Від «тендітної» класики до шаленого року

Мешканку міста Іллінці Катерину Скарбовійчук можна назвати справжнім віртуозом. Адже вже, мабуть, не існує не опанованого нею музичного інструменту або жанру. Ще з дитинства вона знала: її покликання – музика…

Із дитячого садочка – в музичну школу

Питань, схожих на «займатися музикою чи ні?», Катя собі не ставила жодного разу, адже відповідь була очевидною. Її батьки – музиканти, тому й не дивно, що ще з дитячих років вона почала відвідувати музичну школу.

– Я ходила на уроки скрипки, фортепіано, займалася танцями, а також співала у вокальному ансамблі. Здається, я ще з першого класу знала, що вступатиму до музичного коледжу, – розповідає дівчина.

Проте навантаження були справді важкими, тому саме через це заняття з музики довелося тимчасово поставити «на паузу».

– Покидала, тому що було складно, але при цьому я однаково була переконана, що навчатимусь на музиканта. Не було ні сумнівів, ні інших варіантів. Знала, що піду в музику – і все.

Дівчина каже, що їй справді пощастило з тим, що батьки – музиканти. Особливо зараз, у важкий період перед іспитами, вона отримує таку важливу підтримку від мами і тата, сестри і брата.

 Хто сказав, що рок не для дівчат?

Є в Катерини Скарбовійчук і досвід гри в рок-гурті. Дівчина з теплою посмішкою пригадує ті часи. Каже, що тоді вони з групою виступали з репертуаром, до якого входили українські пісні, частіше грали на міських концертах. Склад гурту часто змінювався, а учасники тим часом вступали до інших навчальних закладів, тому, можливо, саме й це стало причиною розпаду колективу, який проіснував два роки.

– Ми вирішили записати кліп вже після того, як роз’їхалися з Іллінців. Трішки іншим складом зібралися ще раз. Я грала не на клавішах, як раніше, а на барабанах. Наше відео можна побачити в YouTube: «Gerich – Народна», – повідомляє співрозмовниця.

Що стосується сольної гри або ж із гуртом, то Катя отримує задоволення як від одного, так і від іншого. Зараз дівчина виступає більше індивідуально.

– Сольний виступ – це величезна кількість емоцій і хвилювання в тому числі. Тут тільки ти за все несеш відповідальність, і увага глядача прикута теж саме до тебе. Сьогодні виступаю з класичними номерами, також маю декілька сучасних. Я роблю аранжування, беру популярні пісні і таким чином граю на скрипці під «плюси». Мені однаково подобається виступати і в складі гурту, і сольно. Просто тоді переживаєш трохи різні емоції.

Крім цього, дівчина пригадує і досвід гри в тріо скрипалів. До речі, саме для нього вона розписала музичний твір, який виконували учасники.

Про музичні прикмети

Як ми знаємо, музиканти – люди творчі, тому я вирішила поцікавитися, чи вірить Катя в прикмети і чи має серед них колекцію своїх «особливих». Вона одразу розповіла про те, що абсолютно ні з ким не говорить перед виступом, нічого не передає і не бере.

– У такі моменти перебуваю сама з собою наодинці. Якщо це екзамен, то я завжди стараюся брати клас, де зможу одна розігруватися, розминати пальці, повторювати програму і ні з ким не спілкуватися, бо це обмін енергією, – каже музикантка.

Стосовно хвилювання перед виступами, дівчина пояснює, що яким би великим не був її досвід у музиці, але завжди перед виходом на сцену вона відчуває «мандраж». Сама ж не вважає це справжнім страхом, адже він лише заважає грати. Під час виступів Катя свої емоції ділить на три етапи: «мандраж» – адреналін – задоволення.

Знайомство з кумиром

На питання «кому з артистів ти хотіла б акомпанувати?» відповідає без роздумів. Каже, що була б рада співпрацювати і з вітчизняними, і закордонними знаменитостями.

Своїм улюбленим музикантом дівчина вважає  Девіда Гаррета, концерт якого вона відвідала, коли той приїжджав в Україну.

– Він тільки вийшов на сцену, Боже, я так почала плакати, тоді пережила дуже сильні емоції.

Також Катя пригадує, що в дитинстві була на концерті українського скрипала Василя Попадюка і навіть мала можливість трохи поспілкуватися з ним, крім цього відвідувала виступ «Океану Ельзи». І сьогодні дівчина має можливість познайомитися із багатьма класичними музикантами, які часто влаштовують майстер-класи у Вінницькому коледжі культури і мистецтв ім. М.Леонтовича.

– Моя викладачка Катерина Олексіївна Стельмашук закінчила консерваторію і аспірантуру, дуже хороша скрипалька і виконавиця. Саме вона зробила мені правильну постановку рук, що надзвичайно важливо для  скрипалів.

Що грає в особистому плейлисті Катерини Скарбовійчук?

Зовсім нещодавно музикантка провела «велику чистку» свого списку відтворень і тепер завантажує абсолютно все, що подобається.

– У мене дещо змінилися плани і думки, тому музика відповідно також. А ще я почала відвідувати заняття з танців, що дійсно подобається мені. Коли йду туди, то хвилююся за одне, міркую про інше, а після заняття всі думки кудись «вивітрюються».

Слухачі зачаровані талановитою грою у виконанні Катерини Скарбовійчук настільки, що навіть не замислюються про багаж старань і витраченого на це часу.

– Зараз я займаюся по 6 годин на день. Страшенно болить спина, і вже з’являються рани від скрипки. Графік роботи коледжу від 6:00 до 21:00 – грай, скільки забажаєш і зможеш.

Дівчина вважає, що неважливо, скільки років ти в музиці, свої навички потрібно вдосконалювати щодня та не залишати улюблену справу через дрібні невдачі. Зараз для неї грати подвійні ноти, які раніше на перший погляд були нездоланними, справжнє задоволення.

Сьогодні Катерина Скарбовійчук мріє вступити до музичної консерваторії і знайти ту роботу у сфері мистецтва, яка приноситиме їй задоволення. Дівчина навіть не намагається уявити своє життя без музики, адже живе з нею 24 години на добу.

Ольга КРИКУН

м. Іллінці