Вінниччина музично-театральна: куди піти та що дивитися 23.02-01.03?
Афіша-нарис із рекомендаціями мистецтвознавця
Поточного тижня Вінницький академічний музично-драматичний театр імені М. К. Садовського представить вінничанам декілька чудових постановок. Режисерами виступлять народні артисти України – Таїса Славінська, Віталій Селезньов, а також Оксана Бандура.
23 лютого о 17.30 на великій сцені відбудеться перформанс «KVITKA», оформлений Таїсою Славінською за мотивами п’єси драматурга Олега Миколайчука-Низовця. Дійові особи спробують відтворити сценічний образ та життєві жадання американки українського походження – неординарної співачки Квітки Цісик (1953-1998).
Особливу увагу звертаю на постать автора п’єси. Олег Миколайчук-Низовець прославився як лауреат конкурсу «Коронація слова-2009». Тоді письменник прозвучав на всю країну зі своєю історичною драмою «Алхімія Карла ХІІ, короля Швеції». Напередодні участі в літературному змаганні Миколайчук-Низовець завоював першу премію вітчизняного радіо-конкурсу «Відродимо забутий жанр». Пізніше п’єса «Дикий мед у рік Чорного півня» здобула спеціальну журналістську відзнаку великого театрального фестивалю «Коломийські представлення» (2011). До речі, Миколайчук-Низовець закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «журналістика». Спільнота журналістів Вінниччини, на мою думку, мусить відчувати гордість, оскільки саме Вінниця «поставила» ряд знакових драматичних творів пана Олега. Скажімо, на сцені драмтеатру Садовського зазнала успіху філософська драма «Ассо та Піаф»… Сьогодні іменитий драматург займається мистецтвознавчою роботою. Можна тільки привітати чергову інтерпретацію Миколайчука-Низовця вінницькими «метрами».
Світова прем’єра п’єси відбулася ще 2018-го як вшанування 65-річчя Квітки Цісик.
Так, Квітка Цісик провела все своє життя у Сполучених Штатах. Творчий доробок співачки отримав всеукраїнську популярність лише після її трагічної смерті… На превеликий жаль, така доля спіткала безліч справді талановитих українських митців. Ми дуже часто не звертаємо увагу на реальних «зірок першої величини» під час їхнього життя, не помічаємо повсякденних проблем Постатей із великої літери. Скажімо, обидва україномовні альбоми (ще на CD-носіях) виконавиця випустила власним коштом. Співпрацюючи того часу безпосередньо з Майклом Джексоном, Квітка Цісик отримала відмову в організації спільного проєкту з Міністерством культури України. Приклад характерний і, на жаль, не поодинокий.
Батько Квітки – львів’янин. Перед Другою світовою війною він вважався титулованим скрипалем. Однак війна розсудила долю музиканта по-своєму. Разом із німцями батьки співачки покинули рідне місто 1944-го. Квітка народилася вже в еміграції, в Нью-Йорку (1953). Юна Квітослава брала активну участь у роботі українського діаспорного руху. На думку окремих мистецтвознавців, своєю творчістю власниця колоратурного сопрано намагалася відтворити звучання батьківського інструмента (скрипки).
Академічний вокал Квітослава вивчала в Нью-Йоркській консерваторії. На початку пісенні потуги Цісик не знаходили належної оцінки перенасиченої музичними новинками мистецької громадськості США. Зрештою, перший маленький капітал донька галицького емігранта зібрала у сфері музичного супроводу рекламних роликів. Вона озвучувала рекламу для «Coca-Cola», «MсDonald’s», стала «офіційним голосом» компанії «Американські авіалінії». Цілих 16 років Квітка Цісик співала для рекламних записів автомобільної корпорації «Ford». Знайомство з продюсерською елітою дозволило виконавиці працювати бек-вокалісткою Вітні Х’юстон і, пізніше, Майкла Джексона.
У 1978 р. Квітослава здобула лауреатство престижної премії «Оскар» у складі знімальної групи кінострічки «Ти осяюєш моє життя». За однойменну пісню Цісик отримала «Золотий Глобус» і була номінована на «Греммі» в категорії «Пісня року-1978». У 1990 р. компакт-диски з українською музикою «Kvitka. Songs of Ukraine», «Two colors» отримали повторну номінацію на премію «Греммі».
