Григорій Пуга: «Випробування погодою нас гартує…»

У ТОВ «Краєвид Поділля» успішно проводять комплекс осінніх  робіт

В екіпажі з гендиректором ТОВ «Краєвид Поділля» Григорієм  Пугою та керівником групи регіональних менеджерів із соціальної роботи Юлією Ткачук їду в урочище Капустяна, що розкинулось у видолинках зразу за Ялтушковим ліворуч дороги на Біличин. Того дня там обмолочували  соняшник на 146-гектарній площі. Ще здалеку помітив, що автомобілі-ваговози стоять «на парах» на польовій дорозі, а потужні трактори з причепами-перевантажувачами безупинно «накручують колеса» між ними і збиральними агрегатами. Один з-перед одного комбайни вихоплюють свою «жменю» соняшнику і хвилин за двадцять уже посилають сигнал про повні бункери…

Минають лічені секунди розвантаження – і знову в загінку. Ніде ніякої заминки. Все чітко і злагоджено, все запрограмовано на спільний кінцевий результат – не упустити жодної погожої миті. Земля настільки промокла, що важко навіть тут ходити, на ноги налипають пудові брили, а комбайни бігають… Два із шести з них – на гусеничному ходу.

–Таким чином ми дбаємо про зовсім скорий посів озимої пшениці, – пояснює Григорій Михайлович. – Дурне діло не хитре: можна з поля зробити дорогу, так його вздовж і впоперек затолочити,  що ніякими дисками не розробиш, поки не висохне земля… А трактори і комбайни, які без гусениць, мають широкі колеса, що теж немаловажно – не надто ущільнюється грунт…

Цьогорічний сезон увійде в історію, мабуть, як один із найбільш екстремальних за погодними умовами. Аномально тепла і безсніжна зима, холодна затяжна весна і посушливе літо – це неабияке випробовування для хліборобів. Нестача вологи не дала ярим просапним – соняшнику та кукурудзі – добре розвиватися і сформувати ту віддачу, що відповідає їхньому потенціалу… Хоча на нинішній урожай соняшнику ми не нарікаємо – збираємо на круг більше тридцяти центнерів із гектара, а кукурудза ще покаже себе…

У тому варіанті, як є, на дощову осінь теж не чекали. За три останні тижні вересня у нас випала майже двомісячна норма опадів… Якби ж ця волога з’явилася влітку, то б їй ціни не було! Але маємо, що маємо…

У структурі посівних площ ТОВ «Краєвид Поділля» соняшник – одна з головних культур. Йому відведено більш як три з половиною тисячі гектарів землі, а у процентному відношенні – майже сорок відсотків. На третині площ було проведено десикацію, що дало змогу на два тижні раніше, ніж торік, розпочати соняшникові жнива.

Головна прив’язка робилася до сівби озимини. Другий рік тут працюють за енергозберігаючою технологією без глибокого дискування і перевороту пласта грунту. На звільнені площі одразу заходять котки-подрібнювачі пожнивних решток та агрегати вертикального обробітку, що забезпечує утворення мікротріщин у грунті задля накопичення вологи… У господарстві уже мають гарні дружні сходи озимини на шестистах гектарах, а ще треба засіяти дві з половиною тисячі.

-Випробування погодою нас гартує і робить міцнішою єдиною командою, – продовжує Григорій Михайлович. – Ми їй протиставляємо свою організованість та наполегливе бажання зібрати те, що вродило… Буває, що впродовж дня по кілька разів дощ перебиває роботу в полі… Трохи поморосить, і вже стоїмо годину-півтори, щоб провіяло кошики, щоб не було втрат і засмічення зерна…

До збирання соняшнику ми залучили шість найманих комбайнів. Вони ходять із середньою швидкістю 7-9 кілометрів за годину, при цьому витрата пального становить у межах дванадцяти літрів на гектар. З тими непередбачуваними перервами-зупинками в середньому збираємо урожай на 250-300 гектарах щодня. Соняшник надходить з 10-12-відсотковою вологістю, при необхідних за технологією – вісім…

Доводиться досушувати зерно на елеваторі. За теперішніх умов це навіть нормально. За прогнозом, у найближчі дні погода покращиться, підвищиться температура повітря, а головне – перестане йти дощ… До завершення збирання соняшнику нам ще треба днів десять, а до завершення сівби – два тижні. До агрегатів на підготовці грунту і трьох на сівбі плануємо залучити ще одну високоефективну сівалку німецького виробництва.

Паралельно із сівбою озимої пшениці та обмолотом соняшнику проводимо догляд за посівами озимого ріпаку – вносимо рістрегулятори та захищаємо рослини від шкідників. Цього року, до речі, у нас посіяно рекордну площу озимого ріпаку – більше чотирьох тисяч гектарів. Якщо позаторік було 1300, торік – 2500, то теперішнє збільшення суттєве… Це зумовлено сучасними подіями – воєнною агресію російських окупантів, подорожчанням пально-мастильних матеріалів, міндобрив, засобів захисту рослин, змінами цін на логістику, а також доробку зерна на елеваторі… Виходить, що вигідніше виростити 3-4 тонни ріпаку, аніж 10-12 тонн кукурудзи, яку треба ще після збирання доводити до базових показників.

Одним словом, ми не живемо минулим днем, а шукаємо те, що принесе господарству більші достатки, а рідній Україні – наближення перемоги над ворогом. Наш фронт – ударна праця в тилу! Слава Україні! Слава ЗСУ! Перемога буде за нами!

Віктор Зеленюк.

Барська громада.

Фото автора.

***