Дерево-пам’ятник

Працюючи якось у Березівці, що під Немировом, спілкувався з місцевим жителем Олександром Кравчуком, який там є безперечним лідером. На завершення нашої розмови він підвів мене до дерева при в’їзді в село.

– Зверніть увагу на цю черешню, – сказав. – Що вона нагадує? Так, менору – своєрідний підсвічник, який є однією з найбільш поширених національних і релігійних єврейських емблем, навіть зображена на гербі Ізраїлю. А оце поле, за твердженням краєзнавців, прийняло в себе чимало жертв не лише з числа радянських військовополонених, які працювали в роки окупації на  прокладанні так званої уманської траси. Там же від Немирова й аж за Райгород використовувалась також праця невільників з кількох єврейських гето. І практично всі вони були знищені. Виходить, сама природа потурбувалась про пам’ятник їм.

Олександр Борисович розповів, що ніхто зумисне такою черешеньку не формував, хоча довершити розпочате природою можна і треба було б. Те дерево – звичайна дичка, далеко не найкраща на смак. Але якщо її впорядкувати і розрекламувати, це відчутно додало б гостей не лише з числа євреїв. Адже від траси міжнародного значення «Стрий – Тернопіль – Кропивницький – Знам’янка» сюди лише кількасот метрів.

Микола КАВУН

Фото автора