Впродовж 1990-1992 рр. Квітослава співпрацювала на теренах Північної Америки зі Всеукраїнським фестивалем сучасної пісні та популярної музики «Червона Рута». Готувався сольний концерт співачки в Києві. Саме продюсерський центр «Червоної Рути» організував запис єдиного україномовного інтерв’ю зірки. Під час святкування третьої річниці здобуття Україною незалежності Квітка Цісик мала співати обробку пісні Володимира Івасюка «Я піду в далекі гори» на Майдані Незалежності. Її сольному успіху завадив непереборний діагноз – рак молочної залози. Декілька років боротьби з хворобою відставили «сцену» на друге місце. Зрештою, 1998-го співачка, актриса, громадська діячка Цісик померла в оточенні родини.
П’єса Олега Миколайчука-Низовця, у творчій обробці режисерки Таїси Славінської, здобула визнання найбільш вимогливих театральних естетів Києва, Харкова, Житомира. Драматургія схвилювала грузинських глядачів на великій сцені Кутаїсі. Постановка Славінської досі викликає захват музично-педагогічної спільноти закарпатського Мукачева.
Відтак, 23 лютого образ Квітослави Цісик вінничанам представить артистка Тетяна Фролова. Вінницька велика сцена витримає потужний склад титулованих метрів: народних артистів України Валерія Прусса та Анатолія Вольського, заслужених артистів України Максима Какарькіна, Олени Пархоменко, Любові Остапчук, Наталі Шолом.
Трагічна смерть Квітки Цісик виявилася випробуванням не лише для українського мистецтва, але й для медицини. Ось чому постановка Таїси Славінської передусім має благодійну мету. Режисерська група й артисти театру Садовського прагнуть придбати пересувний мамограф «Kvitka». Мусимо разом підтримати це починання. Всі, хто відвідають театр 23 лютого, зможуть бодай на хвилинку відчути себе благодійниками. Ціна квитків варіюється від 150 до 300 грн.
24 лютого о 17.30 велика сцена театру імені Садовського знову чекатиме на вінничан і гостей міста. Цього разу глядач зможе оцінити поему для театру з промовистою назвою. Йдеться про «Марусю Чурай».
Образ Марусі Чурай, відтворений письменницею Ліною Костенко, скоріше легендарний, аніж справжній. Однак літературознавці небезпідставно приписують Марусі авторство кількох знаменитих пісенних творів. Навіть в «Історії української музики» можна прочитати, ніби Маруся Чурай «написала» тексти пісень «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Засвіт встали козаченьки»… Полтавські краєзнавці стверджують: Маруся – донька одного з отаманів антипольського повстання 1637-1638 рр. Її батька Гордія Чурая спалили живцем на центральній площі Варшави.
Під час славетних подій Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування під проводом Богдана Хмельницького Маруся була заручена з полтавським полковником Іваном Іскрою. Пізніше, в 1658-1659 рр., Іван Іскра певний час виконував обов’язки гетьмана України, підтримуючи тогочасного московського царя… У 1652 р. полковник Іскра розірвав заручини з Марусею та одружився на представниці заможного дворянського роду. Ця подія порушила душевну рівновагу дівчини. За одними даними, вона намагалася накласти руки на себе, за іншими – спробувала отруїти самого полковника Іскру. Зрештою, полковий суд ухвалив для Марусі вищу міру покарання – смертну кару. На прохання впливових родичів, окремим універсалом судовий вирок скасував сам Богдан Хмельницький. Нещасна закохана зобов’язувалася провести залишок життя в монастирі.
Звісно, віршований історичний роман (1979) Ліни Костенко дещо «трансформував» біографію доньки полтавського отамана. За цей твір Ліна Василівна отримала вищу державну нагороду України в сфері культури – Шевченківську премію (1987). По-перше, роман демонструє широку картину війни проти польських поневолювачів. По-друге, Полтава в епічному переказі Костенко презентується спаленою польсько-шляхетськими військами. По-третє, проросійський полковник Іскра зображений у максимально позитивному світлі. Такою тоді була кон’юнктура. Ліна Василівна, як і всі письменники доби «застою», просто виконувала партноменклатурні завдання. Сьогодні, звісно, письменники тодішньої генерації намагаються стверджувати, нібито вони закладали в свої твори якісь підпільні антиросійські ідеї. При всій повазі, нічого подібного не робила навіть поетеса Костенко.
Оскільки Іскру не можна було зробити винуватцем трагічного фіналу Марусі, Ліна Василівна нафантазувала образ сотника Грицька Бобренка, якому і приписала всі нещастя головної героїні. У будь-якому разі, Ліна Костенко, як видатна поетеса, мала право на власну інтерпретацію. Треба віддати належне, що їй вдалося розкрити особистістю Марусі Чурай душевний смуток але, поряд із тим, духовну незламність української нації. За це – честь і хвала Ліні Костенко! Але заради справедливості відзначу: підтверджень смерті Марусі від сухот не існує. Швидше за все, вона прожила ще довгий час після завершення Хмельниччини як проста черниця.
