Знову нелегкий час в України…

Разом з усією Європою наша держава відзначила День пам’яті та примирення. Меморіальні заходи відбулися в організаціях, установах, навчальних закладах. Вшанував пам’ять полеглих у тій війні також колектив Вінницького медичного університету ім. М. Пирогова.

Вперше в історії університету саме в цей день – 8 травня – відбулось покладання квітів до монумента працівникам і студентам, загиблим у Другій світовій війні.

«Пам’ятатимемо про всіх наших випускників і викладачів, що змагалися на фронтах 1939-1945 рр., протистояли нелюдським тоталітарним режимам нацистів і більшовиків, підтримували український національно-визвольний рух, просто надавали медичну допомогу постраждалим. Наразі захисники України гідно несуть прапор боротьби супроти тоталітаризму й авторитаризму, відстоюють державний суверенітет і повертають територіальну цілісність нашої Батьківщини. Гідне продовження справи предків українськими Силами оборони вимагає збереження історичної пам’яті. Маловідомі факти змагання вінницьких лікарів за Українську Самостійну Соборну Державу в ХХ ст. повинні належним чином пропагуватися», – йшлося в анонсі цього зібрання, оприлюдненому очільницею ВНМУ Вікторією Петрушенко.

Студенти, викладачі та працівники закладу вклонились у скорботі біля меморіалу, поклали квіти та хвилиною мовчання вшанували давніх і сучасних борців за волю України та цивільних жертв війни.

– Ми вшановуємо пам’ять наших пращурів – дідів, прадідів, батьків. Але прикро те, що сьогодні ми можемо сказати «…і синів». Нелегкий час в України. Другий рік поспіль День пам’яті і примирення ми вшановуємо у період війни. Це війна за волю, за незалежність, війна за нас, за те, щоб ми з вами, наші діти, наші онуки могли дихати нашим повітрям, ходити по нашій землі, зривати наші квіти, милуватися нашими краєвидами, цілувати своїх коханих, народжувати дітей, – зазначила Вікторія Петрушенко. – Ми з вами маємо можливість сьогодні стояти тут, спілкуватись одне з одним, вчити наших дітей, наших студентів, бути поруч зі своїми сім’ями  завдяки тому, що там, на передовій, на фронті, є наші з вами сини, брати, племінники, дочки, батьки, чоловіки…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Передзвоніть мені