Вінниччина музично-театральна: куди піти та що дивитися 9-15 березня?

Із репертуару театру Садовського

9 березня о 18.00 на великій сцені Вінницького академічного українського музично-драматичного театру ім. М. К. Садовського відбудеться вистава «Маруся Чурай» за романом Ліни Костенко. Режисер-постановник – народний артист України Віталій Селезньов.

      Нагадую: п’єса артикулює окремі варіації із творчих фантазій славетної поетеси Ліни Костенко на цілком історичну тематику. Йтиметься про добу Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького проти польського панування (1648-1657). Звісно, безпосереднє життя Марусі Чурай і творча уява Ліни Костенко – це, як кажуть в Одесі, «дві великі різниці». Чому? По-перше, існує засаднича спільність у долях нашого класика Костенко та її героїні Марусі Чурай. Обидві репрезентують українське красне письменство. Тобто, в об’єктиві глядача вистави мусить зберігатися аксіома – Маруся Чурай, як і Ліна Костенко, займалася колись віршотворенням. Її перу належать тексти десятків полтавських пісень, поступово «фольклоризованих». Пісні Чурай органічно влилися в сферу української усної народної творчості, здобули безсмертя (хоча й ціною втрати відомостей про оригінального автора). Відтак вистава показує відвідувачам театру наратив творення образу однієї поетеси іншою. На мій погляд, поза історичними обставинами цієї п’єси найцікавішою залишається саме методика тлумачення психології Чурай іншою літераторкою, письменницею другої половини ХХ століття.

      По-друге, Ліна Костенко ідеалізувала образ Марусі Чурай, звісно, абсолютно не заради Шевченківської премії. Однак, перебуваючи в умовах тоталітарного тиску комуністичної ідеології, Костенко до невпізнаваності видозмінила обставини, час, простір біографії своєї ключової героїні. Сталося так: зусиллями авторучки нашої видатної сучасниці позитивні для дійсно національної української історії герої виявилися негідниками на сторінках поеми. Всупереч реальним фактам промосковські «колаборанти» та «угодовці», що захопили владу в Козацькій Україні після смерті гетьмана Богдана, виявляються апріорі позитивними дійовими особами будь-яких постановок за мотивами «Марусі Чурай». Отже, непроста українська історія показується ще більш ускладненою в літературно-мистецькій сфері, де грані поміж хорошим і поганим не розмиваються, а повністю перевертаються  з ніг на голову.

      Говорячи про козацький період нашого минулого, я воліла би побачити на сцені скоріше постановки й театральні імпрези за сюжетними лініями добре ідеологічно вмотивованих художніх творів Юрія Мушкетика чи навіть Павла Загребельного. Якщо ми надаємо першочергове театральне місце «Марусі Чурай» Костенко, то чому взагалі не користуємося глибоко філософським і одночасно динамічним сюжетним творенням тієї ж «Яси» Мушкетика?

      Так чи інакше, але вінничани знову зможуть спостерігати акторську майстерність творчої спільноти імені Садовського в колізіях прославленої Марусі… Усіх театралів-виконавців я поіменно згадувала в попередніх оглядах.

      Ціна квитка – 150-300 грн.

      10 березня о 18.00 на великій сцені Вінницького муздрамтеатру пройде черговий показ легкої, але вдумливої комедійної драми «Смішні гроші», поставленої за мотивами однойменного детективного твору Рея Куні.

      Всі театромани Вінниччини добре знають Реймонда Куні (нар. 1932) завдяки успішній комедії «Надто одружений таксист» (1983). Сюжет комедії, як відомо, оповідає про феномен двоєженства та що з цього може вийти. 2005-го Куні нагороджений Орденом Британської імперії із формулюванням «за комедійно-драматичні досягнення». Тож чергова постановка п’єси титулованого комедіографа надасть глядачам змогу наново відчути свою дотичність до нестандартного англійського гумору. Цікавинка: син Реймонда Майкл Куні зробив голлівудську кар’єру сценариста і режисера, але вже зі зворотною  драматичною спеціалізацією. Так, на відміну від батька, Майкл пише трилери! Не посоромлюся порівняння: в цьому щось є від «Метаморфоз» Овідія…

      Режисер-постановник «Смішних грошей» – визнаний житомирський театрал, заслужений артист України Петро Михайлович Авраменко (нар. 1978 р.). 2018-го Авраменко удостоєний літературної премії імені Івана Франка в галузі інформаційно-публіцистичної діяльності. Починав кар’єру пан Петро як колега акторів нашого театру Садовського, працюючи на сцені Житомирського муздрамтеатру імені І. Кочерги. 2009-го Авраменко закінчив Київський університет імені І. Карпенка-Карого, здобувши основну кваліфікацію «театрального режисера». Особисто я хочу підкреслити по-своєму цікаві Авраменкові інтерпретації класичних творів Гоголя. Театрально-режисерський досвід дозволив Петру Михайловичу прозвучати і в якості успішного режисера цілої серії документальних фільмів.

      Глядачів не залишить байдужими й режисерська інтерпретація комедії Реймонда Куні. П’єсу супроводжують нестримний динамізм, переплетення взаємовиключних почуттів, гра на межі фарсу. Здавалося б, сюжет дуже простий, пов’язаний із незворотною жадобою людини до грошей. Заради них бухгалтер непримітної державної контори вимушений приміряти на себе абсурдні ролі – дурня, бандита, шпигуна та героя-коханця.