Впевнена, режисер-постановник, народний артист України Віталій Селезньов, якомога краще зумів відтворити духовні, душевні та фізичні контраверсії доби 1650-х рр. Хочу звернути увагу читачів на прекрасний акторський склад: Марусю Чурай зіграє заслужена артистка України, талановита Наталя Шолом, Гриця «покаже» Роман Хегай-Семенов, полковника Івана Іскру гратиме Сергій Мазур. Окремо відзначу участь народних артистів України Клавдії Баріл і Лідії Бєлозьорової. На великій сцені постануть й інші обдаровані артисти. Зокрема, співатиме хор, утворений плеядою заслужених артистів України (Надія Колесниченко, Надія Кривцун, Жанна Андрусишена, Олена Пархоменко), а також голосистими працівницями театральної спільноти Садовського (Оксана Бандура, Олена Шамрай, Наталя Білозор, Валентина Наталушко, Ольга Буга).
Додам від себе: гастрольний відділ муздрамтеатру два рази здобував успіх серед глядачів Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка (Київ). Вінничани викликали бурхливі аплодисменти в театрах Львова, Черкас, Житомира, Хмельницького, Чернівців тощо.
Якщо вірити офіційній вебсторінці театру Садовського, постановка народного артиста України Віталія Селезньова закликає глядачів оцінити минуле сьогоднішньою призмою трагічних подій іноземного військового вторгнення. Сюжет і справді стимулює «сягнути душею неба». Ціна квитків доступна – від 150 до 300 грн.
Наступного дня, 25 лютого о 17.30, велика сцена Вінницького музично-драматичного театру продовжуватиме змальовувати нестримну духовну силу наших предків. Цього разу маю на увазі «гуцульську» інтерпретацію пісні «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці».
Як відомо, зазначений твір окремі мистецтвознавці приписують авторству Марусі Чурай. Однак лірично-драматичний сюжет пісні привернув увагу потужної української письменниці модерної доби – Ольги Кобилянської (1863-1942). Творче переосмислення полтавського сюжету, та ще й із позицій буковинського фемінізму початку ХХ ст., народило карпатську варіацію – повість «У неділю рано зілля копала» (1909).
Як здогадуються шановні читачі, назва повісті привертає увагу багатьох сучасних поп-виконавців. Різновекторна та придатна до жанрово-стилістичних інтерпретацій фабула Кобилянської витворила близьку драматургічній ліриці неомодерну виставу-притчу драматургині Неди Неждани.
Надія Леонідівна Мірошниченко (псевдонім – Неда Неждана), родом з українського Краматорська, має добре ім’я в сфері вітчизняної культурології.
Професійну діяльність поетеса і письменниця починала як журналістка провідних київських газет. Заслуговують на увагу її огляди культурної тематики в часописах «Урядовий кур’єр», «Літературна Україна», «Дзеркало тижня». До речі, певний час Неда працювала завідувачкою літературного відділу Київського обласного театру імені Саксаганського. Кандидатка філологічних наук Неда Неждана викладала теорію драматургії в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Її перу належать 25 театральних п’єс, а збірка поезій «Котивишня» здобула мистецьку премію видавництва «Смолоскип».
25-го лютого глядачі заглибляться в переосмислені Нежданою проблеми любовного трикутника: тихої Настки – дволикого Гриця – запальної Тетянки.
Режисер-постановник Таїса Славінська запропонує романтичну драму, котру своєю оригінальною музикою доповнить композитор Іван Небесний. Балет «ставитиме» заслужена артистка України Діана Калакай. Неперевершене театральне дійство підтримає світлове оформлення від заслуженого працівника культури України Анатолія Мельника. Талановитою грою нас потішить ціла когорта народних артистів України (Анатолій Вольський, Лідія Бєлозьорова, можливо, побачимо Клавдію Баріл). Зрозуміло, будуть і заслужені артисти України: Любов Остапчук, Максим Какарькін, Анатолій Книшук, Олена Пархоменко, Жанна Андрусишена, Надія Колесниченко.
Всім поціновувачам західноукраїнського колориту дуже раджу сходити на виставу, перейнятися духом буковинсько-гуцульського села, доєднатися до вихору віковічних любовних почуттів. Вартість одного квитка – 150-300 грн.
28 лютого, в останній день місяця, о 17.30 «мала сцена» театру Садовського вкотре покаже глядачам виставу «Я б тобі небо прихилив…» за мотивами драматичного твору Івана Карпенка-Карого (1845-1907) під назвою «Безталанна». Одразу зауважу: вартість одного квитка – 200 грн.
