Витинанки, які підкорюють світ

Українці відзначали 30-й День Незалежності не лише в межах своєї країни. Щорічно досить активно святкує усі державні свята і українська діаспора в Польщі. Зокрема, у Кракові відбувся мистецький фестиваль «Арт-Пікнік у Кракові», присвячений дню народження України. Натхненницею та організаторкою проєкту вже 4-й рік поспіль стає відома українська телеведуча Слава Фролова. Традиційно вона запрошує до культурної польської столиці відомих українських музикантів, письменників та художників.

Поляки українське мистецтво та культуру в будь-яких їх проявах підтримують досить активно, щорічно відвідуючи творчі локації та майстер-класи фестивалю. Зазвичай «Арт-Пікнік» відбувається в самому серці старого Кракова, у парку «На Плантах» та на території філії історичного музею «Барбакан». Цьогоріч серед запрошених митців було відоме творче подружжя художниці та скульпторки, подолянки Дарії Альошкіної та львів’янина – музиканта і майстра колісних лір Гордія Старуха. Мабуть, довго представляти Дарію і Гордія не доведеться. Дарія – донька відомих скульпторів Олексія та Людмили Альошкіних із села Букатинки Могилів-Подільського району. Вінничани знають Дарію як талановиту скульпторку, художницю і витинанкарку. А от Гордій – майстер колісних лір, музикант, за творчістю якого українці активно спостерігають, відколи чоловік взяв участь у співочому конкурсі «Голос країни».

Гордій Старух виступив на святковому концерті на площі Головний ринок 24 серпня. Дарія ж привезла колекцію своїх відомих нині на весь світ витинанок.

Виставка розмістилася на мурах Барбакану і тривала впродовж двох фестивальних днів. У рамках «Арт-Пікніка» мисткиня провела і кілька майстер-класів із виготовлення витинанки. І поки усі охочі захоплено водили лезами по паперу, створюючи власну витинанку, Дарія розповіла про себе та свої творчі плани.

– Чи завжди їздите на мистецькі заходи разом із чоловіком?

– Не завжди, часом він сам їздить, часом разом. А тут вийшло, що нас у парі запросили, то нам зручно, бо ми наче і подорожуємо разом, і працюємо, – посміхається Дарія.

– Чи вперше ви у Кракові з колекцією витинанок?

– Раніше разом із чоловіком була в Кракові на ярмарку музичних інструментів. Гордій виготовляє музичні інструменти (колісні ліри), тому часто їздимо на такі спеціалізовані ярмарки вдвох. Подивитися Краків зазвичай не було коли, але цього разу вже встигла, бо тут відбулася і виставка, і майстер-класи.

– А в Польщі взагалі часто буваєте із проєктами, виставками? Як зустрічає сусідня країна вас і вашу творчість?

– Так, буваю у Польщі із виставками доволі часто. Скажімо, до карантину взагалі кожного року по кілька разів приїжджала. Була в Гданську, Перемишлі, мала персональну виставку у Варшаві. У Любліні брала участь у проєкті «Сянок».

Дарія також зізналася, що Польща взагалі була однією із перших країн, яка почала підтримувати її творчість. Каже, тут досить трепетно відносяться до традицій і крафтового мистецтва. Дуже багато поляків купують у неї витинанки, українці ж лише зараз трохи почали купувати. Розповіла Дарія Альошкіна і про творчі плани на найближче майбутнє та у яких мистецьких проєктах братиме участь.

– Один з найбільших проєктів буде в Парижі.Туди вже придбано квитки, тож маємо надію, що ковід нам не завадить. Це буде український крафт в Культурному центрі Парижа. Там збереться чимало українських художників, які представлятимуть свою кераміку. Будуть і мої витинанки, які прикрасять вікна Культурного центру. Там представлятиму особливу витинанку, котра виготовлена з паперу, зробленого з опалого листя. Тобто це буде такий екопроєкт, де Україна вперше представить цей екопапір. Готуємо і майстер-класи. Гордій співатиме, так що знову їдемо з ним у парі.

– Цей екопапір видається досить тендітним, як з ним працювати лезом, щоб не пошкодити?

– Дійсно, він дуже ніжний, не такий довготривалий, але піддається добре витинанню, – запевнила Дарія. – Він може не одну локацію прикрасити на рік-два.

У найближчому майбутньому художниця планує ще виставку в Німеччині. Крім цього, Дарія активно готується до різдвяно-новорічних свят. Адже саме в цей період її витинанки найчастіше купують, аби прикрасити житла. Тож попереду велика кількість приватних замовлень.

– На декор якихось залів чи холів замовляють витинанки із вінілу, спальні ними, звичайно, не прикрасиш, бо це синтетика. Зазвичай беруть на вікна, в школи як декорації для сцени. Такі витинанки не бояться ні снігу, ні дощу, ні морозу.

– Яка найдовша витинанка, яку ви зробили?

– Напевно, десь 3,5 м. Більше я не розганялася, бо існують певні технічні нюанси. Чим довша витинанка, тим важче витримує дощ і сніг. Ті, що зараз виставляю на Барбакані, є найдовшими.

На запитання, чи стали останнім часом популярнішими її витинанки, Дарія відповіла наступне:

– За 10 років моєї роботи нарешті можу сказати, що я можу заробити собі на хліб і прогодувати дітей, виготовляючи витинанки. Бо раніше це було складно. Звісно, дається взнаки те, що я чимало працювала, тож зараз маю гарний результат. Так, це потребує щоденної праці. Витинанки необхідно постійно демонструвати у соцмережах, десь виставлятися, а також робити якісь акції, розпродажі, щоб вони продавалися.

В дитинстві Дарія хотіла бути вчителькою. Дівчина не планувала продовжити родинне ремесло, адже завжди дивилася на непросте життя батьків-митців і не хотіла йти їхнім шляхом. Але доля розпорядилася інакше. Звичайно, нині батьки пишаються успіхами талановитої доньки, всесвітнім визнанням її таланту. Однак ніколи не намагаються втручатися у творчі пошуки доньки.

– В нас склалося так,- розповіла Дарія, – батько на початках допомагав вступити, вчитися. А вже далі: він займається своїм мистецтвом, я своїм. Але при цьому дуже пишаються моїми успіхами. Звісно, мій тато не дуже любить симетрію, може сказати, що це нудно, але сильно на цьому не акцентує. Я можу використати якісь його поради. Так само ми працюємо і з власними дітьми. Я не змушую їх робити витинанки, вони взагалі у нас полюбляють малювати комікси.

– Як поєднуєте творчий процес, батьківські обов’язки та побут? Це, мабуть, важко, бо творчість займає чимало часу?

– Я розплановую все на тривалий час. Існує золоте правило: кожен день творчо працювати. Незважаючи на борщ, прання і таке інше. Звісно, я щодня наче витиснутий лимон, але це дає свої результати і плоди. За правильного робочого графіка встигнути можна все.

І Дарія справді встигає усе. І трьох дітей виховувати, і творчість чоловіка підтримувати, і власне мистецтво розвивати.

Неймовірне паперове мереживо, ще донедавна дещо забуте українське мистецтво, у талановитих руках майстрині набуло нових сенсів і переосмислення. Тож не дивно, що витинанка від вінничанки Альошкіної за 10 років її творчості стала всесвітньо відомим мистецьким брендом

Світлана АРЛАМОВА-КИРОШИНА

м. Краків На фото: Дарія Альошкіна та її диво-витинанки