Виклик пандемії витримали

У той час як частину районних лікарень області «штормило» під валом реформування медичної галузі,  НКП «Гайсинська ЦРЛ Гайсинської міської ради» не лише залишилась у статусі головної лікарні районного центру, а й розширила коло своїх повноважень та територію обслуговування. Чи просто це далось колективу і які виклики довелось долати під час пандемії? Про це розмовляємо з директором закладу Ігорем Коханом. 

– Ігоре Васильовичу,  що змінилося у статусі вашого закладу після реформування вторинного рівня медицини?

– Наша лікарня увійшла до 10 опорних лікарень на території Вінницької області. Ми відповідаємо багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування 1-го рівня. Тобто надаємо невідкладну допомогу в цілодобовому режимі населенню на території, що за нами закріплена. Не забуваймо, що після закінчення адміністративно-територіальної реформи наш район значно розширився. До нього увійшли і колишні Теплицький, і Тростянецький,  Бершадський райони,  м.Ладжижин,  частина Немирівського та Іллінецького. Населення  становить тепер понад 200 тисяч людей. Оскільки за нормативами маємо обслуговувати до 100 тисяч населення, маршрути пацієнта щодо  невідкладної патології ділимо із Бершадською лікарнею такого ж рівня. Звісно, плюс вся планова  поліклінічна та стаціонарна допомога.

– Нагадайте, при яких гострих станах можете надати невідкладну допомогу, не доправляючи пацієнта до Вінниці?

– Перш за все, це так званні судинні катастрофи – інсульти та інфаркти, невідкладна хірургія, невідкладна травматологія, пологи.  Ми знаходимось на трасі М12, і в нас, на жаль, великий дорожній травматизм, це теж додає роботи лікарям.  Пологи. Сьогодні на місці можемо надати допомогу майже при всіх невідкладних станах, які загрожують життю людини.

– Знаю, що ви одними з перших в області, ще до початку реформи, розпочали надавати сучасне лікування при ішемічних інсультах.

– Так, одними з перших, після лікарні ім.Ющенка, почали робити тромболізис  – ця процедура, проведена вчасно, під час так званого терапевтичного вікна, допомагає повністю вилікувати людину від інсульту. Окрім кваліфікованих лікарів, для цього у розпорядженні потрібно мати комп’ютерний томограф, щоб провести нейровізуалізацію і визначити, якого типу інсульт стався у людини. На території нашої лікарні з 2017 року працює приватна структура, яка встановила томограф, тому ми мали доступ до всіх етапів діагностики та лікування згідно з протоколом. Відтак лікування інсульту стало для нас майже рутинною процедурою, щороку проліковуємо 200-250 пацієнтів з таким діагнозом. У нас практикують 3 нейрохірурги, і самим лікуванням інсультів вони не обмежуються. Завдяки вчасній діагностиці на КТ, ми можемо проводити і необхідні нейрохірургічні втручання. Особливо часто таке трапляється після складних  дорожньо-транспортних пригод. Відтак наш нейрохірург Роман Миколайович Швець вже провів більше 15 таких втручань, а раніше викликали нейрохірургів із Вінниці або транспортували хворого до обласного центру.

– Нині у приймальному відділенні завершується встановлення комп’ютерного томографа, придбаного в рамках  президентської програми «Велике будівництво»…

– Так, нині в рамках цієї програми у всіх опорних лікарнях проводиться  ремонт та реконструкція приймальних відділень. Тепер вони називаються «відділення екстреної невідкладної медичної допомоги».  Крім ремонту, державним коштом придбано діагностичне обладнання, яке працюватиме в діагностичному блоці приймального відділення.  Передбачається встановлення КТ у всіх лікарнях 1-го рівня, цифровий рентген на 2 робочих місця і переносний УЗД-апарат. Відтак діагностичні процедури для хворих, здійснені на новому томографі, будуть безкоштовними, – це включено у вартість пакетів, укладених з НСЗУ. Нагадаю, що результати діагностичних обстежень за допомогою такої техніки наближаються до 100% точності. Особливо незамінні вони при черепно-мозкових травмах, інсультах тощо. Адже від правильної і швидкої діагностики залежить і правильна тактика подальшого лікування. До речі, саме наявність у нашій лікарні КТ дозволила вчасно діагностувати запальні процеси в легенях пацієнтам, яких ми лікували від коронавірусної хвороби. Тим часом рентген-знімки в таких випадках не показували небезпечних змін.