      У головних ролях «засвітяться» Ольга Буга чи Єлизавета Гриценко (образ Джейн Перкінс), Богдан Костюк чи Олексій Головач (образ Генрі Перкінса).

      Квитки коштуватимуть від 150 до 300 грн.

      Наступного дня, 11 березня о 12.00, на великій сцені того ж театру всіх поціновувачів доброї музичної фантазії радуватиме постановка народної артистки України Таїси Славінської – казковий мюзикл «Попелюшка». Образи Шарля Перро засяють новими фарбами, не даючи змоги задрімати навіть дорослим. Чудова казкова феєрія наново розповість вінничанам про злу мачуху, її неадекватних доньок, витончену фею, душевного принца і працьовиту Попелюшку. Словом, нічого нового, але буде вкрай весело.

      Балет ставитиме заслужена артистка України Діана Калакай. П’єса має і свою ведучу – артистку Анну Положенко. У ролі Попелюшки «відпрацює» Тетяна Фролова, а принца нам демонструватиме Михайло Крисов. На сцені працюватиме цілий ряд титулованих і молодих акторів.

      Вартість квитків доступна – 110-120 грн.

      Того ж дня, 11 березня о 18.00, на великій сцені члени театральної спільноти Садовського вкотре презентуватимуть виставу під назвою «Чай із м’ятою чи з лимоном?». На шпальтах попередніх випусків газети я вже згадувала про нетривіальне сценічне мислення режисера і музичного постановника Григорія Сиротюка. Сьогодні лише додам: ведучою п’єси виступає Людмила Рожкова.

      Постановка присвячена вічним питанням «внутрішньої кухні» артистичного життя, функціонуванню театрів за їхніми лаштунками. Хто його знає, можливо, нотки режисерської самоіронії дозволять Григорію Сиротюку натякнути на різні труднощі та непрості ситуації з життя самого театру Садовського? Достатньо відкрити електронну афішу і переконатися: продемонстровані образи дійових осіб володіють потужним комедійно-саркастичним потенціалом. Перед нами постануть театральні дебютанти, бездарні шукачі слави, майстерні позери, мистецькі аналоги вічних студентів, сварливі технічні робітники.

      Приходьте, не пожалкуєте!

      Вартість одного квитка – 150-300 грн.

      12 березня сцена музично-драматичного театру цілих два рази підряд вітатиме естрадну програму «Золото Карпат» народного артиста України, тенора Степана Гіги.

      Уродженець закарпатського села Білки (нар. 1959 р.) розпочинав свою кар’єру вивченням гри на баяні. Закінчив Ужгородське музучилище та Київську консерваторію. Вже навчаючись, С. Гіга працював стажером різних обласних філармоній. На превеликий жаль, після закінчення консерваторії Гіга відмовився працювати за розподілом (солістом Національної опери в Києві). Натомість з 1988-го артист працює в Закарпатській обласній філармонії. Відкриті джерела та особиста автобіографія С. Гіги повідомляють, що співак першим серед українських митців здобув відзнаку «Золотий диск». Звання «Заслуженого артиста України» отримав 1998-го, державної відзнаки «Народний артист України» удостоївся 2002-го. Хоча сьогодні Степан Петрович вважається героєм великої кількості інтернет-жартів, його творчий доробок справді користується достатньою популярністю, а концертні виступи збирають повні зали слухачів.

      Оскільки концертна програма Гіги звучатиме двічі підряд за один день, зауважу: квитків на 16.00 не залишилося, наразі продаються білети лише на 19.00.

      Єдина ціна одного квитка – 430 грн.

      13 березня о 19.00 на великій сцені звучатиме успішна театральна комедія спільного авторства Олексія Буратинського, Давіса Колбергса, Олексія Гнатковського. Говорю про виставу «Як виростити чоловіка в домашніх умовах». Головні ролі належать заслуженим артистам України Ірмі Вітовській і Олексію Гнатковському. Комедія присвячена цілком сучасному, але невичерпному сюжету – внутрішній кризі ділової, впевненої у собі жінки, котра, однак, не має жодних стосунків із протилежною статтю… Постановка розкриє невідповідності в очікуваннях та реаліях стосунків жінок і чоловіків.

      Чи можна виростити ідеальну пару вдома? Відповідь на запитання допоможе відшукати квиток вартістю 330-480 грн. Як бачимо, тренінги із налагодження особистого життя завжди недешеві…

      14 березня о 18.00 на малій сцені знову «гратимуть» твір Гільєрме Фігейреду «Дім, у якому переночував Бог». Античні риси п’єси принесуть насолоду найвитонченішим вінницьким поціновувачам прекрасного. Режисерська робота Таїси Славінської досить вдало інтерпретувала сюжетну лінію Фігейреду, що давно вже стала класичною.

      Вартість одного квитка – 200 грн.

      15 березня о 18.00 на малій сцені Таїса Славінська представить філософську драму за мотивами п’єси сучасного літератора О. Миколайчука-Низовця – «Ассо та Піаф». Твір сповнений глибокої ліричності, спрямований на розкриття внутрішніх душевних і духовних суперечностей визначної французької естрадної виконавиці ХХ століття (Едіт Піаф).

      В акторському складі «засвітяться» Оксана Бандура (головна роль), народні артисти України (Валерій Прусс, Анатолій Вольський), заслужена артистка України Жанна Андрусишена.

      Ціна одного квитка – 200 грн.

      Всім зичу естетичної насолоди!

      Далі буде!

Карина ВОЛОШИНА,

мистецтвознавиця