Заморозки, дощі та градобій

Із такими несприятливими погодними явищами довелось зустрітись нинішнього року підприємствам корпорації «Вінницясадвинпром». При цьому такого тривалого поєднання усіх трьох шкодотворних чинників не пам’ятають навіть садівники-старожили…

Про це йшлось на дводенному навчальному семінарі, який на запрошення генерального директора корпорації «Вінницясадвинпром» Анатолія Семенюка провели фахівці компанії «Сингента», що спеціалізується на засобах захисту рослин. А за нинішніх умов дерева та ягідники, дійсно, потребують неабиякого догляду. Адже такої жахливої в плані несприятливої погоди весни й початку літа не було вже давно. А коли точніше, то не було взагалі. Принаймні такого не пам’ятають ні сам Анатолій Семенюк, ні його колеги – керівники й агрономи садівничих господарств, котрі взяли участь у семінарі.

– Дуже зашкодили весняні заморозки, які припали саме на пору цвітіння, – зазначає Анатолій Іванович. – В окремих місцях температура сягала 5-6 градусів морозу. Відтак, такі культури, як абрикос та рання черешня, відцвіли доволі погано. Потім пішли дощі. А за дощової погоди бджоли не літають. Так що запилення теж відбулось невідповідним чином. Коли ж почали формуватись плоди, то раз за разом став випадати град. Відтак, чимало плодів отримали різного виду ушкодження. Словом, розраховувати на якісь серйозні урожаї наразі не доводиться. Тут аби зберегти те, що вже є зараз.

– Тобто, маємо справу з винятково екстремальними погодними умовами?

– Саме так. Я у садівничій галузі вже дуже багато років. Адже до того, як очолити корпорацію, працював директором радгоспу, бригадиром, агрономом. Ставав свідком і весняних заморозків, і сильних зимових морозів, коли деревина пошкоджувалась, і градобоїв… Але такого, щоб одне за одним: заморозки, дощі, а потім градобій – такого не пам’ятаю…

– Тому й намагаємось якомога повніше використати науковий потенціал, щоб захистити наші сади від завданої шкоди й зберегти вирощене, – продовжує Анатолій Іванович. – З цією метою і проводимо навчальні семінари – по 10-12 разів на рік. Тобто, майже кожного місяця і на різні теми. Починаємо з обрізки, потім – різні засоби захисту від шкідників та хвороб. Ще пізніше –  розповідаємо про збирання й зберігання. Для цього запрошуємо фахівців різноманітних компаній. Тому що світова наука на місці не стоїть. Потрібно завжди бути в «темі». Особливо зараз, коли погода постійно підносить різноманітні «сюрпризи».

Із Анатолієм Семенюком повністю солідарний директор ТОВ «Обрій» села Строїнці колишнього Тиврівського району Андрій Багрій, на чиїх землях і проходив перший день семінару:

– Маємо в обробітку 120 гектарів землі. З них 100 гектарів віддано під яблуневий сад. Крім цього, вирощуємо черешню, сливу, малину й лохину, – каже Андрій Григорович. – У галузі із 2003 року, але не пам’ятаю такої важкої весни. Так, вони кожного разу інші, не схожі одна на одну. Але ця якась особлива. Приморозки, дощі, гради – і все це у травні й на початку червня. У найбільш критичний період. Ні, такого точно ще не було. Тому єдина надія і сподівання на сучасні садозахисні технології. Засоби захисту від шкідників, а для покращення стану дерев та кущів існують різні стимулятори й регулятори. Тому оці навчальні семінари, на які нас постійно запрошують,  дуже корисні, оскільки інформації забагато не буває. Тим більше, що вона постійно оновлюється. Технології догляду за садом змінюються з року в рік…

– Чи вигідно наразі займатись садівництвом?

– Однозначно не так, як 5, 10 чи особливо 15 років тому. Галузь стає дедалі більше ризикованою. І якщо раніше ризики стосувались переважно погодно-кліматичних умов, то тепер сюди слід додати ще й незрозумілу цінову політику. Для прикладу, ми абсолютно не можемо спрогнозувати вартість тих же яблук, скажімо. Коли я сію, для прикладу, соняшник чи пшеницю, то на ці культури ціни теж коливаються. Але там більш-менш зрозуміло, по чому я буду згодом продавати вирощене. А от скласти ціновий прогноз по яблуках – практично неможливо. Оскільки вони не належать до продуктів першої необхідності. І це не лише в Україні, по всьому світі так: люди схочуть – куплять, а не схочуть – не куплять. І коли у споживачів проблеми з фінансами, то вони швидше за все придбають хліб, олію, крупи й макарони, а не яблука. А ми ж витратили на їхнє вирощення значні кошти. І в результаті взагалі можемо залишитись без прибутків.

Наступним моїм співрозмовником став голова ФГ «Пастуха», що у Попівці колишнього Барського району, Володимир Федорович Пастух. Володимир Федорович у садівництві не новачок: віддав улюбленій справі понад 30 років життя. Має в обробітку 60 гектарів землі, яку всю віддано під яблуневі та грушеві сади і ягідники. Але яблук найбільше – до 90-95 відсотків площі. Саме вони й стали тим навчальним «класом під відкритим небом» під час завершальної частини семінару. І допоки його учасники уважно слухають лекторів, прошу поділитись Володимира Григоровича своїми думками:

– У нас ринок став дуже «капризний». На сьогодні яблука яких хочеш сортів можна придбати впродовж цілого року. І споживачі про це чудово знають. Тому й мають вибір на користь того чи іншого сорту. Ми також про це знаємо і вирощуємо саме ті сорти, які користуються найбільшим попитом. Крім цього, в господарстві маємо холодильник із регульованим газовим середовищем, де одночасно впродовж двох років може зберігатись три тисячі тонн яблук. Тобто, яким яблуко зірвали з дерева, таким через два роки дістали, і воно буде абсолютно свіжим. Коли ж врахувати, що ми вирощуємо до 25 сучасних сортів яблук, які маємо де зберігати, то можемо в будь-який час «закрити» будь-який ринковий попит. Так і має працювати сучасне господарство: підлаштуватись до потреб споживача. Тоді буде гарантований збут продукції.

– Так, нинішній рік дуже складний, – підсумовує Володимир Федорович. – Град наробив чимало шкоди. Зіпсував до 20-30 відсотків яблук. Тепер їх реалізувати можна буде хіба що на соки, пюре чи ще кудись. А в роздрібну мережу вже не візьмуть – не та якість, не той зовнішній вигляд. Тому головне зберегти те, що вже є. І в цьому велику роль відіграють навчальні семінари, які організовує «Вінницясадвинпром». Хтось же має запросити науковців, зібрати нас всіх разом і ознайомити із передовими новинками.

Олег КРИВОНОС

На фото:

Анатолій Семенюк та Андрій Багрій

Учасники семінару

Володимир Пастух у молодому саду