Винахідник із Бронниці
має гелікоптер, моторолер на електродвигуні, сонячні колектори та вітряк
Все це власними руками створив місцевий житель 50-річний Анатолій Михайлович Стафійчук. Він каже, що з дитинства полюбляє майструвати та втілювати технічні мрії в життя і всього досяг, бо не ліниться і старанно працює, приділяючи сну всього по кілька годин. Адже крім улюбленого винахідництва, тридцять років трудиться на дільниці мережі доступу Могилева-Подільського, з них останніх два – очолює цей колектив. Його робочий день починається о пів на сьому ранку і закінчується далеко за сьому вечора.
Свого часу Анатолій Стафійчук навчався у Вінницькому радіотехнічному училищі, трудову діяльність розпочав з електромеханіка, потім закінчив Одеську академію зв’язку імені Попова. Разом із дружиною Оленою виростили сина Владислава та доньку Юлію, мають внука Микиту. У рідному селі побудували хату і забрали до себе на проживання літніх батьків Анатолія – 85-річного Михайла Пилиповича і 74-річну Ніну Василівну.
Сьогодні оселя Стафійчуків повністю незалежна від газу і мережної електрики. Детальніше про свої винаходи та домашнє енергоефективне господарство розповідає Анатолій Михайлович ексклюзивно для читачів «Вінниччини».
– Системою автономного живлення свого будинку я почав займатися з 2006 року, – каже він. – Тоді і встановив саморобний вітрогенератор, для виготовлення якого було використано тракторний генератор зі зміною ротора на ротор з неодимовими магнітами. Потужність вітрогенератора складає близько 500 Вт при швидкості вітру 12 м/с.
Вітрогенератор не може, як правило, забезпечувати будинок безперебійним живленням навіть одну годину, що пов’язано зі швидкістю вітру, тому для даної системи необхідно було придбати акумулятори, контролер заряду, інвертор та змайструвати систему переключення будинку на аварійне живлення. Хочу вкотре наголосити усім необізнаним у даному напрямку людям, що для мене електроенергія, яка є альтернативною, коштує близько 10 грн за 1кВт у кращому випадку. Тому нікому не кажіть, що таким чином я заощаджую, це тільки дає змогу частково забезпечити себе при вимкненій мережі.
Також маю змайстровані сонячні колектори нагріву води та повітря. Така технологія є більш дешевою, за умови, що все це можна зробити власноруч. Водяний колектор може забезпечити теплою чи гарячою водою, починаючи з квітня і до жовтня, а повітряний колектор при певній площі зможе забезпечити нагрів повітря кімнати чи будинку з вересня по травень. Також я встановив сонячні панелі потужністю 1 кВт та придбав гібридний інвертор для компенсації витрат електроенергії в сонячні дні, а до даного інвертора був розроблений контролер компенсації виробленої електроенергії, якщо її потужність перевищувала потреби будинку.
Враховуючи теперішній факт війни та аварійне вимкнення мережі, люди розділилися, на мою думку, на три категорії. Перші, які намагаються витратити великі кошти та забезпечити себе інверторами потужністю в 3-10 кВт з усіма акумуляторами та сонячними панелями, наразі не задумуючись, чи дійсно це їм потрібно, чи зможуть зарядитись акумулятори за пару годин вмикання мережі, і зовсім не думають, що сонця взимку практично нема, а та енергія, яку можна отримати – це 5-10 відсотків від потужності панелей. Друга категорія – це люди, які добряче збагачуються за чужий рахунок, пояснюючи розумними словами, як це важливо та вигідно. До третьої категорії я зачисляю тих, хто нічим не переймається – буде як буде. І залишається два-три відсотки населення, яке розсудливо вникає в ситуацію і вдумливо вирішує, що придбати необхідне та без чого можна обійтися на дві-чотири години вимкнення світла.
Завдяки піролізному котлу, який працює дванадцять годин з однієї загрузки, я обігріваю наш будинок без газу і мережної електрики. Хоча мені доводилося чути від деяких людей, що ці котли приносять власникам непередбачувані проблеми. Я так скажу – головна причина у неправильній експлуатації. Мій котел справно служить уже десять років, і я його не поміняю ні на який інший. Отак!
…Надворі холоднеча, завиває колючий пронизливий вітер, все довкола вкрилося обледенілим туманом. Але будинку на вулиці Вишневій, де мешкає бронницький винахідник Анатолій Стафійчук байдуже до вітрів з прикордонних дністровських пагорбів. У ньому тепло й затишно – тут вміють регулювати кімнатну температуру повітря. Вдень вона становить 18 градусів, вночі – двадцять.
Віктор Зеленюк,
власкор «Вінниччини»
Могилів-Подільський район