Звісно, я могла би написати про те, що постановка режисерки Оксани Бандури не втрачає актуальності майже 10 років. Однак у минулому огляді від 15 лютого я вже згадувала про вінницьку інтерпретацію «Безталанної». Що ж, лише вкотре підкреслю склад акторської групи: народна артистка України Таїса Славінська, заслужені артисти України Володимир Постніков, Максим Какарькін, Микола Чуча, Жанна Андрусишена. Постановка, звісно, розкішна, але 22 лютого театр уже демонстрував її. Часто серед вінницької інтелігенції чую нарікання, мовляв, театр Садовського «ставить» одне і те ж «постійно». Я далека від подібних оціночних суджень, але, справді, перерва між показом однієї й тієї ж самої вистави всього лише в 6 днів може викликати численні дорікання в перебірливої публіки.
Віддамо право оцінювати змістовність дійства тим глядачам, які вже сходили до театру 22 лютого і вирушать туди ж 28 лютого – дивитися ту саму виставу.
Особисто я раджу 28 лютого відвідати неймовірну мистецьку подію, що до глибини душі вразить кожного вінничанина. О 17.30 сцена Вінницької обласної філармонії імені М. Д. Леонтовича витримуватиме симфонічну міць найкращого, на мій погляд, «великого» оркестру України – Симфонічного оркестру під художнім керівництвом заслуженого діяча мистецтв України, заслуженого діяча культури Польщі Георгія Куркова. Видатний диригент, талановитий музикознавець, справжній знавець своєї справи пан Курков подарує публіці концерт із назвою «Мирослав Скорик – мелодія життя». Вочевидь, «заголовок» концерту натхненний славнозвісною «Мелодією» відомого композитора.
Мирослав Скорик (1938-2020) – народний артист України, заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства. Що цікаво, композитор Скорик був далеким родичем української оперної зірки Соломії Крушельницької. Прославився Скорик чудовими симфонічними та вокально-симфонічними творами, рядом фортепіанних п’єс. Легендарний мистецтвознавець написав музику для більшості українських кінострічок 1960-1990 рр. Знали Скорика як прогресивного музично-театрального критика.
Симфонічний оркестр Г. Куркова дозволить насолодитися цілим рядом творів народного артиста Скорика. Серед них – Диптих для струнного оркестру, Концерт №3 для фортепіано з оркестром, Концерт № 6 для скрипки з оркестром, «Карпатська рапсодія», «Мелодія». Як зіркові солісти імпрезу прикрасять Дарій Кобзар (скрипка) та Катерина Єргієва (фортепіано). Дарій представлятиме львівську школу скрипалів, тоді як Катерина – піаністка з Одеси. Важливо, що кошти, отримані філармонією від глядачів, спрямуються на підтримку ЗСУ. Вартість одного квитка – 100-150 грн.
Насамкінець, як завжди, агітую батьків подарувати часточку казкового світу своїм діткам. Вінницький академічний обласний театр ляльок, що не закриває свої двері від 1938 р., представить маленьким естетам дві якісні постановки.
25 лютого об 11.00 та 13.00 в театрі «прозвучить» зоряно-музична казочка «Подорож маленької зіроньки». Глибоко філософський сюжет дитячої казки спрямований на утвердження ідеалів високого гуманізму й натуралізму. Автори та артисти пояснять молодим глядачам важливу істину: усе, що є в природі, має внутрішній глибинний сенс. Нічого в житті не відбувається просто так.
Концепцію твору сформулювали літератор М. Шмітько, режисер Л. Земелько, художниця Н. Павлова.
Ціна одного квитка – 100 грн.
26 лютого об 11.00 та 13.00 театр ляльок презентує зимову пригоду «Кому потрібен сніговик?». Мистецька проблематика казки відповідає на одвічне питання нашого повсякдення – що ж таке справжня дружба? Головний герой, маленький сніговичок, перебуває у невпинних пошуках самого себе. Через дружбу він мусить віднайти персональну ідентичність. Про складне розповідається простими словами…
Творчий колектив п’єси: літератор В. Лісовий, режисер – заслужений діяч мистецтв України О. Свіньїн, художник – заслужена працівниця культури України А. Гладкова, композитор – Г. Шепета.
Ціна одного квитка – 100 грн.
Бажаю всім гарного перегляду та незабутніх естетичних вражень! Шануймося, бо ми того варті!
Карина ВОЛОШИНА,
мистецтвознавиця