– Гайсинська лікарня була опорною з лікування ковіду?

– Не тільки була, ми і залишаємось такими на сьогодні (разом із вінницькими закладами продовжуємо приймати та лікувати пацієнтів із ковід-19). З 1 вересня 2020 року нас включили до переліку лікарень, які надають допомогу при ковіді.  Починали ми з 25 ліжок, а вже згодом дійшли до 140, з яких 120 забезпечені киснем. І це при тому, що у нас загальний фонд 190 ліжок. Зараз у нас  безпосередньо на лікуванні перебуває  28 пацієнтів.  За минулий рік з ковідом проліковано 270 людей, нинішнього року –  710. Жодна людина з персоналу не відмовилась опікуватися хворими, ми гідно прийняли цей виклик, вчасно запровадили сучасні підходи та протоколи. Від початкової розгубленості досить швидко перейшли до злагодженої роботи. Дуже допомагала місцева влада: виділяла кошти на ліки та засоби захисту – 800 тис. гривень. Ці кошти витратили на  300 засобів захисту і  придбання ШВЛ-апарату.

– Скільки пакетів уклав ваш заклад з НСЗУ? Чи вистачає фінансування?

– Ми уклали 12 основних, зокрема – це стаціонарна допомога без проведення  хірургічних  операцій, із проведенням оперативних втручань, повністю ендоскопічний пакет – фіброгастроскопія, фіброколоноскопія, фібробронхоскопія, цистосокопія. Для придбання діагностичного обладнання з районного бюджету нам виділили 1 млн 900 тис. гривень. Також уклали угоди  на амбулаторні пакети, допомога при ВІЛ-СНІД, замісна

та підтримувальна терапія, акушерська допомога. Минулого року прийняли  320 пологів. Знаю, що за сучасними стандартами ризиковано народжувати у відділенні, в якому на рік приймають менше 300 пологів. То ми ще тримаємось, а в сусідніх районах пологові давно закрили – демографічна криза. Як і більшість закладів в області, спочатку з насторогою сприйняли принцип «гроші ідуть за пацієнтом», але згодом побачили його переваги.

Раніше нам давали субвенцію, виходячи з кількості населення. А коли гроші пішли за пацієнтом, у нас стало  більше фінансування, ніж при субвенції! Якби не пандемія, ми  б почали активно розвиватися. Але пандемія у всіх вибила землю з-під ніг. Зокрема, повністю дестабілізувала  поліклінічно-амбулаторну роботу і, відтак, її фінансування. Про яку належну кількість пацієнтів можна вести мову, якщо планове лікування та прийоми тривалий час були заборонені? Але це мине, вірю, що все налагодиться. Новий принцип полегшив життя і пацієнтам – тепер на лікування, на операції їм об’єктивно менше потрібно витрачати грошей. Хоча суперечностей, неузгодженостей ще вистачає. Приміром, перелік ліків, що забезпечує держава, досить обмежений і не завжди відповідає сучасним потребам.

– Чи вдалось зберегти колектив у нових умовах роботи, чи вдається будувати плани і втілювати їх в життя?

– У нас працює 426 людей – ми нікого не скорочували. Маємо величезний потенціал для того, аби на сучасному рівні надвавати якісну медичну допомогу, повертати людям здоров’я. До нашої лікарні і раніше їхали пацієнти з інших райцентрів, а тепер маємо перевагу: держава за кожного пацієнта виділяє кошти. У людей вільний вибір, і вони дослухаються до досвіду своїх знайомих. Наразі хочемо зробити ремонт у соматичних відділеннях, створити для людей кращі, сучасніші умови. Епідемія трохи порушила наші плани. Приміром, вже давно придбали лапароскопічну стійку, щоб провадити малоінвазивні хірургічні втручання, але наші лікарі не встигли пройти навчання – карантин завадив. І от нещодавно вони повністю опанували цей метод, і в цьому місяці ми плануємо розпочати такі операції. Розпочнемо з найпоширенішої патології – будемо видаляти жовчний міхур з «камінцями». Надалі будемо робити малоінвазивні втручання і при гінекологічних патологіях. У нас є можливості заробляти гроші і від співробітництва з НСЗУ – частину вільних коштів будемо направляти на розбудову закладу та придбання нової апаратури. Також суттєво нас підтримує місцева громада, сподіваємось і на підтримку нашого народного депутата Миколи Кучера. Налаштовані ми оптимістично, головне, щоб не заважали непередбачувані обставини.

Юлія РАЗАНОВА