ми прекрасно розуміли та розуміємо, що щодня десятки та сотні людей втрачають життя, здоров’я, рідний дім, і ми продовжуємо жити з цим знанням», – пише Лазоренко і додає, що такі інформаційні бомби вибивають суспільство з крихкої рівноваги.

А як же реагує світова спільнота? Звісно, нас цікавить реакція союзників України. Зокрема, старший радник Конгресу США Пол Массаро закликав Захід надати нашій державі ракети ATACMS і сказав про наявну підтримку обома провідними американськими партіями передачі Україні ракет великої дальності та сучасних танків, щоб «покласти край цьому злочину проти людства». Міністр закордонних справ Латвії, як і чимало його колег, закликав Євросоюз збільшити військову підтримку України, а Росію визнати державою-терористом.

Через непокараний російський терор першої половини ХХ ст. колесо історії знову кинуло наш народ у випробування, не менш страшні, ніж голодомор, сталінські репресії та Друга світова війна. Проте героїчними зусиллями ЗСУ, з допомогою волонтерів і всього українського народу та за підтримки міжнародних партнерів, наша перемога, тобто територіальна цілісність і державність України, є можливою. Цілком реалістичним є також справедливий міжнародний суд над російськими військовими злочинцями. Але коли і якою ціною?

Юрій СЕГЕДА