Бунтівна Війтівка

Ситуація

Кілька місяців село у Бершадській громаді живе «без керма і вітрил»

Коли нардепи України приймали закон про децентралізацію органів місцевого самоврядування, певно, менше всього переймалися питаннями сільських жителів. Інакше б досконало продумали спосіб призначення, чи то, пак, обрання старости села, якими мають бути старостинські округи, хто має представляти інтереси селян в об’єднаній громаді?

Саме така законодавча прогалина стала каменем спотикання в житті заможного, великого і красивого приміського з Бершаддю села Війтівка, де до цього часу ще немає керівника громади. Вона продовжує жити самопливом – «без керма і вітрил».

А початок цієї кадрової епопеї тягнеться від грудня 2020 року, коли  ініціативна група війтівчан звернулася до міського голови Бершадської територіальної громади Віталія Драгана з проханням не призначати старостою села колишню голову сільради Марію Замкову. Це звернення підписали багато жителів села. Разом з тим, вони просили призначити старостою Ніну Скрипник, яка користується в громаді авторитетом та повагою. Здавалося б, все ясно, як Божий день, і чинна влада прислухається до думки селян, й проблеми зникнуть в самому зародку самі по собі.  Та не так сталося, як хотілося.

Далі розповідає Ніна Андріївна Скрипник: «Я народилася та проживаю у Війтівці, маю вищу агрономічну освіту, 13 років працювала секретарем та землевпорядником сільської ради, потім завцехом ПАТ “Птахокомбінат “Бершадський”, бригадиром цеху забою птиці ФОП Товстун М. Д. Була депутатом сільської ради чотирьох скликань, завжди брала участь у громадському житті села. Коли після виборів до місцевих рад назріла ситуація призначення старости, ініціативна група з жителів села пішли до міського голови з проханням почути їх і не призначати старостою колишнього голову Замкову М. В., яка за період роботи двох скликань повністю втратила довіру до себе. У відведений термін я представила до міської ради автобіографію та анкету відповідного зразка. На погоджувальному засіданні міської ради, яке відбулося 25 січня,  за мою кандидатуру проголосували 19 депутатів з 28 присутніх, а вже 28.01 на сесії тільки 7 депутатів були “за” –  в інших чомусь сталося «хронічне утримання». Виникає питання, що змінилося за кілька днів?

Велику роль відіграла позиція депутата від партії “Голос”, жителя села Війтівка Трохименко Є. А., який заявив, що їхня фракція не буде приймати участі у голосуванні, тому що старосту має обирати громада, а так як по Війтівці є ще достойні кандидати на цю посаду,  то потрібно провести громадські слухання і там визначитися з конкретною кандидатурою…

На мою думку, такий сценарій був зредагований заздалегідь задля того, щоб на наступну сесію внести кандидатуру колишньої голови Замкової М. В. Коли ж на сайті міської ради було виставлено проєкт рішення з прізвищем Замкової, жителі села 24.02 вийшли на акцію протесту з вимогою почути їх і призначити «старосту для людей,  а не для влади». Про акцію протесту попередньо було заявлено в поліцію, прокуратуру, міську раду,  присутніх було більше 200 чоловік. У результаті перемовин із міським головою було домовлено про проведення 28 лютого громадських слухань

Влада обіцяла бути присутньою на зборах, і як завжди обіцянку не виконала, мотивуючи це тим, що в період карантину заборонені будь-які зібрання. Але все ж таки збори були проведені з дотриманням всіх вимог.

Було зареєстровано 439 громадян, складено протокол, згідно з яким внесено на голосування 2 кандидатури на посаду старости – Скрипник Н.А. та Дяченко О.О. Відкритим голосуванням за Скрипник Н. було нараховано майже 400 голосів. Протокол зборів подали до міської ради ще 2 березня, реакції поки що не бачимо ніякої. Коли ініціативна група 11 березня в приймальний день пішла на прийом до міського голови, то в аудієнції їм було відмовлено, мотивуючи зайнятістю. Є побоювання того, що в період, поки не відбулося офіційного призначення старости, влада може, не прислухаючись до думки людей,  і все-таки Марію Замкову поставити виконуючою обов’язки старости села…

Мене життя загартувало багатьма випробуваннями, і я завжди виходила з них сильнішою. А щодо всіх інсинуацій навколо посади старости у Війтівцях, то скажу так: якщо мені плюють в спину, значить я попереду…».

Підготував Віктор Зеленюк

Бершадська громада