«Зима близько…»

А тому готуватись до неї потрібно вже зараз. Тим більше, що навіть Президент України Володимир Зеленський нещодавно заявив, що через війну із рф цьогорічна зима може стати  найскладнішою для нашої країни за всі роки незалежності.

Втім, недаремно кажуть, що сані слід готувати влітку. Що ж робиться нині на Вінниччині у цей короткий літній період, аби підготовленими увійти в опалювальний сезон  2022-2023?

Відповісти на це питання ми попросили першого заступника голови Вінницької обласної ради Володимира Кістіона.

Саме він координує роботу обласних управлінь з питань економіки, фінансів та бюджету, з питань будівництва та інфраструктури, ЖКГ тощо.

Крім цього, спілкуючись із Володимиром Євсейовичем також торкнулися теми альтернативних видів палива, житла й роботи для переселенців, відновлення французького проєкту щодо покращення водопостачання та водовідведення у Вінниці та соціально-економічного життя області під час війни.

Словом, усього того, що актуальне, злободенне, у всіх на слуху та безпосередньо стосується чи не кожного мешканця Вінниччини…

– Опалювальний сезон 2021-2022 років видався надзвичайно непростим: пандемія коронавірусу, невизначеність з вартістю енергоресурсів, рекордно високі ціни на газ і несвоєчасність прийняття рішень на державному рівні щодо врегулювання ситуації з тарифоутворенням, а завершився – війною, – каже Володимир Кістіон. –  Попри це, титанічна праця працівників комунальної сфери дала змогу стабільно пройти опалювальний період та вчасно його завершити без надзвичайних ситуацій і серйозних аварій.

Наразі комунальники активно готуються до опалювального періоду 2022-2023 років. Зокрема, до 1 жовтня вони мають обстежити житлові будівлі, інженерні комунікації, технологічне обладнання, провести регламентні і ремонтні роботи, створити запаси необхідних для ремонту матеріалів.

Тому надзвичайно важливо, аби населення за можливості вчасно сплачувало за комунальні послуги та не накопичувало борги. Саме ці кошти, які закладені у тариф, використовуються комунальними підприємствами для підготовки власних виробничих потужностей до наступного сезону.

– Враховуючи нинішні ціни на електроенергію та газ, як буде вирішуватись питання забезпечення області енергоресурсами в новому сезоні? Що буде в пріоритеті?

– Бойові дії та тимчасова окупація чистини територій України  призвели до падіння споживання енергоресурсів  на третину. Це стосується в першу чергу природного газу та електроенергії. Звісно, цей показник свідчить про серйозні економічні проблеми: зупинки виробництва та спаду економічної діяльності загалом.

З іншого боку, скорочення споживання газу на 30 відсотків означає, що Україна може забезпечити потреби в цьому енергоресурсі за рахунок власного видобутку, який за минулий рік склав 19,79 млрд м куб., при загальнодержавному споживанні за увесь 2021 рік на рівні 28 млрд м куб. Тому завданням держави в цьому питанні має стати організація закачування необхідних обсягів газу, інтенсифікація його видобутку, робота з міжнародними партнерами щодо пошуку резервів палива за кордоном.

– І тут на перший план мала б виходити альтернативна енергетика. Наскільки серйозно втілюються подібні проєкти на Вінниччині?

– Ми працюємо над цим і доволі успішно. Наведу один приклад: на території області працює понад 450 твердопаливних котелень та 421 газова котельня. Тобто, котельні на альтернативних видах палива переважають котельні на традиційному паливі. Саме тому головним завданням для органів місцевого самоврядування наразі є пошук, заготівля та зберігання необхідних обсягів твердого палива. Для цього необхідно вести активну роботу з лісгоспами, також де це технічно можливо, використовувати й інші види твердого палива, такі як: деревна щепа, пелети та паливні брикети.

У деяких  громадах області, зокрема в  Якушинецькій, є успішні приклади використання теплових насосів для опалення соціальних закладів.

Місто Вінниця минулоріч анонсувало проєкт з використання сонячних електростанцій для забезпечення власних потреб у пʼяти  лікарнях обласного центру. І варто зазначити, що при діючому тарифі на електричну енергію для бюджетних установ цей напрям стає все більш перспективним і економічно доцільним для реалізації на обʼєктах соціальної сфери.

– Ще перед вторгненням у Вінниці розпочав свою роботу французький проєкт із поліпшення водопостачання та водовідведення у місті… Яка його доля сьогодні?

– Буквально кілька днів тому відбулась перша у воєнний час зум-зустріч з президентом французької компанії «Бетен» Жаном Рошем. Нагадаю, що 7 жовтня 2021 року Вінниця підписала меморандум щодо покращення системи питного водопостачання i водовідведення у місті, який реалізує Посольство Франції в Україні.

