Живе танцюючи

Тетяна Сосницька – універсальний тренер, професійна танцівниця та хореограф.

Вже 8 років вона працює у фітнес-індустрії, добре знається на різноманітних спортивних напрямках, таких як: пілатес, стретчінг, фітмікс. Однак першими у її житті з’явилися саме танці, й досі наша героїня з ними не розлучається. 

Пані Тетяна родом з Бершаді, де, власне, й розпочалася її танцювальна кар’єра. Тренерка каже, що розвитку її дитячого таланту неабияк посприяла родина: батько, не маючи музичної освіти, грав на багатьох інструментах, а мати чудово співала. Улюбленим позашкільним заняттям маленької Тетянки були танці, тож коли прийшов час обирати майбутню професію, батьки не стали переконувати дитину в неперспективності даного напрямку. «Хочеш – йди, подобається – вчися», – підтримували вони доньку.

– Спочатку я закінчила профільне училище, потім Уманський університет – за фахом – хореограф. 15 років пропрацювала в Бершадській школі мистецтв. Ставила хореографії для дитячих та дорослих колективів, займалася сценічними образами танцюристів, постійно хвилювалася за виступи підопічних, одним словом – жила сценою, – розповідає свою історію танцююча тренерка. – З деякими моїми вихованцями й досі підтримую дружні стосунки. Дехто навіть обрав, як і я колись, танці – як основу свого життя. Дівчатка вже давно виросли, вступили до вінницьких вишів на навчання, зокрема й хореографію, а заодно відвідують мої тренування. Свій шлях на сцену я починала як «народниця», добре володію бальною хореографією, а в процесі роботи опановувала все нові й нові напрямки та стилі. Паралельно із зайнятістю у спортивному клубі танцюю в колективі соціальних танців «Сальса мафія». Танці й досі уособлюють для мене розслаблення і драйв, заряд енергією і релакс після важкого робочого дня, – зізнається Тетяна.

Переїхати до Вінниці подружжя Сосницьких вирішило в один момент, розмови до того велися, але на такий крок вони наважилися лише у 2013. Щодо цього доленосного рішення, то наша співбесідниця зауважила, що жодного дня не пожалкувала про свій вибір, ба навіть шкодує, що не наважилася на нього раніше.

– У Вінниці я швидко адаптувалася, одразу знайшла роботу та розпочала новий для себе життєвий етап. Саме в той час я отримала пропозицію: стати керівником проєкту «Живи танцюючи» від мережі міжнародного фітнес-клубу. За короткий час навчання я отримала всі необхідні знання з людської фізіології, правильного харчування, фізичних навантажень на тренажерах та грамотного їх використання, аби не зашкодити організму, – каже хореограф. – Пізніше змінила місце роботи та запустила свій власний проєкт – Міксденс (хореографія), яка робить жінок різного віку розкутими і жіночними. Після заняття всі відвідувачки виглядають щасливими, задоволеними і наповненими серотоніном (гормоном щастя) повертаються додому. Головне для початку заняття – ваше бажання, рівень підготовки чи вік не має жодного значення. Ми відкриті абсолютно для всіх, – запрошує тренерка на заняття. – Ми не готуємо чемпіонів чи спортсменів – займаємося для того, аби оздоровитися та відволіктися від монотонних буднів та щоденних турбот. Я ж вибудовую свої уроки «під клієнта». Хорошому тренеру не важливо посадити вас на шпагат, мета – розвинути ту гнучкість, яка не буде травматичною для кожного окремого відвідувача.

Цікаво, що стосунки Тетяни з клієнтами не обмежуються лише спортивним залом клубу «Атом», з багатьма вона дружить, одних – підтримує, інших – вислухає та дасть пораду. Тренерка не абстрагується на своїх заняттях, завжди підкаже, поправить, потягне, якщо помітила помилки у виконанні вправ.

Вона непосидюча, не любить монотонної роботи, тому й не шиє і не в’яже.  Пані Тетяна вміє смачно готувати, на дієтах «не сидить», каже, що головне – збалансоване харчування (щодня вживати складні вуглеводи, ненасичені жири, якісний білок). Під забороною: напівфабрикати, пересмажені страви та надмірна кількість солодкого. Тренерка радить додавати в своє життя нові емоції та активності. Постійно навчатися, пробувати щось нове як для фізичного розвитку, так і для розумового росту. Вона сама періодично відвідує майстер-класи від колег: ходила по цвяхах, літала на полотнах під час флай-йоги, вивчає різноманітні масажні техніки.

Її підтримка – чоловік Володимир, який не належить до спортивної когорти, але з розумінням ставиться до роботи дружини, та єдиний син Ілля, який завжди рівнявся на маму, а нині професійно займається легкою атлетикою (біг на великі дистанції) та має значні досягнення в цьому виді спорту. 

– У мене повна гармонія: я з радістю йду на роботу і з такими ж емоціями повертаюся додому. Люблю роботу з людьми, особливо мене тішать їхні результати після наших занять, а іншої вдячності мені й не треба, – підсумувала розмову Тетяна Сосницька.

Вікторія МЕЛЬНИК