Доторкнулись до тисячоліть
Національна академія наук України повідомила про результати роботи міжнародної археологічної групи на Вінниччині.
Протягом 2021 року вчені з Інституту археології НАН України спільно з науковцями Університету ім. Крістіана Альбрехта (Німеччина, м. Кіль) та Університету ім. Адама Міцкевича (Польща, м. Познань) вивчали кургани й поселення енеоліту, епохи бронзи і залізної доби. Дослідження були організовані в рамках міжнародних проєктів з вивчення давніх суспільств Східної Європи.
«Навесні вчені здійснили суцільні розвідки на території Бершадської, Чечельницької та Ольгопільської територіальних громад Гайсинського району на Вінниччині – для вивчення системи заселення мікрорегіону навколо великого поселення трипільської культури Білий Камінь, насамперед за доби енеоліту. Загалом учасники експедиції обстежили близько 140 різночасових археологічних об’єктів. Зокрема, виявили городище залізного віку, матеріали якого вказують на впливи північно-балканського населення на пам’ятки регіону. Несподіванкою стало також відкриття гігантського поселення трипільської культури площею майже 150 га, розташованого на межі Ольгопільської та Чечельницької громад, а також поселень останньої чверті V тис. до н. е. у мікрорегіоні», – йдеться у повідомленні НАН України.
Так, улітку команда археологів провела розкопки поселення трипільської культури Кісниця Городківської громади, яке датують серединою IV тис. до н. е. Його вивчали ще у 2018 році, але науковці мали сумнів щодо точного періоду його існування, тому розкопали дві аномалії заглиблених об’єктів.
«Одна з ям мала не типову для трипільської культури дзвоноподібну форму. У заповненні обох об’єктів було виявлено чимало матеріалів побутового вжитку, серед яких – посуд, антропоморфна та зооморфна керамічна пластика, знаряддя праці з кістки, рогу, каменю та кременю. З’ясовано, що місце пам’ятки двічі заселяли племена трипільської культури. Вперше це сталось у першій чверті IV тис. до н. е.», – пишуть учені.
Також цьогоріч відбувся другий сезон польових досліджень курганів Буго-Дністровського межиріччя. Експедицію «Поділля як контактна зона у ІІІ тис. до н. е.: кургани на річках Мурафа та Рів» організували польські археологи на чолі з професоркою Маженою Шмит.
Обстежено і 5 насипів біля с. Токарівка Жмеринського району, два з них розкопували.
«У найбільшому кургані групи знайдено сліди частково згорілих дерев’яних колод і дощок, частину з яких, схоже, уклали конусоподібно, формуючи своєрідне шатро у центральній частині. Під іншим дослідженим насипом археологи розчистили земляну конструкцію квадратної форми, оточену палісадом, яка складалася з рівного майданчика в центральній частині та підвищень по периметру. Уся споруда була спалена, а небіжчики розміщувалися переважно на підвищеннях. Кургани датуються VIII–VII століттями до н. е., а отже практично відкривають сторінку дослідження курганів раннього залізного віку на Вінниччині», – йдеться у висновку археологів.
Підготував Юрій СЕГЕДА
