Брацлав. Фестини під знаком Спаса
У козачому селищі зі славною багатовіковою історією Брацлаві 19 серпня гучно відзначили три свята в одному фестивалі: «Ми – одна родина, наша славна Брацлавщино!». Тієї сонячної погожої днини на Спаса тут зустріли наближення 30-ї річниці Незалежності України, Преображення Господнє, а на додачу ще й День громади. Тож свято видалося не тільки душевним, а й солодким.
Святкування урочистих подій – це завжди гарна нагода підбити своєрідний підсумок усього зробленого за певний проміжок часу. А головним підсумком на цей день для місцевих жителів є створення Брацлавської тепер уже об’єднаної громади. Усі її здобутки були б неможливими без щирих, гостинних, щедрих і талановитих жителів, які своєю самовідданою працею й теплом сердець примножують славу, зберігають традиції та передають їх у спадок прийдешнім поколінням.
– Раді бачити в сім’ї нашої громади навколишні села. Ми завжди були рідними, адже споконвіку пов’язані родинними і сімейними узами. Це свято є правонаступником усіх попередніх святкувань, що традиційно відбувалися щороку у Брацлаві на Спаса. Віднині воно є нашим спільним, усієї нашої великої родини, – зазначив, відкриваючи фестиваль, Брацлавський селищний голова Микола Кобринчук.
Не підвели і члени цієї родини, усі 8 старостатів, які через свої імпровізовані «світлиці» презентували присутнім і гостинність, і майстерність народних умільців, і вміння куховарити й частувати. Кожна зі світлиць була по-своєму унікальна й самобутня: Бугаківська, Вишковецька, Монастирська, Гриненська, Вовчоцька, Грабовецька, Скричанська, Зяньківська, Новеселівська. Пишні, вишуканої форми калачі, розмаїття випічки, вареники з неймовірними начинками, домашня ковбаска й сальце, рулети, завиванці, печеня, м’ясні крученики, розмай фруктів і обов’язково мед – це лише дещиця представлених місцевими господинями кулінарних шедеврів. Тут же ваблять око вишиті картини та вишивані рушники й сорочки, вироби з дерева і глини, петриківський розпис та ще стільки усього, що годі перерахувати й описати.
Як і годиться, найбільш колоритною та різноманітною була презентація від громади селища Брацлав і щодо виробів народних умільців, і наїдків. А що вже різного меду було – до кольору й вибору на усі смаки. Це й зрозуміло, адже Брацлавщина розкинулась на мальовничому узбережжі тихоплинного Південного Бугу з його чарівними луками і квітковим різнобарв’ям, тому бджілкам тут є де розгулятися, отож тутешній мед особливо смачний і духм’яний, цілющий. Не те, що з полів із хімічними добавками. Екологічну продукцію своїх бджілок надали пасічники Володимир Тарасов, Леонід Островський, Анатолій Кудлаєнко.
Поки триває презентація «світлиць», розпочинається концертна програма, яку відкриває лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів бандуристка з Вінниці Марія Петровська піснею «Україно, моя Україно!». Далі естафету запальними, на патріотичну тематику піснями перейняв Станіслав Городинський. Мелодійні співи, запальні танці, музика, чарівні ведучі – всі намагалися показати свої найкращі таланти, дарували присутнім тепло сердець і щирі усмішки. Урочисті вітання чергувалися з художніми номерами, які підготували Марічка Куйбіда, учні Брацлавського НВК №1 – гімназії, Марія Петровська з лемківською народною піснею «Під облачком», Олеся Стефаник з віршем «Брацлав», автором якого вона є.
Один за одним на сцені змінювалися артисти, що прикрасили програму милозвучними українськими співами. Затамувавши подих, усі слухають Анастасію Гаврилюк, дівчина виконала пісню «Чорнобривці», та так проникливо, що дехто із присутніх навіть просльозився. Вона партнер Всеукраїнського проєкту «Літопис майбутнього України» в номінації «Творчість і мистецтво». Голова селищної ради вручив їй нагороду і побажав подальших успіхів у творчому зростанні.
І ось – щемлива мить. Згадали на святі і тих, хто, можливо, був би разом із односельцями в цей радісний день. Але не судилося… Хвилиною мовчання вшанували Вікторію Слободянюк та всіх полеглих на полі бою в різні роки та в зоні АТО. До пам’ятника полеглим у Другій світовій війні, Небесної Сотні, меморіальної дошки жертвам комуністичних репресій, до погруддя Данила Нечая, Тарасу Шевченку, пам’ятного хреста на Замковій горі поклали траурні гірлянди й квіти. Привітали також всіх місцевих учасників бойових дій. Відтак звучить твір у виконанні гітариста й співака Андрія Сенченка «Вінницький батальйон».
Споконвіку на Брацлавщині проживали пліч-о-пліч представники різних національностей – українці, поляки, євреї, росіяни-старовіри, грузини, болгари, молдовани, греки, вірмени і, звичайно ж, роми. Залишається лише здогадуватись, скільки довелось пережити їхнім далеким предкам, щоб зберегти свою духовність, самобутність, автентичність, традиції, віру й культуру. Тож певного драйву до настрою додало виконання кількох пісень польською мовою у виконанні Софії Яковишиної, представниці Товариства поляків Брацлавщини «Відродження». Веселі мотиви не тільки викликали овації та оплески глядачів, а й змусили декого підтанцьовувати. Тому не оминули увагою і керівника цієї польської спільноти.
Привітання й слова вдячності за активну багаторічну діяльність на ниві солідарності національних меншин та особистий внесок у зміцнення дружби між українським та польським народами отримала і голова громадської організації «Товариство поляків Брацлавщини «Відродження» Лідія Опанасівна Яковенко. До речі, про цю унікальну й дивовижну жінку наша газета розповідала в одному з попередніх номерів.
Окрасою фестин була і чарівна ведуча, неповторна співачка, професійний вокаліст Вінницького драматичного театру ім. М. Садовського Світлана Басовська, котра не тільки озвучувала номери концертної програми, а й доповнювала її чарівним виконанням українських пісень: «Земля батьків», «Ніч яка місячна», «Черемшина». До речі, батько професійної співачки є уродженцем Брацлавщини. Тож ця земля теж дорога її серцю.
Загалом фестиваль не залишив байдужим нікого, а особливо дітей. Їхній дзвінкий сміх розливався до і після концертної програми — завдяки фінансовій підтримці спонсорів, для маленьких гостей приготували багато безкоштовних спокус і радісних миттєвостей: батут, надувну гірку, веселі ігри з аніматором, аквагрим та спортивні змагання. А в перервах між розвагами малеча ласувала ріжками морозива та солодкою ватою.
Свято закінчувалось, але людям не хотілось розходитись по домівках, кожного переповнювали позитивні емоції та радість. Вони ще довго насолоджувалися спілкуванням, ділилися радощами та новинами, згадували життя в громаді, обговорювали сьогодення та мріяли про майбутнє.
Словом, фестиваль видався на славу.
Фестивалив, мед-горілку пив і варениками заїдав
Юрій ЧОРНИЙ
смт Брацлав