Перед початком широкомасштабної війни ми практично мали позитивне рішення по проєкту щодо його фінансування Міністерством фінансів Франції. Провели технічно-економічне обгрунтування, зробили ескізний проєкт та підготували пакет документів для французького банку «Bpifrance»,  який мав надати кредит для цього проєкту. У ході останньої розмови ми повідомили, що готові рухатися вперед незалежно від сьогоднішніх обставин.

Готуватись потрібно вже сьогодні, адже коли війна закінчиться, то компанії, які мають певні напрацювання, зможуть швидше стартувати для відновлення країни. Тому спільно з фахівцями «Вінницяоблводоканалу» узгодимо позиції, оформимо усі документи для Міністерства фінансів Франції і реалізовуватимемо проєкт щодо поліпшення водопостачання та водовідведення у Вінниці.

– Володимире Євсевійовичу, ще одна болюча тема – переселенці. Вінниччина як територія, де не ведуться активні бойові дії, стала прихистком для багатьох українців. Скажіть, скільки їх наразі перебуває в області? Як організована гуманітарна допомога для них?

– Станом на 20 червня понад 140 тисяч українців-переселенців залишились на Вінниччині. Вони проживають у кожній з 63 громад області. Місцеві жителі та влада підтримують і допомагають  їм всім необхідним.

Спочатку Вінницька область була більш транзитною – за день  тимчасово зупинялись 15-20 тисяч людей. А з середини березня все більше внутрішньо переміщених осіб почали залишатись для постійного проживання. Впродовж останніх тижнів транзитом в області перебували близько 1,5-2 тисяч осіб за день.

На сьогодні близько третини ВПО на Вінниччині – майже 46 тисяч  – це діти. Ще 1,5 тисячі – маломобільні люди.

Для допомоги переселенцям обласна рада співпрацює з чеською організацією «Peopleinneed», Міжнародною організацією з міграції (МОМ), з Міжрегіональним координаційним гуманітарним штабом та благодійним фонд «Подільська громада».

У центрах поселення ВПО громади області забезпечені 40 пральними машинами та сушилками: 15 у колективних центрах та 25 у громадах області, отримали 10 тисяч ковдр, 2 тисячі кухонних наборів, 450 контейнерів для води, понад 500 комплектів постільної білизни.

Також хочу відзначити роботу Міжрегіонального координаційного гуманітарного штабу, який за час війни отримав близько 900 тонн гуманітарних вантажів із 15 країн світу.

Гуманітарна допомога була відправлена у військові підрозділи, які утримують оборону на Сході та Півдні країни. У громади, які найбільше постраждали від російських окупантів: Чернігівський, Харківський, Сумський та Київський напрямки. Значну частину допомоги було також розподілено між нашими співгромадянами, що змушені були покинути рідні домівки й оселитися у громадах Вінницької області.

Понад 800 запитів надійшло від партнерських та волонтерських організацій і було закрито, відповідно до потреб.

Штаб, створений за ініціативи голови обласної ради В’ячеслава Соколового та Вінницького міського голови Сергія Моргунова, об’єднав громади та згуртував волонтерів і благодійників не лише з України, а й з-за кордону.

– А як забезпечують житлом переселенців у Вінницькій області?  

– Питання тимчасового розміщення внутрішньо переміщених осіб та у подальшому забезпечення їх житлом постає вкрай гостро. Тому уряд  затвердив Порядок з формування фондів житла для тимчасового проживання ВПО та Порядок викупу, будівництва житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.

Будувати таке житло будуть у регіонах України, де не ведуться бойові дії, та за типовими проєктами будівництва житла із застосуванням сучасних технологій швидкого будівництва.

Такий фонд житла формується шляхом викупу житла, будівництва нових об’єктів, реконструкції наявних будинків та гуртожитків, а також переобладнання нежитлових приміщень у житлові тощо.

Потреба у житлових приміщеннях із фонду визначається у розмірі щонайменше 6 кв. м на одну особу.

На сьогодні опрацьовуємо створення житлових фондів й визначаємо наявні земельні ділянки та потребу у житлі.

Деякі громади вже виявили бажання в реалізації зазначеного проєкту щодо облаштування потенційних центрів для ВПО: це приміщення колишньої лікарні в селі Клембівка Ямпільської громади, у Тульчині приміщення під ЦНАП, у Шаргороді – пустуючий гуртожиток, у Гайсині – приміщення дитячої поліклініки, яке не використовується, а також приміщення у Турбівській та Уланівській громадах, у Сутисках, у с. Зозів Липовецької громади.

Плануються виїзди незалежних експертів, які будуть проводити технічну оцінку приміщень і визначати ті, які доцільно модернізувати або відремонтувати.

– Дякую за розмову.

Спілкувалась Ірина СТЕПЧУК

На фото:  Володимир Кістіон

Ямпільський гуманітарний штаб (разом із старостами сіл громади перед видачею гуманітарної допомоги для переселенців)

Завантаження гуманітарної допомоги для переселенців  (склад благодійного фонду «Подільська громада»)

Розмова з переселенцями (Ямпільський готель «Дністер», де наразі знайшли прихисток більше 40 переміщених осіб)