Волонтери – це люди, які сяють чистотою і правдою
Про волонтерство не лише матеріальне, а й духовне, також про виховання юних патріотів і волонтерів спілкуємося з протоієреєм Ярославом Вольвиним, настоятелем храму Святого Великомученика і цілителя Пантелеймона в м. Гайсин Вінницько-Тульчинської єпархії ПЦУ.
Про цей храм як про адресу добрих справ розповіли нам волонтери Петро Лисий і Наталя Костюк. «При церкві діє Недільна школа, дітки щонеділі збираються, в молитві згадують воїнів, моляться за їхнє здоров’я, за їхнє повернення, а потім у них відбуваються різноманітні майстер-класи, заходи, під час яких вони збирають кошти. Якось у парку діти робили такий захід, зібрали 30 тисяч гривень, принесли нам – ми закупили фліски, термобілизну та інше необхідне для захисників», – розказала пані Наталя, вчителька і волонтерка.
– Завдання кожної церкви, в першу чергу, просвітницька діяльність. Тобто людину можна привести до спасіння тільки тоді, коли подати відповідні знання, а найкращі знання, найкраща інформація – це євангельські знання, безпосередньо те, чого навчає нас Господь в Євангелії. Тому на фоні цього і виникає потреба сприяння і допомоги іншим, – зазначає отець Ярослав. – Як тільки почалося це велике випробування для нашого народу, коли московія вчинила агресію проти нас – зразу самі люди з громади ініціювали розпочати активну волонтерську діяльність. З часом був зареєстрований Волонтерський центр «Рух нескорених» під патронатом нашої релігійної громади, і там дівчата і хлопці з вірою, з любов’ю, від поклику свого серця працюють на благо захисників українського народу.
За словами отця Ярослава, у діяльності Волонтерського центру «Рух нескорених» беруть участь не лише парафіяни, а й інші люди доброї волі, кожен з яких на своєму місці робить частину спільної великої справи.
– Також, слава Богу, у нас діє при храмі Недільна школа, – продовжує настоятель. – Раніше її спрямування було суто християнським – уроки на біблійну тематику, просвітницька діяльність… Але коли відбулося повномасштабне вторгнення, діти самі проявили бажання бути корисними і щось робити для воїнів. Кожного разу, коли вони збираються, весь час щось нове придумують. Це різні розмальовки, ангелики-обереги, браслетики, малюнки і короткі теплі слова. Наприклад, «Воїни, пам’ятайте: ми, діти, молимось за вас!» або «Воїни, ми любимо вас!». Це сильно мотивує. Розповідала Наталя Костюк, як одного разу в машині, яку завантажили хлопцям на передову, були, крім продуктів та іншого необхідного, також малюнки з Недільної школи. І коли хлопці це отримали, то їхні слова вдячності, в першу чергу, були дітям за малюнки. Тобто це те, що було найменше, над чим найменше трудилися, але найбільше оцінили. Звісно, весь той важкий труд – закрутки, продукти, обладнання – цінується там. Але й духовне має дуже велику вагу…
Керує Недільною школою матінка Ольга, дружина отця Ярослава. А допомагають їй, працюючи на благодійних засадах, Дар’я Кобзар, Ірина Мамрига та Вікторія Довженко.
– Буває, що на майстер-клас приходить понад 30 учнів, і кожній дитині потрібно щось підказувати, допомагати. Часто батьки, які приводять дітей, теж долучаються, – розповідає отець Ярослав. – Також неодноразово приходили парафіяни, хороші люди, які вчили дітей на різних майстер-класах. Чимало людей бере участь у такій волонтерській праці, всіх неможливо назвати. Наприклад, пані Галина Твердола багато різних занять проводила для дітей. Також пані Людмила Чайнюк вчила дітей виготовляти і розмальовувати печиво, Ольга Сайдак вчила робити ангеликів, Олена Полиця навчала виготовляти в подарунок для захисників квіти (троянди), а всередині квітів – цукерки. Олександр Литвинюк, який виготовив дуже багато окопних свічок, теж давав дітям майстер-клас у Недільній школі…
Також отець Ярослав розповів про благодійні заходи, які влаштовують учні Недільної школи для збору коштів на підтримку ЗСУ.
– Наприкінці літа проводили захід під гаслом «Разом до Перемоги» – козацькі змагання, караоке, діти співали, читали вірші, влаштували ярмарок. Було зібрано 30 тисяч гривень, їх передали у Волонтерський центр і купили для захисників генератор, помпу, яка відкачує бруд з окопів тощо. Восени влаштовували захід «Тепло для ЗСУ» – теж діти робили різні майстер-класи, конкурси, частування, виготовили випічку, організували ярмарок і цікаву лотерею. Тоді зібрано 31 тисячу гривень на підтримку наших воїнів…
Розповідаючи про діяльність Волонтерського центру «Рух нескорених» у Гайсинській громаді, отець Ярослав називає усіх, хто самовіддано в ньому трудиться, «людьми, які сіяють чистотою і правдою». А вся громада їх поважає та, в міру можливостей, долучається.
До речі, церква цілителя Пантелеймона в Гайсині фактично є каплицею, а новий просторий храм Воскресіння Христового поруч будується вже кілька років. Наріжний камінь заклали ще у 2018-му, проте будівництво досі триває.
– Важкий час – пандемія, війна. Будувати дуже складно. До того ж новий храм високий, у візантійському стилі. Але у нас є успіхи – коробка змурована, храм накритий, вставлені вікна, освячено хрест на куполі. Надіємося, що цього року, якщо Бог нам допоможе, попробуємо зробити електрику і візьмемося за штукатурку храму, – каже отець Ярослав.
Юрій СЕГЕДА
